Справа № 545/2668/15-ц
Провадження № 4-с/545/18/22
23.09.2022 року. Полтавський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого - судді : Гальченко О.О.,
при секретарі : Лисенко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в залі суду справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, -
Заявник звернувся 14.09.2022 року до суду з скаргою на постанову приватного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, посилаючись на те, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05.04.2018 року по цивільній справі №545/2668/15-ц задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №642/08-К від 10.06.2008 р. у сумі 103 582,72 грн.
17.08.2018 року Полтавським районним судом Полтавської області видано виконавчий лист №545/2668/15-ц на примусове виконання зазначеного рішення суду.
Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» було пред'явлено даний виконавчий лист на примусове виконання приватному виконавцю виконавчого округу Полтавської області Скрипнику Володимиру Леонідовичу, який 13.11.2018 року відкрив виконавче провадження №57673300 на підставі пред'явленого виконавчого документа та розпочав його примусове виконання.
19 липня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Фінанси» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №24435 по Кредитному договору №642/08-К від 10.06.2008 року. Згідно Договору про відступлення прав вимоги №24435 від 19.07.2019 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» передало всі права та зобов'язання за Кредитним договором №642/08-К від 10.06.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Схід- Фінанси» як кредитору.?
В подальшому, 27 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід- Фінанси» та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги №06-УАВ/19 за Кредитним договором № 642/08-К від 10.06.2008 року. Згідно Договору про відступлення права вимоги №06-УАВ/19 Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід- Фінанси» передало ОСОБА_2 всі права та зобов'язання як кредитора за Кредитним договором №642/08-К від 10.06.2008 року.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 09.08.2022 р. у справі №545/2668/15-ц замінено сторону вибулого стягувача ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (код ЄДРПОУ 19017842) на його правонаступника ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виданого Полтавським районним судом Полтавської області виконавчого листа у цивільній справі №545/2668/15-ц за позовом ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №642/08-К від 10.06.2008 року.
Як вже було зазначено, первинним стягувачем ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» було пред'явлено виконавчий лист №545/2668/15-ц від 17.08.2018 р. на примусове виконання приватному виконавцю Скрипнику В.Л. (виконавче провадження №57673300).
Від нового стягувача - ОСОБА_2 стало відомо про те, що виконавче провадження №57673300 завершено.
Зокрема, з наданих стягувачем копій документів, а саме заяви до приватного виконавця Скрипника В.Л. від 23.08.2022 р. та відповіді приватного виконавця на таку заяву за вих. №10705 від 25.08.2022 р. вбачається наступне.
23.08.2022 р. адвокат Портянко Є.В., який є представником стягувача - ОСОБА_2 , звернувся до приватного виконавця Скрипника В.Л. із заявою, в якій просив здійснити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії щодо заміни сторони виконавчого провадження на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 09.08.2022 р. у справі №545/2668/15-ц.
Також у вказаній заяві стягувач повідомив виконавця, що боржником в повному обсязі погашено заборгованість за Кредитним договором №642/08-К від 10.06.2008 р. А тому, після винесення постанови про заміну сторони виконавчого провадження просив винести постанову про закінчення виконавчого провадження №57673300 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом (копія заяви адвоката Портянко Є.В. в інтересах стягувача ОСОБА_2 додається).
На вказану заяву приватним виконавцем Скрипником В.Л. надано відповідь за вих. №10705 від 25.08.2022 р., в якій повідомлено про те, що 25.01.2021 р. виконавчий лист №545/2668/15-ц від 17.08.2018 р. повернуто стягувачу ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку. Тобто, станом на дату звернення виконавче провадження №57673300 завершено, що унеможливлює здійснення заміни сторони виконавчого провадження, аналогічним чином як і винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, яке фактично вже є завершеним (копія відповіді приватного виконавця за вих. №10705 від 25.08.2022 р. додається).
Про те, що виконавче провадження №57673300 завершено, заявнику відомо не було, оскільки на його адресу не надходила оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.
Дізнавшись про факт завершення виконавчого провадження, він наступного дня звернувся до приватного виконавця Скрипника В.Л. із заявою, в якій просив зняти арешт з майна та коштів, накладений в ході примусового виконання виконавчого листа Полтавського районного суду Полтавської області №545/2668/15-ц від 17.08.2018 р., та скасувати інші вжиті заходи примусового виконання рішення, в тому числі виключити відомості з Єдиного реєстру боржників у зв'язку з тим, що заборгованість згідно виконавчого документа за кредитним договором №642/08-К від 10.06.2008 р. повністю погашена, а тому відсутні підстави для подальшого застосування до нього заходів примусового виконання рішення, вжитих в межах виконавчого провадження №57673300 (копія моєї заяви від 26.08.2022 р. додається).
