ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11379/22
провадження № 2/753/6436/22
"30" вересня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТзОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», через уповноваженого представника звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про стягнення заборгованості.
Вивчивши матеріали, які знаходяться в даному провадженні, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню з підстав п. 1 ч. 4 ст.185 ЦПК України з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Згідно ч. 3 ст. 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до ч. 5 ст. 62 ЦПК України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Згідно з висновком Конституційного Суду України (рішення від 8 квітня 1999 року №3-рп/99) за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Закон вимагає надання саме оригіналу довіреності, а не копії, оскільки лише оригінал довіреності підтверджує повноваження представника на подачу позовної заяви.
Лише за наявності оригіналу довіреності, суддя має можливість встановити, що заява подана повноважною особою і вирішити питання про відкриття провадження.
Належне засвідчення позивачем власної копії довіреності може мати місце лише у випадку, якщо позивач, який має статус юридичної особи, засвідчив копію довіреності в порядку передбаченому ДСТУ 4163:2020, затвердженим наказом ДП “УКРНДНЦ” від 01 липня 2020 року № 144, а саме: відповідно до п. 5.26 наведеної вище Вимоги відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів Згідно з оригіналом (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Таким чином, жодним Законом не передбачено засвідчення копії довіреності юридичної особи особою, якій ця довіреність видана.
Також суд звертає увагу позивача, що у відповідності до норм ст. 175 ЦПК України до позовної заяви додаються копії документів, на які позивач посилається як на доказ.
У відповідності до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана його представником Єфремовою Л. який діє на підставі довіреності від 16.08.2022.
Таким чином, особою, яка підписала та подала до суду позовну заяву, належним чином своїх повноважень на вчинення таких дій від імені та в інтересах позивача не підтверджено, належних тому документів не надано.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави (рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене, вивчивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підписання позовної заяви та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах позивача, - що є підставою для повернення позовної заяви особі, яка її подала відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про стягнення заборгованості- повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали суду.
Суддя: