вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" серпня 2022 р. м. Київ Справа №911/2757/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська вища авіаційна школа» (07801, Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, пров. Польовий, буд. 9)
до Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр) (07801, Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, пров. Польовий, буд. 9)
про визнання недійсним правочину
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання Капля Є.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
У вересні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівська вища авіаційна школа» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр) (надалі - відповідач) про визнання недійним одностороннього правочину, оформленого заявою від 04.08.2021 №23 про зарахування зустрічних однорідних вимог між Приватним акціонерним товариством «АС» (Обласний авіаційний центр) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівська вища авіаційна школа».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем в порушення ст.202 Цивільного кодексу України в односторонньому порядку припинено зобов'язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 06.03.2019 №06/03-19, укладеного між сторонами у справі, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, з огляду на те, що вказані вимоги не відповідають критеріям безспірності та однорідності, а відтак в силу ст.215 Цивільного кодексу України зазначений правочин підлягає визнанню його недійсним в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2021 зазначений позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2757/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для вчинення необхідних процесуальних дій, підготовче засідання призначено на 21.10.2021.
18.10.2021 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач посилається на те, що 25.06.2021 позивач отримав вимогу відповідача ід 31.05.2021 про оплату аеродромних послуг на загальну суму 2297063,13 грн за період з травня 2018 по грудень 2020 з актами звіряння взаємних розрахунків та актами наданих послуг, однак позивач вказані акти не підписав та повернув відповідачу листом від 20.08.2021. В той же час, 09.07.2021 та 26.07.2021 позивач направляв відповідачу претензію щодо повернення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 06.03.2019 в сумі 1467500,00 грн, у зв'язку з чим відповідач направив позивачу заяву від 04.08.2021 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, у якій повідомив позивача про припинення зобов'язання відповідача з повернення позивачу грошової суми (фінансової допомоги) в розмірі 1467500,00 грн за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 06.03.2019 №06/03-19 шляхом зарахування вимоги у зобов'язанні позивача оплатити відповідачу грошову суму в розмірі 1467500,00 грн за отримані позивачем аеродромні послуги у період з травня 2018 по грудень 2020. Відповідач посилається на те, що зараховані ним вимоги у заяві від 04.08.2021 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог є безспірними, оскільки 02.05.2018 між позивачем та відповідачем було укладено договір №05-23-2018 з надання послуг на базування повітряних суден на аеродромі Бородянка і хоча ціни на аеродромні послуги, які надавались відповідачем позивачу, не були визначені в цьому договорі, то такому випадку відповідно до ч.4 ст.632 Цивільного кодексу України ціни на такі послуги мають визначатись виходячи із звичайних цін, тобто в даному випадку виходячи із загальних цін, встановлених відповідачем для всіх споживачів аеродромних послуг. Повернення позивачем відповідачу без підписання актів звіряння взаємних розрахунків та актів наданих послуг, які направлялись відповідачем позивачу, не було логічним, оскільки, якщо позивач вважав, що інформація, яка відображена в цих актах, була нетотожною або спірною, то позивач в актах мав зазначити виявлені розбіжності, проте позивач повернув акти взаємних розрахунків та акти наданих послуг без їх підписання і без зазначення в них розбіжностей. Відповідач зазначає, що аеродромні послуги, які отримував позивач від відповідача протягом травня 2018-грудня 2020, були оплатними і позивач помилково вважає, що такі послуги були безкоштовними для нього. Згідно з актами наданих послуг відповідач висунув вимоги позивачу про оплату наступних послуг з аеродромного обслуговування: 1) збір за зліт-посадку, 2) збір за використання апаратури аеродромних служб 3) використання місць стоянок. Відповідач також посилається на те, що факт надання аеродромних послуг та їх обсяг не є спірними, оскільки надання послуг постійно фіксувалось відповідачем, зокрема в журналі реєстрації польотів повітряних суден, журналі прийняття рішень КПС на виліт. Крім того, відомостями Державного підприємства обслуговування повітряного руху України підтверджується факт надання позивачу дозволів на використання повітряного простору в період надання аеродромних послуг. Відповідні докази - копії журналу реєстрації польотів ПС на аеродромі «Бородянка» (хронометражу польотів) за період з травня 2018 по грудень 2020, журналу прийняття рішень КПС за період з липня 2017 по грудень 2020, інформації щодо дозволів на використання повітряного простору повітряними суднами за період з квітня 2018 по січень 2021 відповідачем додаються до відзиву (т.1 та т.2). Також відповідач посилається на те, що в позовній заяві не наведено конкретної частини статті 203 Цивільного кодексу України, яка б давала підстави вважати заяву відповідача від 04.08.2021 такою, що не відповідає положенням законодавства. У зв'язку з цим відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
27.10.2021 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначає, що він не погоджується з доводами відповідача, які викладені у відзиві, а акти наданих послуг за період з травня 2018 по грудень 2020 та акт звірки взаємних розрахунків не є доказами фактів надання послуг, оскільки не містять підпису та інших обов'язкових даних; надані відповідачем копії журналу реєстрації польотів та журналу прийняття рішень КПС містять розбіжності, що свідчить про наявність розбіжностей та підтверджує правову позицію позивача про відсутність у даній ситуації безспірності зарахованих вимог. Також позивач посилається на те, що в актах наданих послуг з аеродромного обслуговування за період з травня 2018 по грудень 2020 відповідач протиправно здійснює нарахування послуг на використання місць стоянок повітряних суден, які зберігаються на земельній ділянці, що передана відповідачем позивачу у користування.
У зв'язку із перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному 21.10.2021 підготовче засідання суду не відбулося, тому судове засідання призначено на 18.11.2021 після виходу судді з лікарняного, про що сторін повідомлено ухвалою від 02.11.2021, постановленою в порядку ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.
17.11.2021 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому відповідач зазначає, що, повертаючи акти наданих послуг відповідачу без підпису, позивач в односторонньому порядку фактично заперечив їх надання, при цьому не підписання позивачем актів або відсутність в них деяких реквізитів не свідчить про те, що послуги не надавались, а дії позивача свідчать лише про намір не здійснювати оплату спожитих послуг. Відповідач наполягає на тому, що заборгованість позивача за надані аеродромні послуги не включає заборгованість за користування нерухомим майном, в т.ч земельною ділянкою, при цьому позивачем не надано доказів завершення процедури передачі відповідачем відповідного нерухомого майна до статутного капіталу позивача, а аеродромні послуги по забезпеченню місць стоянок є комплексними та включають не тільки спеціально відведену площадку для місць стоянок, але й охорону розміщених на них повітряних суден, а приймання-здавання повітряних суден позивача під охорону підтверджується відомостями журналів приймання-здавання повітряних суден під охорону САБ за період з 09.07.2016 по 05.05.2020, які надаються відповідачем.
У підготовче засідання 18.11.2021 з'явились представники сторін, протокольною ухвалою суду оголошувалась перерва у підготовчому засіданні на 16.12.2021.
У підготовче засідання 16.12.2021 з'явились представники сторін, протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 20.01.2022.
У судове засідання 20.01.2022 з'явилися представники сторін, які надали свої пояснення по суті розгляду справи, протокольною ухвалою суду оголошувалась перерва у судовому засіданні на 10.02.2022.
10.02.2022 засідання суду не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному, тому судове засідання призначено на 10.03.2022 після виходу судді з лікарняного, про що сторін повідомлено ухвалою суду від 21.02.2022.
10.03.2022 засідання суду не відбулося у зв'язку зі збройною агресією РФ, введенням воєнного стану та активними бойовими діями у Київській області. Тому судове засідання було призначено на 23.06.2022, про що сторін повідомлено ухвалою суду від 02.06.2022 на електронні адреси, зазначені сторонами.
23.06.2022 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю встановити зв'язок із представником відповідача, протокольною ухвалою суду судове засідання відкладено на 21.07.2022, про що відповідача було повідомлено ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2022, постановленою в порядку ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення її на електрону адресу відповідача.
У судове засідання 21.07.2022 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, протокольною ухвалою суду судове засідання відкладено на 12.08.2022, про що відповідача було повідомлено ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2022, постановленою в порядку ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення її на електрону адресу відповідача.
У судове засідання 12.08.2022 представники сторін не з'явились.
12.08.2022 від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та заява про направлення на адресу відповідача ухвали суду від 21.07.2022 з повідомленням про відкладення судового засідання у справі на 12.08.2022.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності в засіданні суду 12.08.2022 представників сторін за наявними матеріалами, які є достатніми для вирішення спору.