Проте, приватний виконавець Скрипник В.Л. у відповіді за вих. №10788 від 26.08.2022 р. повідомив, що виконавчий лист №545/2668/15-ц від 17.08.2018 р. повернуто стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», що не передбачає зняття арешту з майна боржника та не є підставою для виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
Крім цього, виконавцем зазначено, що на сьогоднішній день в АСВП відсутня технічна можливість для скасування вжитих виконавцем заходів щодо виконання рішення, а також для виключення запису про боржника з Єдиного реєстру боржників після завершення виконавчого провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», навіть за умови фактичного погашення боржником заборгованості перед стягувачем.
Враховуючи повідомлені вище обставини, наразі фактично склалася наступна ситуація:
- з метою примусового виконання рішення суду про стягнення з заявника заборгованості за кредитним договором №642/08-К від 10.06.2008 р. приватним виконавцем в межах виконавчого провадження №57673300 вжиті відповідні заходи примусового виконавця, а саме арештовано його рухоме та нерухоме майно, оголошено транспортний засіб в розшук, арештовано грошові кошти на його рахунках, що фактично позбавляє можливості розпоряджатися майном, а одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження в Єдиному реєстрі боржників з'явився відповідний запис щодо нього;
- ним погашена в повному обсязі заборгованість згідно рішення суду за кредитним договором №642/08-К від 10.06.2008 р.;
- станом на сьогоднішній день виконавче провадження №57673300 хоча і завершено, проте його майно та кошти досі обтяжені арештом, що був накладений в межах даного виконавчого провадження, а транспортний засіб досі перебуває в розшуку, що суттєво обмежує його майнові права та законні інтереси. В тому числі, в Єдиному реєстрі боржників досі наявний запис про заявника як боржника за рішенням суду, яке фактично ним вже виконано.
Як вбачається з вищезазначеної відповіді приватного виконавця Скрипника В.Л. за вих. №10788 від 26.08.2022 р., з огляду на відсутність в АСВП технічної можливості для зняття з нього всіх обтяжень та виключення з реєстру боржників та враховуючи факт погашення ним в повному обсязі заборгованості за виконавчим документом, станом на сьогоднішній день єдиний спосіб для зняття всіх обтяжень та арештів, накладених у виконавчому провадженні, яке на сьогоднішній день завершено - є скасування вищевказаної постанови, що буде підставою для відновлення виконавчого провадження з метою подальшого винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вчинення всіх необхідних дій у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Ознайомившись із положеннями Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що дійсно, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (ст. 41 Закону).
Натомість, згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відтак, вважаю, що єдиним можливим способом відновлення його порушених прав за фактичних обставин справи є дійсно лише скасування судом постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.01.2021 р. ВП №57673300, що дозволить приватному виконавцю відновити виконавче провадження та закрити його у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішенні суду, знявши при цьому всі накладені арешти та обтяження, в тому числі виключивши запис з Єдиного реєстру боржників (факт накладення арешту підтверджується постановами про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника з АСВП).
У свою чергу, порушення прав заявника проявляється в першу чергу в тому, що його майно на сьогоднішній день абсолютно безпідставно продовжує перебувати під обтяженням накладеного арешту, не дивлячись на те, що ним в повному обсязі погашена заборгованість за кредитним договором № 642/08-К від 10.06.2008 р. (з метою стягнення якої і накладався такий арешт), в результаті чого - порушується його право власності.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Вендітеллі проти Італії» (1994) суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.
Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Натомість, накладений приватним виконавцем арешт на рухоме та нерухоме майно, на грошові кошти на розрахункових рахунках порушує його право власності, оскільки він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
При цьому, звертає увагу суду, що саме лише скасування накладеного арешту не призвело б до поновлення порушеного права по причині наявності в Єдиному реєстрі боржників відповідного запису про нього як про боржника за рішенням суду.
Зокрема, згідно ч. 5, 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувану на підставі пунктів 1,3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних.
Тобто, коли приватний виконавець завершив виконавче провадження на п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України - із винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу не відбулось виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників.
Разом з тим, борг, у зв'язку з яким було фактично внесено відомості в реєстр боржників, станом на сьогоднішній день ВІДСУТНІЙ (вказане підтверджується заявою представника стягувача ОСОБА_2 від 23.08.2022 р.). А тому, відсутні і підстави для існування даних відомостей в Єдиному реєстрі боржників.
Більш того, існування відповідного запису за відсутності для цього підстав суттєво обмежує заявника в реалізації своїх прав та законних інтересів, а саме: не дає можливості відчужити майно, щодо якого необхідна обов'язкова державна реєстрація; не дає можливості здійснювати нотаріальні дії щодо майна; державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, в разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізні те наступного робочого дня повідомити про це зазначений в Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, за яким звернулася така особа (частина 3 стаття 9 Закону України «Про виконавче провадження»).
