справа № 361/3438/22
провадження № 2/361/3045/22
21.09.2022
21 вересня 2022 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі” до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,
У серпні 2022 року Приватне акціонерне товариство “ДТЕК Київські регіональні електромережі” (далі - ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі” або Товариство) звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь майнову шкоду в розмірі 10288 грн. 88 коп., завдану внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом для отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 було зроблено відповідні запити до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС України у м. Києві та Київській області та Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області.
За відомостями, що надійшли до суду із зазначених відділів реєстрації місця проживання, видно, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є відповідачем у даній цивільній справі, знята з реєстраційного обліку місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , як така, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
За змістом положень ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
У ч. ч. 1, 4 ст. 25 ЦК України встановлено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред'явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої на підставі положень ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
За змістом ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У ч. ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України визначено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Згідно із ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Підстави для застосування судом положень ч. 1 ст. 55 ЦПК України та встановлення правонаступників до відкриття провадження у справі відсутні, у зв'язку з тим, що підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише обставини, які виникли під час судового провадження у справі, тобто уже після відкриття судом провадження у конкретній справі.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи у справі (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із цивільного процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якими до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку, визначеному ст. 55 ЦПК України, допускається, якщо на момент відкриття судом провадження у справі цивільна правоздатність відповідача у справі не припинилася.
На момент відкриття провадження у цивільній справі спадкоємці померлого боржника (відповідача) не є його процесуальними правонаступниками, наявність правонаступництва у таких правовідносинах має вирішуватися за позовом, пред'явленим безпосередньо до спадкоємців боржника.
Виходячи з наведеного, враховуючи що відповідач у справі ОСОБА_1 померла до пред'явлення Товариством позову до суду та її цивільна процесуальна правоздатність на цей момент припинилася, тому у відкритті провадження у справі за позовом ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі” до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди необхідно відмовити, оскільки цивільна справа за позовом, пред'явленим до померлої особи, розгляду в порядку цивільного судочинства не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 13, 46, 47, 55, 186, 259, 260 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі” до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київської апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Дутчак І. М.