СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3283/22
ун. № 759/12888/22
29 вересня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ;
за участю секретаря ОСОБА_2 ;
прокурора ОСОБА_3 ;
підозрюваного ОСОБА_4 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022100080002638, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 вересня 2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Українське, Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого 08 серпня 2016 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України-
Слідчий Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Святошинського управління поліції ГУНП у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100080002638 від 27.09.2022, у якому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Слідчий стверджує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я особи, достовірно знаючи, що у країні введено воєнний стан, вчинив умисний злочин за наступних обставин:
Так, ОСОБА_4 , 27.09.2022, приблизно о 15 годині 00 хвилин, перебуваючи на території ринку по вул. Тулузи у м. Київ, підійшов до потерпілого ОСОБА_7 , та розпочав діалог на різні теми з ним. Потерпілий на поведінку ОСОБА_4 не відреагував, однак вказані дії викликали агресивну поведінку у ОСОБА_4 , внаслідок чого останній розпочав бійку з потерпілим.
Після чого, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне відкрите заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я особи, усвідомлюючи той факт, що за його діями може спостерігати потерпілий та інші громадяни, застосовуючи фізичну силу, наніс один удар кулаком правої руки в обличчя потерпілого, внаслідок чого останній впав на підлогу. Коли потерпілий знаходився на підлозі, ОСОБА_4 вихопив з правої руки останнього мобільний телефон марки «Redmi», синього кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , після чого побіг по сходах у невідомому напрямку, тим самим відкрито викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_7 .
В подальшому, вкзааним майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому майової шкоди на загальну суму 2500 гривень.
Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив умисний злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, ніде не працює, тому може переховуватись від органів досудового розслідування. незаконно впливати на свідків, потерпілу, продовжувати вчиняти інші злочини, та вважає, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на обставини, що зазначені в клопотанні.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, просив обрати йому запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора та підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим відділом Святошинського управління поліції ГУНП у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100080002638 від 27.09.2022р.
28.09.2022, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України (а.с. 36-38).
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом про прийняття заяв у ОСОБА_7 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 27.09.2022; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом допиту підозрюваного; протоколами допиту свідків та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Наявні в матеріалах клопотання докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра», тому твердження захисника про відсутність обгрунтованої підозри є безпідставним.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1 - 4 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 12022100080002638 від 27.09.2022 щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілого слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків та на потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім цього враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 був у минулому засуджений за злочин проти власності, слідчий суддя не може ігнорувати ризик повторного вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Щодо можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Виходячи з положень п.п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Ризики, які вище буди встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик незаконно впливати на свідків та потерпілого, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та ризик вчинення інших правопорушень є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.
З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , особи підозрюваного, який раніше засуджений за вчинення аналогічних злочинів, не працює, не має постійного місця проживання, міцних соціальних, сімейних зв'язків та вагомості встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК, слідчий суддя дійшов висновку про те, що іншими, більш м'якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані доказами достатні підстави вважати, що незастосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою призведе до неправомірного впливу на свідків, потерпілого, переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а тому на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та зможе запобігти цим ризикам, що свідчить про обґрунтованість клопотання про застосування заходу забезпечення у виді тримання під вартою.
Щодо визначення розміру застави слідчий суддя, на основі наданих прокурором та підозрюваним пояснень, а також матеріалів клопотання, приходить до таких висновків.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК). У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Таким чином, слідчий суддя, зважаючи на тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також враховуючи відомості про його особу та майновий стан, приходить до висновку про можливість обрання підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у межах тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 74 430 грн.
Також, у разі внесення застави як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з особами, які мають статус свідків у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022100080002638, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 вересня 2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів до 25 листопада 2022 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави у межах тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 74 430 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089 ), після внесення якої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, строком на два місця з моменту внесення застави наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з особами, які мають статус свідків у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави, а до нього, для забезпечення виконання визначених законом обов'язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає направленню до ДУ "Київський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 30.09.2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1