Розглянувши подані документи і матеріали, врахувавши пояснення сторін, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з'ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких вони ґрунтується, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівська вища авіаційна школа» (позивач) та Приватним акціонерним товариством «АС» (Обласний авіаційний центр) (відповідач) було укладено договір №05-23-2018 від 02.05.2018 з надання послуг на базування повітряних суден на аеродромі Бородянка (далі - договір надання послуг). Копія договору позики міститься в матеріалах справи.
За умовами договору надання послуг (п.1.1, п.2.1, п.2.2.7, п.3.1) відповідач в якості виконавця взяв на себе зобов'язання на платній основі надати позивачу в якості замовника комплекс послуг по забезпеченню заходів авіаційної безпеки та місця стоянки для базування повітряних суден замовника, забезпечення їх охорони, а також забезпечення виконання польотів повітряних суден замовника у відповідності з Інструкцією з виконання польотів (використання повітряного простору) в районі аеродрому Бородянка.
Перелік зобов'язань відповідача (виконавця) за договором надання послуг визначено в п.2.1 цього договору, перелік зобов'язань позивача (замовника) визначено в п.2.2 цього договору надання послуг.
В статті 3 цього договору надання послуг сторони визначили, що вартість наданих послуг визначається у відповідністю з додатком до цього договору. Щоквартально сторони проводять звірку взаєморозрахунків з складанням відповідного Акту. Можливі зміни об'єму та вартості наданих послуг набирають юридичну силу після підписання відповідних змін до додатку до цього договору.
Відповідно до п.6.1 цього договору надання послуг цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2018.
В подальшому, між позивачем та відповідачем було укладено договір №06/03-19 від 06.03.2019 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - договір позики). Копія договору позики міститься в матеріалах справи.
За умовами договору позики (п.1, п.2.1, 2.2, 2.4) позивач в якості позикодавця взяв на себе зобов'язання надати відповідачу в якості позичальника позику в сумі 1 500 000,00 грн на безвідсотковій основі на строк з 06.03.2019 до 06.03.2020, а відповідач - повернути вказану позику позивачу до закінчення встановленого строку.
Додатковою угодою від 06.08.2019 до договору позики сторони збільшили суму позики до розміру 2 600 000,00 грн.
За вказаним договором позики позивач фактично надав відповідачу позику на загальну суму 2 600 000,00 грн, що визнається сторонами та підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень від 07.03.2019 на суму 600 000,00 грн, від 02.07.2019 на суму 100 000,00 грн, від 07.08.2019 на суму 500 000,00 грн, від 15.10.2019 на суму 600 000,00 грн, від 29.03.2019 на суму 300 000,00 грн, від 03.05.2019 на суму 500 000,00 грн.
В подальшому, на загальних зборах акціонерів відповідача 09.04.2019 було прийнято рішення про участь відповідача у статутному капіталі позивача (входження відповідача до складу учасників позивача) з часткою у статутному капіталі в розмірі 2 825 550,00 грн шляхом внесення до статутного капіталу позивача частини майнового комплексу «Аеродром «Бородянка» класу «Д», а саме В1-ангар, Є1-приміщення ангару, Б1-ангар, А1-ангар, Е1-ангар,Г1-вагончик, Д1-сарай. Зазначене підтверджується протоколом загальних зборів акціонерів відповідача №64 від 09.04.2019.
Рішенням єдиного учасника позивача №18/04/09 від 18.04.2019 було прийнято відповідача до складу учасників позивача з часткою в розмірі 2 825 550,00 грн, що становить 25% статутного капіталу позивача, та у зв'язку з цим була затверджена нова редакція статуту позивача.
Відповідно до акта приймання-передавання майна, яке вносить учасник до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська вища авіаційна школа», від 19.04.2019 відповідач передав, а позивач прийняв до статутного капіталу позивача частину майнового комплексу «Аеродром «Бородянка», а саме ангар літ. А1, ангар літ. Б1, ангар літ. В1, вагончик літ. Г1, сарай літ. Д1, ангар літ. Е1, ангар літ. Є1 загальною вартістю 2 825 550,00 грн. Також відповідно до цього ж акта відповідач на виконання рішення загальних зборів акціонерів відповідача (протокол №64 від 09.04.2019) передав у користування позивачу строком на 49 років площадку з інженерними спорудами і комунікаціями для обслуговування будівель і споруд загальною площею 16800 кв.м.
