Справа №760/18935/20
2/760/5831/22
30 серпня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Кушнір C.І.
за участю секретаря - Федоренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданих внаслідок залиття,-
Позивач ОСОБА_1 02.09.2020 р. звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить: стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок залиття квартири, у розмірі 158200 грн., моральну шкоду завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 5000 грн., витрати на проведену незалежну оцінку у розмірі 3000 грн.
Посилається в позові на те, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 .
02.03.2020 року позивачем було виявлено залиття зазначеної квартири, внаслідок пошкодження крана пральної машини у квартирі АДРЕСА_2 , про що комісією ЖЕД №902 було складено акт від 04.03.2020 року. Квартира 34 на праві власності належить ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .
Згідно Звіту про незалежну оцінку від 03.06.2020 року ПП «Експертзабезпечення», вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились унаслідок залиття приміщень квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 станом на час проведення дослідження складає: 148436 грн., вартість знецінення меблів - 9800 грн., за проведення експертизи позивачем було сплачено 3000 грн., що підтверджується договором №1301 від 29.05.2020 р. та актом про здавання-прийняття виконаних робіт від 09.06.2020.
Крім того, в результаті залиття квартири з вини відповідачів, позивачу спричинено і моральну шкоду, яку вона оцінює в 5000 грн., яка полягає в порушення права власності позивача, неможливості нормального користування ним, зокрема негативних емоцій та переживання з приводу пошкодження квартири водою, порушення звичайного способу життя, необхідності додаткових зусиль для його нормалізації. Хвилювання та думки про те, як відновити свою квартиру тримають позивача у постійній нервовій та психологічній напрузі. В квартирі відчувається сирість, запах плісняви.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів судові витрати, які складаються з сплаченого судового збору у розмірі 1662 грн.
02.09.2020 р. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена цивільна справа передана в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
07.09.2020 р. ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі з повідомленням (викликом) сторін.
17.11.2021 р. до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позову.
Посилається на те, що Акт обстеження від 04.03.2020 р. не відповідає Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, оскільки він не містить відомостей про винну у залитті особу, чітку встановлену причину залиття, обсягу необхідного ремонту приміщень.
При складанні Акту комісія обмежилась лише загальним посиланням на локалізацію та площу залиття, а також вказала про те, що його причиною було пошкодження крана пральної машини у квартирі АДРЕСА_4 . Проте відповідач зазначила, що коли відбулося пошкодження крану (металевого наконечника), пральна машина не працювала. У зв'язку з цим причиною пошкодження крану могло бути, надмірне підвищення тиску в системі водопостачання будинку, за наслідки якого відповідач не може нести відповідальність. При цьому Акт комісійного обстеження від 04.03.2020 року складено без обстеження квартири відповідачів, хоча саме технічну несправність обладнання встановленого в цій квартирі, комісія визнала причиною аварії.
Відповідач ОСОБА_2 була у квартирі позивача 04.03.2020 року та особисто бачила сліди залиття, які були лише в кухні, а саме пляма на стику між стелею і стіною розміром майже в 2 погонних метра, шириною не більше 40-50 см. та «розбухання» нижньої частини дверей коробки (до приміщення «санвузол»). В інших приміщеннях квартири жодних ознак залиття не було. При цьому в момент перебування відповідача у квартирі позивача, комісії з 4-х представників ЖЕД №902 не було, будь-які акти не складалися. Крім того, будь яких запрошень в комісійному обстеженні відповідач не отримувала, і докази зворотного в матеріалах справи відсутні. В Акті від 04.03.2020 року не вказано про присутність під час його складання заінтересованих осіб з боку винної сторони, а також відсутня вказівка про відмову мешканців чи власників квартири АДРЕСА_5 , від підпису складених актів. У зв'язку з цим наданий позивачем Акт про залиття, аварію, що трапились на системі централізованого опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання, системі водовідведення від 04.03.2020 року не може бути належним та допустимим доказом причини залиття та обсягу пошкодження, а також вини відповідачів.
Відповідач зазначає, що обсяг пошкоджень, відображених у Звіті оцінювача від 03.06.2020 року, є значно більшими ніж ті, що зафіксовані у акті комісійного обстеження від 04.03.2020 року. Крім того, у відповідності до Звіту, обстеження квартири позивача проводилось через три місці після залиття, тобто 03.06.2020 року. Таким чином, наявні у квартирі позивача пошкодження, що відображенні у Звіті від 03.06.2020 року та не зафіксовані в Акті комісійного обстеження від 04.03.2020, можуть бути пов'язані з іншими факторами, ніж залиття, що мало місце в березні 2020 року. Отже, позивачем не доведено причинний зв'язок між пошкодженням, що зафіксовані у Звіті від 03.06.2020 року та не зафіксовані в Акті комісійного обстеження від 04.03.2020 року, з подією залиття квартири позивача, що мало місце 02.03.2020 року.
Зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать про відсутність її вини в заподіяння будь-якої шкоди Позивачу.
Отже, відповідач вважає, що позови заява є безпідставною та необґрунтованою, а тому не підлягає до задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Панченко А.В. та відповідач ОСОБА_2 , яка є представником ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві, просили відмовити у його задоволенні. Зазначили, що не погоджуються зі звітом від 03.06.2020 року оскільки експертом не проводився огляд квартири позивача.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені. Від відповідача ОСОБА_6 через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність.
Заслухавши пояснення учасників процесу, врахувавши їх доводи, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступного висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором дарування квартири квартири серії АВІ №634902, посвідченого державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори 02 березня 2000 року зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації за №1941 від 07 березня 2000 року.
Квартира АДРЕСА_1 загальною площею 57,6 кв.м., розташована на 3 поверсі 5 поверхового будинку та складається з трьох кімнат жилою площею 40,9 кв.м.: 1 кімната 12,5 кв.м., 2 кімната 10,3 кв.м., 3 кімната 18,10 кв.м., кухні - 5,8 кв.м., ванної кімната 2,0 кв.м., вбиральні - 1,0 кв.м., коридору 6,4 кв.м., квартира обладнана балконом 2,9 кв.м., що підтверджується технічною характеристикою, зазначеної в технічному паспорті.
Судом також встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_5 , що підтверджується даним свідоцтва на право власності на житло від 14.11.2008 р. за номером НОМЕР_1 , свідоцтвом про право на спадщину за законом на ј частину квартири АДРЕСА_5 видане ОСОБА_2 , зареєстроване за №1-223, виданого 05.10.2015 року.
З акту про залиття, аварію, що трапилась на системі централізованого опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання, системі водовідведення від 04.03.2020 р., складеного комісією ЖЕД №902 в складі головного інженера Корнієнко Л.М., майстра технічної дільниці ОСОБА_7 , майстра ремонтної дільниці ОСОБА_8 , слюсаря сантехніка ОСОБА_9 , вбачається, що 02 березня 2020 року в будинку АДРЕСА_3 трапилося залиття. Причиною злиття, є пошкодження крана до пральної машини у кв. АДРЕСА_4 . Висновки і рекомендації комісії: для деталізованого оцінки пошкодженого майна рекомендація звернутись до спеціалізованої організації.
Згідно акту про залиття: в результаті залиття квартири АДРЕСА_6 , що трапилось 02 березня 2020, комісія зареєструвала наступні пошкодження: кухня - стеля 2 кв.м. (водоемульсійна фарба); кімната: підлога 20 кв.м. (ламінат), стеля - 10 кв.м. (гіпсокартон), стіна - 14 кв.м. (шпалери); санвузол - дверна рама, дверне полотно.
У відповідності до акту від 02.02.2020 р. складеного сусідами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , квартири АДРЕСА_1 та засвідчено підписами, ними підтверджується факт залиття квартири АДРЕСА_6 з вини сусідів квартири АДРЕСА_5 . Так, в результаті чого залиття вітальні, кухні, ванної кімнати. Рівень води на підлозі складає 5 см. Також, спостерігається вода на стелі у вітальні, кухні та ванні. У вітальні візуально спостерігається залиття телевізора, домашнього кінотеатру, планшету, тюнера, роутера, дивану. Пошкоджена стеля, меблі повністю залитті водою. Крім цього, пошкоджено підвісна стеля, електропроводка, люстри, під світка, ламінат на підлозі, шпалери на всіх стінах вітальні, фен. Здутий ламінат на кухні, вода на стелі від нього відпала штукатурка, вода в шухлядах кухонного гарнітуру, залито водою кавомолку, повністю мокрий кухонний стіл, стільці, залитий водою холодильник, пральна машина, електрочайник. Має місце здуття кухонної стінки. Кухонні меблі мають ознаки здуття. У ванній кімнаті на стелі воді, вода на підлозі, на стінах, у підвісній стелі, пошкоджено електропроводку. При вході в квартиру у коридорі вода, рівень візуально 5 см., залитті водою другі вхідні двері.
