29 вересня 2022 року ЛуцькСправа № 140/327/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ у Волинській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Чернівецькій області), відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, оформлену листом від 01 жовтня 2021 року №033050005251 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 06 липня 2021 року та призначити їй пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач подала заяву про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте відповідач прийняв лист та відмовив у призначенні пенсії через відсутність документів, які підтверджують факт постійного проживання або постійної роботи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року не менше 3 років. При цьому позивач вважає, що робота та проживання її в населеному пункті, який відноситься до зони гарантованого добровільного відселення підтверджується відповідним посвідченням, довідками органу місцевого самоврядування. За наведених обставин позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, внаслідок чого порушив гарантоване державою право на пенсійне забезпечення. Просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Представник ГУ ПФУ у Волинській області у відзиві на позов позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що поданими документами для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підтверджено право на зниження пенсійного віку на 1 рік, а на момент звернення за призначенням пенсії позивач досягла віку 58 років.
З врахуванням наведеного, представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Ухвалою від 18 липня 2022 року у справі було залучено другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Представник відповідача 2 у відзиві на позов позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2021 року - по 31 грудня 2021 року не менше 28 років, отже для призначення пенсій по віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» необхідно 22 роки страхового стажу (28 років - 6 років).
При цьому, пенсія призначається зі зниженням пенсійного віку на 3 роки за умови, якщо особа постійно проживала або постійно працювала на території забрудненої зони з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період та додатково на 1 рік за 2 повних роки проживання/роботи, але не більше 6 років.
Згідно довідки №975 від 06 липня 2021 року, виданої Рафалівською селищною радою Рівненської області на підставі будинкової книги №6, особового рахунку №99, ОСОБА_1 з 27 листопада 1987 року по 01 серпня 1991 року проживала в с. Лозки, Варазького району Рівненської області, яке згідно постанови КМУ від 20 січня 1997 року №51 віднесено до третьої категорії радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, що складає 3 роки 8 місяців 4 дні.
Так, поданими позивачем документами для призначення пенсії зі зниження пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підтверджено право на зниження пенсійного віку на 1 рік, тобто після досягнення віку 59 років.
На момент звернення за призначенням пенсії Позивач досягла віку 58 років.
Враховуючи вищевикладене підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не має.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 .
Копією посвідчення № НОМЕР_2 , виданого 28 квітня 2006 Рівненською обласною державною адміністрацією підтверджується, що ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).
Довідкою Рафалівської селищної ради Рівненської області від 06 липня 2021 року №975 стверджується, що ОСОБА_1 , дійсно з 27 листопада 1987 року по 01 серпня 1991 року проживала в с. Лозки Вараського району Рівненської області, яке віднесено до третьої категорії радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС.
24 вересня 2021 року позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком по статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 01 жовтня 2021 року №033050005251 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Повідомлено, що документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 1 рік. Страховий стаж - 33 роки 7 місяців 13 днів.
Не погоджуючись з такою відмовою органу Пенсійного фонду, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28 лютого 1991 року (далі - Закон №796-XII).
Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, частиною першою статті 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ, потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у такому порядку: 3 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
В примітці до пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше (частина друга статті 55 Закону №796-XII).
Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на території зони гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на ЧАЕС до 01 січня 1993 року протягом не менше 3 років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. При цьому постійне проживання такої особи або постійна робота у зазначеній зоні дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 повних роки проживання або роботи на такій території, але не більше 6 років.
Тобто, максимальна величина зменшення пенсійного віку для особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії не може перевищувати 6 років.
Судом встановлено, що підставою для прийняття пенсійним органом рішення про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку є те, що на його думку позивач станом на 01 січня 1993 року відпрацювала (прожила) 3 роки 8 місяці 4 дні на території радіоактивного забруднення. До періоду роботи (проживання) на території радіоактивного забруднення не враховано період роботи у колгоспі «Зоря комунізму» з 01 червня 1986 року по 06 серпня 1991 року.