В подальшому відповідач направив позивачу вимогу про оплату послуг №13 від 31.05.2021, яка була отримана позивачем 25.06.2021. У цій вимозі відповідач заявив позивачу вимогу про оплату наданих відповідачем послуг за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018 за період 2018-2020 на загальну суму 2 297 063,13 грн, з яких за 2018 рік на суму 543400,00 грн, за 2019 рік на суму 944403,86 грн, за 2020 рік на суму 809259,27 грн, а також вимогу підписати акти надання вказаних послуг та акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.05.2018 по 31.12.2020 та повернути на адресу відповідача по одному примірнику кожного такого акта.
В свою чергу позивач направив відповідачу претензію №09/07-2021/01 від 09.07.2021, яка була отримана відповідачем 14.07.2021. У цій претензії позивач заявив відповідачу вимоги про повернення відповідачем позики, яка була надана відповідачу за договором позики №06/03-19 від 06.03.2019, в розмірі 2 600 000,00 грн (основний борг), а також нарахованої за період з 07.03.2020 по 07.09.2020 пені в розмірі 199 759,56 грн та нарахованих за період з 07.03.2020 по 09.07.2021 інфляційних втрат в розмірі 300 405,55 грн та 3% річних в розмірі 104 537,17 грн, що сукупно разом становить 3 204 702,28 грн.
В подальшому позивач направив відповідачу повторну претензію №26/07-2021/01 від 26.07.2021, яка була отримана відповідачем 03.08.2021. У цій повторній претензії позивач уточнив свої вимоги до відповідача за договором позики, а саме визнав, що частина позики в сумі 1 132 500,00 грн підлягає зарахуванню в рахунок внеску позивача у спільну діяльність за договором про спільну діяльність від 30.05.2019 і таким чином позивач в повторній претензії відмовився від вимог до відповідача в частині суми 1132500,00 грн та заявив відповідачу уточнену вимогу, а саме про повернення відповідачем позивачу за договором позики №06/03-19 від 06.03.2019 суми в розмірі 1 467 500,00 грн (основний борг), а також нарахованої за період з 07.03.2020 по 07.09.2020 пені в розмірі 112 748,91 грн та нарахованих за період з 07.03.2020 по 26.07.2021 інфляційних втрат в розмірі 172 829,94 грн та 3% річних в розмірі 61 053,67 грн, що сукупно разом становить 1 814 132,52 грн.
Після отримання вищевказаної претензії відповідач листом №23 від 04.08.2021 заявив позивачу про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, надалі - заява про зарахування. Заява про зарахування була отримана позивачем 13.08.2021. У цій заяві про зарахування відповідач повідомив позивача про те, що оскільки станом на 11.08.2021 заборгованість позивача перед відповідачем за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018 становить 2 297 063,13 грн, то відповідач цією заявою про зарахування повідомляє про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог позивача та відповідача на підставі ст.601 Цивільного кодексу України, а саме про припинення грошового зобов'язання відповідача повернути позивачу грошову суму в розмірі 1 467 500,00 грн за договором позики №06/03-19 від 06.03.2019 шляхом зарахування вимоги у зобов'язанні позивача оплатити відповідачу грошову суму в розмірі 1 467 500,00 грн, що є частиною заборгованості позивача в розмірі 2 297 063,13 грн по оплаті аеродромних послуг у періоді з травня 2018 по грудень 2020 за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018.
Позивач не погодився із вищевказаним зарахуванням та направив відповідачу заперечення від 16.08.2021 №136 на заяву про зарахування, які були отримані відповідачем 25.08.2021. У цих запереченнях позивач повідомив відповідачу про те, що позивач не згоден (не визнає) заявлену відповідачем заборгованість в розмірі 2 297 063,13 грн по оплаті аеродромних послуг у періоді з травня 2018 по грудень 2020 за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.201, і що ця вимога відповідача на суму 2 297 063,13 грн не має документального підтвердження та не відповідає ознакам безспірності, а тому заява про зарахування відповідача є недійсною та не припиняє зобов'язання відповідача, що виникло з договору позики №06/03-19 від 06.03.2019 по поверненню позивачу тіла позики в розмірі 1 467 500,00 грн.