03.06.2020 представником ПП «Експертзабезпечення» за зверненням ОСОБА_1 , проведено огляд житлової квартири АДРЕСА_1 . В процесі огляду об'єкту залиття, співбесіди з власником та аналізу наданих актів від 04.03.2020 р. та 02.03.2020 р., оцінювачем було встановлено, що 02 березня 2020 р. відбулося залиття квартири АДРЕСА_6 , яка знаходиться на третьому поверсі будинку, з вище розташованої квартири четвертого поверху №34 в результаті великого за обсягом протікання гарячої вологи внаслідок пошкодження крана до пральної машини у квартирі АДРЕСА_4 . Встановлено наступні пошкодження: 1) житлова кімната №3 - загальна площа 18,2 кв.м., висота 2,53 м: стеля - гіпсокартонний підвісний каркас з штукатуркою та склополотном - плями від залиття тріщини - пошкоджена площа 18,2 кв.м., фарба - плями від залиття, відшарування, волосяні тріщини фарбування - пошкоджена площа 18,2 кв.м.; стіни - шпалери флізелінові - плями від залиття, пошкодження, відставання стін - площа 30,5 кв.; підлога - ламінат - здуття, нерівність, відставання від основи - площа 18,2 кв.м.; плінтус для підлоги - пластиковий - нерівність, руйнування - площа 12,9 м., плінтус для стелі - гіпсокартонний - нерівність, руйнування - площа 17,83 м.; диван розкладний 2,30х1,18 м. - просякнутий вологою, пошкодження конструктивних частин; стелаж - гіпсокартон, полотно, штукатурка, фарба білого кольору - здуття, плями від залиття, відставання фарби від основи; електромережа - відсутнє світло; 2) кухня - загальна площа 6,5 кв.м., висота 2, 53 м: стеля - скловолокно, штукатурка, фарба - плями від залиття, волосяні тріщини фарбування - площа 6,5 кв.м.; стіни - шпалери флізелінові під фарбування - плями від залиття, пошкодження, відставання від стін - площа 11,92 кв.м.; кахель - затікання за кахель стін, часткове відставання кахелю, загроза утворення грибка - площа 10,75 кв.м.; пілога - плитка для підголи - залиття вологи під плитку, здуття, нерівність, відставання від основи - площа 6,5 кв.м.; плінтус для підлоги - пластиковий - нерівність, руйнування - площа 8,15 м., плінтус для стелі - гіпсокартонний - нерівність, руйнування - площа 10,2 м.; відкоси вікна - гіпсокартон, фарба для стін полімерна - плями від залиття, грибок, пошкодження шару фарби - 1,2 кв.м; відкоси вікна - гіпсокартон, фарба для стін полімерна - плями від залиття, грибок, пошкодження шару фарби - 1,2 кв.м; 3) санвузол - загальна площа 2,2 кв.м., висота 2,53 м: стеля - підвісний каркас - тріщини - площа 2,2 кв.м; стіни - кахель - затікання за кахель стін, часткове відставання кахелю, загроза утворення грибка - площа 11,14 кв.м; пілога - плитка для підлоги - залиття підлоги під плитку, можливість виникнення грибка - площа 1,17 кв.м; електромережа - частково відсутнє світло; двері до санвузла 2,02м х 0,67м - ДСП вкрите фарбою з частковим остекленням - здуття та пошкодження конструктивних елементів; плінтус підлоги - пластиковий - нерівність, руйнування - площа 4,8 м; плінтус для стелі - гіпсокартонний - нерівність, руйнування - площа 6,0 м; 4) коридор - загальна площа 5,9 кв.м, висота 2,53 м: стеля - скловолокно, штукатурка, фарба - плями від залиття, волосяні тріщини фарбування - площа 5,9 кв.м; стіни - шпалери флізелінові під фарбування - плями від залиття, пошкодження, відставання від стін - площа 25,54 кв.м; підлога - плитка для підлоги - залиття вологи під плитку, здуття, нерівність, відставання від основи - площа 5,9 кв.м; плінтус для підлоги - пластиковий - нерівність, руйнування - площа 10,5 м; плінтус для стелі - гіпсокартонний - нерівність, руйнування - площа 12,65 м.
Згідно звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна від 03.06.2020, виконаного Приватним підприємством «Експертзабезпечення» вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились унаслідок залиття приміщень квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 станом на час проведення оцінки складає: 148435,87 грн., вартість знецінення меблів складає 9800 грн.
Вбачається, що за проведення послуги з належної оцінки позивачем було сплачено 3000 грн., що підтверджується копією договору №1301 про надання послуг з незалежної оцінки від 29.05.2020 р. та акту № 1301 здання-прийняття виконаних робіт від 09.06.2020 р.
Положеннями ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Частиною 1 ст. 177 ЖК України встановлено обов'язок громадян забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 179 ЖК України користування квартирами приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572 (із змінами та доповненнями), власник квартири зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст. 22 ЦК України.
Так, статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Закон покладає обов'язок доказування на сторони у справі.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. З системного аналізу норм чинного цивільного законодавства України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.
Ч. 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
З наведеного вбачається, що обов'язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач, у свою чергу, відсутність його вини в заподіянні шкоди.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини другої ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Твердження відповідача про те, що акт комісії від 04.03.2020 року не є належним та допустимим доказом по справі, відхиляється, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, у разі аварії чи залиття квартир складається відповідний акт.
Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття.Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної особи не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.
Отже, законодавством чітко визначено, що факт залиття, його причина та обсяг пошкоджень мають фіксуватись у складеному акті комісійного обстеження приміщення, у якому відбулось залиття. Саме такий акт і є відповідним (належним, допустимим, достовірним) доказом, на підставі якого відбувається розрахунок матеріальної шкоди вартості відновлювального ремонту.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками залиття квартири позивачки 04.03.2020 року було складено акт про залиття комісією ЖЕД №902 в складі головного інженера Корнієнко Л.М., майстра технічної дільниці ОСОБА_7 , майстра ремонтної дільниці ОСОБА_8 , слюсаря сантехніка ОСОБА_9 , з якого вбачається, що 02.03.2020 року в будинку АДРЕСА_3 трапилося залиття. Причиною злиття, є пошкодження крана до пральної машини у кв. АДРЕСА_4
Суд вважає, що у вказаному акті зазначені всі обов'язкові реквізити, а саме: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття, отже даний акт відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, і є належним доказом.
Та обставина, що відповідачка не підписала даний акт, не свідчить про недостовірність вказаного акту комісії, адже відповідачка жодними належними та допустимими доказами не спростувала факт залиття квартири позивачки внаслідок пошкодження крану до пральної машини в квартирі відповідачки.
Відтак з урахуванням вищенаведених доказів судом встановлено, що відповідачі, як власники квартири АДРЕСА_5 , внаслідок пошкодження крану до пральної машини в зазначеній квартирі допустив залиття квартири АДРЕСА_6 , розташованої поверхом нижче.
Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована. то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких грунтуються його позовні вимоги.
Відповідачі не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, не надали інших доказів щодо розміру спричиненою позивачу шкоди, хоча це є їх процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція заподіювача шкоди.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник заперечували проти звіту про незалежну оцінку майнових прав з метою визначення ринкової вартості від 03.08.2020 р., виконане Приватним підприємством «Експертзабезпечення», просили визнати його неналежним доказом.
Заперечуючи проти розміру заподіяних збитків, відповідач клопотання про призначення у даній справі судової експертизи не заявляв. Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами і розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок залиття. Заперечення відповідача, що під час складання звіту про визначення розміру збитків від 03.06.2020 року не проведено огляд об'єкту дослідження, не заслуговують на увагу, оскільки в розділі 4 звіту відображено, що проводився натурний огляд об'єкту залиття.
Крім того, позивач у позовній заяві просить стягнути вартість знецінення меблів, які були пошкодженні під час залиття квартири АДРЕСА_1 та включені до звіту про незалежну оцінку майнових прав з метою визначення ринкової вартості від 03.06.2020 р., виконане представником Приватного підприємства «Експертзабезпечення» Проте, товарознавче дослідження меблів не провидилось.
Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, беручи до уваги вищенаведені обставини та те, що позивач зазнав матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири саме внаслідок неправомірних дій відповідачів, як власників квартири поверхом вище, враховуючи, що вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились унаслідок залиття приміщень квартири підтверджена звітом про незалежну оцінку майнових прав з метою визначення ринкової вартості та становить 148435,87 грн., суд вбачає необхідним стягнути вказані грошові кошти солідарно з відповідачів на користь позивача.
Також, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню витрати на проведення оцінки матеріального збитку в сумі 3000 тисячі гривень, що підтверджується Актом від 09.06.2020р. здавання-прийняття виконання робіт згідно договору №1301 від 29.05.2020 року.
Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч.3, 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У п. 5 зазначеної постанови роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мало місце залиття квартири позивача, з вини відповідачів внаслідок якого було пошкодженойого майно, також це залиття спричинило у позивача негативні зміни у звичайних умовах її життя, що зумовлено витрачанням часу на документальне оформлення випадку залиття, тривалого захисту свого порушеного права в суді.
З огляду на те, що внаслідок залиття квартири, що сталося з вини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , позивач зазнала душевних страждань, суд враховуючи вимоги розумності і справедливості, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини відповідачів, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вбачає необхідним стягнути в рівних частинах з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 1534,4 грн.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. № 6, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 р., ст.ст. 16, 22, 23, 319, 322, 383, 386, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст. 151, 177, 179 Житлового кодексу Української РСР, Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних витрат та моральної шкоди завданих внаслідок залиття, задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_7 ), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ареєстрованої за адресою: АДРЕСА_7 ), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ) матеріальну шкоду у сумі 148435,87 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн., витрати на проведення оцінки матеріального збитку в сумі 3000 грн., а всього стгягнути 153435,87 грн.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1534,4 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Кушнір С.І.