Необхідно вказати, що копією посвідчення № НОМЕР_2 , виданого 28 квітня 2006 року Волинською обласною державною адміністрацією підтверджується, що ОСОБА_1 є дружиною померлого громадянина із числа потерпілих першої категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пред'явник має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з абзацом 3 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Порядок - №551) передбачено, що дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорій 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорій 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов'язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, - на підставі документів про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт.
Відповідно до частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ, згідно з якою посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Таким чином, Законом №796-ХІІ та Порядком №551 чітко визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі №212/12245/13-а (№К/9901/1087/18), які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Таким чином, надаючи особі посвідчення держава визнає за особою право на пільги, встановленні чинним законодавством для власників такого посвідчення.
Також, за змістом частин третьої та четвертої статті 15 Закону №796-ХІІ підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Як судом вище вказувалося, довідкою Рафалівської селищної ради Рівненської області від 06 липня 2021 року №975 стверджується, що ОСОБА_1 , 21 липня 1963, дійсно з 27 листопада 1987 року по 01 серпня 1991 року проживала в с. Лозки Вараського району Рівненської області, яке віднесено до третьої категорії радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51, с. Лозки Вараського району Рівненської області відноситься до 3 категорії радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС.
Відтак, загальний період проживання позивача станом на 01 січня 1993 року в зоні радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС становить більше 4 років (з 01 червня 1986 року по 06 серпня 1991 року). Підстави для неврахування вказаної довідки органу місцевого самоврядування для визначення періоду проживання на території, яка відносить до 3 категорії радіоактивного забруднення, відсутні.
Крім того, відповідачем не взято до уваги записи трудової книжки № НОМЕР_3 та довідку Лозківської сільської ради від 01 лютого 2000 року, згідно яких позивач з 01 червня 1986 року по 06 серпня 1991 року працювала у колгоспі «Зоря комунізму» на посаді головного економіста.
Враховуючи наявність у позивача посвідчення та довідки органу місцевого самоврядування, що підтверджує факт проживання позивача у періоди з 01 червня 1986 року по 06 серпня 1991 року на території зони гарантованого добровільного відселення (категорія 3), суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 2 роки відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ (1 рік за повних 2 роки проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, але не більше 6 років).
З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку, що період проживання та роботи позивача в зоні радіоактивного забруднення є достатнім для призначення з дня виникнення права на призначення ОСОБА_1 пенсії із зменшенням пенсійного віку на 2 років, відповідно до статті 55 Закону України №796-XII.
Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача 2 щодо відмови у призначенні позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку є протиправними та викладені в формі прийнятого рішення від 01 жовтня 2021 року №033050005251.
Суд звертає увагу на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області було уповноважене лише на розгляд конкретної заяви позивача на прийняття відповідного рішення у відповідності до вимог Порядку №22-1.
У відповідності до чинного законодавства відповідач 2 не має повноважень на вчинення будь-яких інших дій з приводу пенсійного забезпечення позивача, у тому числі за рішенням суду, оскільки позивач не перебуває на обліку у відповідача та проживає на території, що обслуговується Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області .
Пунктом 4.8 Порядку 22-1 визначено, що документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію.
Відповідно до пункту 4.10 Порядку 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Згідно зі статтею 47 Закону №1058 пенсія виплачується за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України.
Оскільки, відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області був уповноважений на розгляд конкретної заяви позивача, та у відповідності до Порядку 22-1 та Закону №1058 не має доступу до матеріалів пенсійної справи позивача, тому територіальним органом Пенсійного фонду України, уповноваженим на перерахунки або призначення пенсії позивача може бути визначено судом лише Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Таким чином, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (з дня виникнення права на призначення пенсії - 21 липня 2021 року).
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень не довели правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду. Отже, поданий позов належить задовольнити .
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 01 жовтня 2021 року №033050005251 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з дня виникнення права на призначення пенсії (з 21 липня 2021 року при виникненні 58 років).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, Чернівецька область, місто Чернівці, площа Центральна, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 14258736).
Суддя Ф.А. Волдінер