Також позивач не погодився з вимогою відповідача про оплату послуг від 31.05.2021 №13, направивши відповідачу лист від 20.08.2021 №142, який було отримано відповідачем 25.08.2021. Цим листом позивач повернув відповідачу без підписання з боку позивача акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.05.2019-31.12.2020 та акти наданих послуг за період з травня 2018 по грудень 2020 за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018.
Таким чином. спір між позивачем та відповідачем виник щодо заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на суму 1 467 500,00 грн, яка міститься у листі відповідача №23 від 04.08.2021 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.
Надаючи правову оцінку вищевказаним обставинам, які підтверджуються наявними в справі письмовими доказами та не оспорюються сторонами, а також надаючи правову оцінку доводам сторін у спорі, суд виходить з того, що порядок припинення зобов'язання зарахуванням врегульовано статтею 601 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ч.1 ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч.2 ст.601 Цивільного кодексу України).
Суд при цьому враховує, що зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням (відповідна правова позиція міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/13205/17).
Отже, метою зарахування зустрічних вимог є оптимізація діяльності кредитора та боржника в ситуації, коли кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні.
Підписаний сторонами договір №05-23-2018 від 02.05.2018 з надання послуг на базування повітряних суден на аеродромі Бородянка за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Так, відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Підписаний сторонами договір №06/03-19 від 06.03.2019 про надання поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики.
Так, відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Із статті 601 Цивільного кодексу України випливає, що зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.
При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо). Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 922/1690/21.
З наведених підстав суд відхиляє посилання позивача на те, що не є однорідними вимога позивача про повернення грошових коштів за договором позики (договором №06/03-19 від 06.03.2019 про надання поворотної фінансової допомоги) та вимога відповідача про оплату наданих послуг за договором про надання послуг (договором №05-23-2018 від 02.05.2018 з надання послуг на базування повітряних суден на аеродромі Бородянка), оскільки ці вимоги хоч і випливають з різних підстав (різних договорів), однак за своєю правовою природою вони обидві стосуються сплати грошових коштів, тобто такі вимоги є однорідними для цілей статті 601 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, і позивач і відповідач у цьому спорі відповідно до їх правових позицій також визнають, що необхідною умовою для проведення зарахування відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України є також безспірність вимог, які зараховуються.
Умова щодо безспірності вимог випливає із мети інституту зарахування, яка полягає в оптимізації, тобто досягненні найбільшої ефективності діяльності сторін шляхом усунення зустрічного переміщення однорідних цінностей між кредитором та боржником в ситуації, коли кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні. При цьому відповідно ст. 601 Цивільного кодексу України зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін і не потребує згоди іншої сторони.
Очевидно, що якщо вимоги, що зараховуються, не будуть безспірними, то зарахування подібних вимог за заявою однією із сторін не забезпечує досягнення мети зарахування - оптимізації діяльності сторін, але створює додаткову правову невизначеність та спір з приводу виконання сторонами взаємних зобов'язань.
Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 Господарського кодексу України, статтею 601 Цивільного кодексу України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі № 910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18.
Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц, зазначалось, що спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб'єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, а за об'єктивним закріпленням такого виду заборгованості у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського об'єднаної палати від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 були уточнені висновки щодо безспірності вимог та зазначено, зокрема, що за дотримання умов, передбачених статтею 601 Цивільного кодексу України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов'язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.
Таким чином, сама по собі незгода позивача з проведеним відповідачем зарахуванням не може бути підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Також відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Здійснивши зарахування зустрічних грошових вимог листом №23 від 04.08.2021 та наполягаючи на дійсності такого зарахування, відповідач при цьому посилається на те, що його вимога до позивача за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018 в розмірі 1 467 500,00 грн, що є частиною заборгованості позивача в розмірі 2 297 063,13 грн по оплаті аеродромних послуг у періоді з травня 2018 по грудень 2020, відповідала ознакам безспірності.
Хоча, як зазначив суд вище, сама по собі незгода позивача з проведеним відповідачем листом №23 від 04.08.2021 зарахуванням (суб'єктивне ставлення позивача до заборгованості) не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним, тим не менш суд відмічає, що надані відповідачем докази не свідчать про те, що заборгованість позивача в розмірі 1 467 500,00 грн, яка, як посилається відповідач, є частиною заборгованості позивача в розмірі 2 297 063,13 грн по оплаті аеродромних послуг у періоді з травня 2018 по грудень 2020 за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018, була безспірною, а саме відповідачем не надано доказів об'єктивного закріплення заборгованості позивача перед відповідачем за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018 в розмірі не менше 1 467 500,00 грн.