Натомість, повторно наголошує на тому, що самим же приватним виконавцем повідомлено про відсутність в АСВП станом на сьогоднішній день технічної можливості виключити відомості з реєстру боржників після повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37?
Закону, а тому єдиний спосіб для зняття всіх обтяжень та арештів, накладених у виконавчому провадженні, яке на сьогоднішній день завершено - є скасування судом постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.01.2021 р. ВП №57673300 (оскаржувана постанова з АСВП додається).
Згідно ч. 1, 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Оскільки оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу була отримана мною лише 12.09.2022 р. в результаті ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження шляхом безпосереднього доступу до АСВП на підставі ідентифікатора, наданого йому 26.08.2022 р. приватним виконавцем, вважає, що наявні підстави для поновлення строку оскарження відповідної постанови, пропущеного з поважних причин.
Прохав:
1. Поновити строк для оскарження постанови приватного виконавця Скрипника В.Л. про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.01.2021 р. ВП №57673300 та прийняти дану скаргу до розгляду.
2. Скасувати постанову приватного виконавця Скрипника В.Л. про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.01.2021 р. ВП №57673300.
Заявник ОСОБА_1 , приватний виконавець Скрипник В.Л. та стягував ОСОБА_2 надали заяви про розгляд справи без їх участі, заявник повністю підтримав скаргу із вказаних в ній підстав, надавши можливі докази на її підтвердження.
Приватний виконавець, дії якої оскаржуються прохав прийняти рішення на розсуд суду.
Тому, суд вважає можливим розгляд скарги по суті у відсутності не з'явившихся сторін по наявним матеріалам справи, які є достатніми для вірного вирішення скарги по суті.
Суд, дослідивши надані по справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено обставини, на які представник скаржника послався в скарзі та вони повністю доводяться матеріалами справи на а. с. 6 - 22, та не заперечуються особою, дії якої оскаржуються.
Приватний виконавець Скрипник В.Л. у відповіді за вих. №10788 від 26.08.2022 р. повідомив, що виконавчий лист №545/2668/15-ц від 17.08.2018 р. повернуто стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», що не передбачає зняття арешту з майна боржника та не є підставою для виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
Виконавцем зазначено, що на сьогоднішній день в АСВП відсутня технічна можливість для скасування вжитих виконавцем заходів щодо виконання рішення, а також для виключення запису про боржника з Єдиного реєстру боржників після завершення виконавчого провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», навіть за умови фактичного погашення боржником заборгованості перед стягувачем.
Як вбачається з вищезазначеної відповіді приватного виконавця Скрипника В.Л. за вих. №10788 від 26.08.2022 р., з огляду на відсутність в АСВП технічної можливості для зняття з нього всіх обтяжень та виключення з реєстру боржників та враховуючи факт погашення ним в повному обсязі заборгованості за виконавчим документом, станом на сьогоднішній день єдиний спосіб для зняття всіх обтяжень та арештів, накладених у виконавчому провадженні, яке на сьогоднішній день завершено - є скасування вищевказаної постанови, що буде підставою для відновлення виконавчого провадження з метою подальшого винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вчинення всіх необхідних дій у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відтак, єдиним можливим способом відновлення порушених прав ОСОБА_1 за фактичних обставин справи є дійсно лише скасування судом постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.01.2021 р. ВП №57673300, що дозволить приватному виконавцю відновити виконавче провадження та закрити його у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішенні суду, знявши при цьому всі накладені арешти та обтяження, в тому числі виключивши запис з Єдиного реєстру боржників (факт накладення арешту підтверджується постановами про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника з АСВП).
У свою чергу, порушення прав заявника проявляється в першу чергу в тому, що його майно на сьогоднішній день абсолютно безпідставно продовжує перебувати під обтяженням накладеного арешту, не дивлячись на те, що ним в повному обсязі погашена заборгованість за кредитним договором № 642/08-К від 10.06.2008 р. (з метою стягнення якої і накладався такий арешт), в результаті чого - порушується його право власності.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Вендітеллі проти Італії» (1994) суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.
Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При цьому, саме скасування накладеного арешту не призвело б до поновлення порушеного права по причині наявності в Єдиному реєстрі боржників відповідного запису про нього як про боржника за рішенням суду.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст. 447-451 ЦПК України, ст. 3, 18, 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу - задовольнити.
Поновити строк для оскарження постанови приватного виконавця Скрипника В.Л. про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.01.2021 р. ВП №57673300.
Скасувати постанову приватного виконавця Скрипника В.Л. про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.01.2021 р. ВП №57673300.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.
Суддя: О. О. Гальченко