про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
м. Вінниця
30 вересня 2022 р. Справа № 120/7510/22
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
15.09.2022 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Заявлені позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача, які полягають у відмові у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивачу з 01.03.2019, призначеної згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016-2018 роки, з якої сплачені страхові внески.
Ухвалою суду від 02.09.2022 дану позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу надати позовну заяву в новій редакції із зазначенням в ній повного імені (прізвище, ім'я та по батькові) позивача та відомостей про зареєстроване її місце проживання чи перебування (поштову адресу), а також надати заяву про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на думку позивача, вказують на поважність причин пропуску такого строку.
На виконання цих вимог суду 27.09.2022 на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява із зазначенням усіх відомостей про позивача, а також заява про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначила, що вона немає юридичної освіти, не знає особливостей пенсійного законодавства, а тому не могла знати що її права порушуються, тобто, що розмір її пенсії не відповідає вимогам законодавства. За таких обставин позивач просить суд визнати причини пропуску нею строку звернення до суду з даним адміністративним позовом поважними та поновити вказаний строк.
Надаючи оцінку викладеним у заяві позивача доводам щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує наступне.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Верховний Суд також відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. При цьому, Верховний Суд вважав, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, обґрунтовуючи свою заяву про усунення недоліків позовної заяви, позивач зазначила, що не знала та не могла знати про порушення її прав через власну необізнаність в особливостях пенсійного законодавства та відсутністю юридичної освіти.
Водночас, суд вкотре наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
В той же час суд вважає, що звернення позивача до пенсійного органу із заявою щодо перерахунку пенсії через більш ніж три роки з часу її призначення (переведення), не підпадає під описане вище виключення.
Таким чином, реалізація особою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб. У разі якщо особа, яка необґрунтовано і не дотримуючись такого порядку, самостійно позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Тому, доводи позивача про незнання нею особливостей пенсійного законодавства та відсутність юридичної освіти в межах спірних правовідносин не можуть бути визнані судом як поважні причини пропуску строку звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, які полягають у відмові у здійснені перерахунку та виплаті призначеної пенсії, з урахуванням показника середньої заробітної плати в України (6188,89 грн.) за 2016-2018 роки та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплачувати пенсії за віком з 01.03.2019 згідно ст. 26 та в порядку ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням показника середньої заробітної плати в України (6188,89 грн.) за 2016-2018 роки.
Разом з тим, до відповідача із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2016-2018 роки позивач звернулась лише 31.08.2022 (отримала відповідь відповідача 01.09.2022).
Проте, суд вкотре наголошує, що подання такої заяви та отримання відповіді на неї не змінює моменту, з якого починає свій відлік строк звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку, оскільки такі дії позивач почала вчиняти більш ніж через 3 роки від тоді, коли на її думку мало місце факт порушення її прав.
Відтак, оскільки позивачем не наведено переконливих доводів та не надано належних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, в силу чого суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними.
У свою чергу суд вважає, що пропуск строку звернення до суду охоплюється лише тією частиною позовних вимог, яка виходить за рамки шестимісячного строку до звернення позивача до суду.
Так, суд враховує, що в межах даної справи позивач оскаржує дії відповідача щодо відмови у здійсненні з 01.03.2019 перерахунку та виплати призначеної пенсії, з урахуванням показника середньої заробітної плати в України за 2016-2018 роки.
Тобто, в цьому разі позивач оскаржує триваюче порушення, яке, як вона вважає, призводить до обмеження її пенсійних виплат і по даний час. Таким чином, в межах спірних правовідносин визначений у ч. 2 ст. 122 КАС України строк звернення до суду має охоплюватися виключно шестимісячним строком до моменту звернення позивача до суду - 12.09.2022 (день здачі позовної заяви на пошту). Отже, в даному випадку заявлені у цій справі позовні вимоги щодо оскарження дій відповідача за період з 12.03.2022 (в межах шестимісячного строку до моменту звернення до суду) необхідно вважати такими, що заявлені позивачем в межах визначеного у ч. 2 ст. 122 КАС України процесуального строку.
Натомість, заявлені у цій справі позовні вимоги за період з 01.03.2019 по 11.03.2022 розгляду не підлягають у зв'язку із пропуском позивачем у цій частині строку звернення до суду та відсутністю підстав для його поновлення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог що стосуються оскарження дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати в України за 2016-2018 роки та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок такої пенсії з 01.03.2019 по 11.03.2022 необхідно повернути позивачеві у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
При цьому, позовні вимоги що стосуються періоду перерахунку пенсії позивача з 12.03.2022 підлягають розгляду судом.
Керуючись ст.ст. 122, 160, 169, 251, 256, 295 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в частині позовних вимог що стосуються оскарження дій відповідача щодо відмови у здійсненні за період з 01.03.2019 по 11.03.2022 перерахунку та виплати призначеної пенсії, з урахуванням показника середньої заробітної плати в України за 2016-2018 роки та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за відповідний період - повернути позивачеві у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановляння
Суддя Слободонюк Михайло Васильович