Так, акти наданих послуг за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018 та акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.05.2018 по 31.12.2020, на які при цьому посилається відповідач як на доказ заборгованості, позивачем не підписані. Посилання відповідача на те, що якщо позивач вважав, що інформація, яка відображена в цих актах, була нетотожною або спірною, то позивач в актах мав зазначити виявлені розбіжності, проте позивач повернув акти взаємних розрахунків та акти наданих послуг без їх підписання і без зазначення в них розбіжностей, суд вважає неспроможним, оскільки не зазначення позивачем розбіжностей в актах наданих послуг та акті звіряння взаємних розрахунків само по собі не свідчить про те, що позивач погодився з нарахуваннями, які вказані в цих актах. Відповідно, такі акти, які підписані лише з боку відповідача, не є доказом об'єктивного закріплення заборгованості позивача перед відповідачем за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018.
Суд при цьому також враховує, що підписаний сторонами договір надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018 не містить номенклатури та цін тих послуг, які вказувались відповідачем в актах наданих послуг, які не підписані позивачем. За таких обставин посилання відповідача на те, що хоча в договорі надання послуг не були визначені ціни на послуги, які надавались відповідачем позивачу, але в такому випадку відповідно до ч.4 ст.632 Цивільного кодексу України ціни на такі послуги мають визначатись виходячи із звичайних цін, тобто виходячи із загальних розцінок, встановлених відповідачем для всіх споживачів аеродромних послуг, у даному спорі в аспекті питання про дотримання умови безспірності не свідчить на користь правової позиції відповідача у спорі, а, навпаки, додатково вказує на те, що відповідачем при зарахуванні не була дотримана умова безспірності вимог, оскільки відповідач (виконавець) застосовував ціни, які не були однозначно погоджені позивачем (замовником) при підписанні договору надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018, тобто застосовані відповідачем в актах наданих послуг ціни не є безспірними.
Також суд враховує, складені відповідачем акти наданих послуг, які не підписані позивачем, містять лише загальний обсяг послуг, про надання яких позивачу стверджується відповідачем, і не містять деталізації заявленого обсягу послуг з прив'язкою до конкретної дати та конкретного об'єкта, щодо якого стосувалось надання відповідних послуг. Отже, зазначення в актах наданих послуг, які підписані лише відповідачем, загального обсягу послуг (зокрема, загальної кількості льотних годин, загальної кількості зльотів-посадок, загальної кількості діб стоянок) за звітний місяць без деталізації відповідного обсягу та без прив'язки до інших документів (звітів, регістрів, розшифровок обсягу наданих послуг тощо, які містять відповідну деталізацію льотних годин, зльотів-посадок, місць стоянок) позбавляє нарахування, які відображені відповідачем в цих актах, таких властивостей, як прозорість та об'єктивність.
Суд також враховує, що відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у первинних документах зазначається зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, по мірі надання послуг сторони повинні були своєчасно складати та відповідні первинні документи відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
Про необхідність щонайменше щоквартально складати відповідний акт зазначалось також в п. 3.2 договору надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018, однак усі акти наданих послуг за період з травня 2018 по грудень 2020, на які посилається відповідач і які не підписані позивачем, вперше складені відповідачем лише 25.05.2021 та після настання строку повернення позики за договором №06/03-19 від 06.03.2019 та після прийняття рішення про участь відповідача у статутному капіталі позивача з часткою в розмірі 2 825 550,00 грн шляхом внесення до статутного капіталу позивача частини майнового комплексу «Аеродром «Бородянка», яке оформлено протоколом загальних зборів акціонерів відповідача №64 від 09.04.2019, при цьому відповідачем не надано доказів існування обставин, які б перешкоджали відповідачу скласти та направити акти наданих послуг позивачу у розумний строк.
Посилання відповідача на те, що факт надання аеродромних послуг та їх обсяг не є спірними, оскільки надання послуг постійно фіксувалось відповідачем, зокрема в журналі реєстрації польотів повітряних суден, журналі прийняття рішень КПС на виліт, а також зафіксоване в відомостях Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про надання позивачу дозволів на використання повітряного простору в період надання аеродромних послуг судом відхиляються, оскільки вказані документи не містять об'єктивного закріплення заборгованості позивача перед відповідачем за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018, а вказують на здійснення позивачем та відповідачем певної діяльності в сфері використання повітряного простору у відповідні періоди, що опосередковано може свідчити в тому числі і про надання відповідачем позивачу певних послуг на тій чи іншій підставі, однак ці надані відповідачем докази не підтверджують безспірність вимог відповідача до позивача за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018 в розмірі 1 467 500,00 грн чи іншому розмірі.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи та оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку про те, що вимога відповідача до позивача по сплаті 1 467 500,00 грн, яка в якості частини заборгованості по оплаті аеродромних послуг у періоді з травня 2018 по грудень 2020 за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018 була зарахована відповідачем в рахунок погашення вимоги позивача до відповідача по поверненню тіла позики в розмірі 1 467 500,00 грн за договором позики №06/03-19 від 06.03.2019, не відповідала умові про безспірність, оскільки:
- наявні у відповідача акти наданих послуг за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018 позивачем не підписані та були повернуті відповідачу без підпису,
- надані відповідачем акти наданих послуг за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018 не містять деталізації обсягів послуг, які заявлені відповідачем у цих актах як такі, що надані відповідачем позивачу,
- договір надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018 не містить номенклатури та цін на послуги, що застосовані відповідачем в актах наданих послуг, а застосовані відповідачем ціни не є безспірними,
- позивач не визнав заявлену відповідачем заборгованість за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018 послуг у періоді з травня 2018 по грудень 2020,
- акти наданих послуг, на які посилається відповідач, були направлені відповідачем позивачу поза розумним строком,
- відповідачем не надано доказів безспірності вимог відповідача до позивача за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018 на момент здійснення відповідачем спірного зарахування.
Той факт, що заборгованість позивача перед відповідачем по оплаті аеродромних послуг у періоді з травня 2018 по грудень 2020 за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018 не відповідала умові про безспірність, не позбавляє права відповідача за звернення до суду в загальному порядку з позовом до позивача про стягнення такої заборгованості у відповідному розмірі, у т.ч. не позбавляє можливості відповідача по доказуванню заявленого ним розміру заборгованості, однак виключало можливість здійснення відповідачем відповідного зарахування в силу приписів ч.1 ст. 601 Цивільного кодексу України, оскільки умова про безспірність вимог при цьому не виконувалась.
Таким чином, здійснення відповідачем в односторонньому порядку зарахування листом №23 від 04.08.2021 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог суперечило вимогам ч.1 ст. 601 Цивільного кодексу України та не забезпечувало досягнення мети інституту зарахування - оптимізації діяльності сторін, а навпаки - створило правову невизначеність та спір з приводу взаємних заборгованостей сторін.
Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, на підставі ч.1 ст.203, ч.1 та ч.3 ст.215 та ч.1 ст.601 Цивільного кодексу України односторонній правочин відповідача, оформлений заявою від 04.08.2021 №23, підлягає визнанню судом недійсним, що однак не позбавляє відповідача права на звернення до суду із позовом до позивача про стягнення заборгованості за договором надання послуг №05-23-2018 від 02.05.2018 в загальному порядку.
Посилання відповідача на те, що в позовній заяві не наведено конкретної частини статті 203 Цивільного кодексу України, яка б давала підстави вважати заяву відповідача від 04.08.2021 такою, що не відповідає положенням законодавства, судом відхиляється, оскільки ст.203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, в тому числі вимогу про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу.
Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська вища авіаційна школа» до Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр) задовольнити повністю.
2. Визнати недійним односторонній правочин Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр) (07801, Київська обл., Бучанський р-н, смт Бородянка, пров. Польовий, буд. 9, ідентифікаційний код 13737357), оформлений заявою від 04.08.2021 №23 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівська вища авіаційна школа» та Приватним акціонерним товариством «АС» (Обласний авіаційний центр).
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр) (07801, Київська обл., Бучанський р-н, смт Бородянка, пров. Польовий, буд. 9, ідентифікаційний код 13737357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська вища авіаційна школа» (07801, Київська обл., Бучанський р-н, смт Бородянка, пров. Польовий, буд. 9, ідентифікаційний код 34338634) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2022.
Суддя О.О. Третьякова