ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.09.2022Справа № 910/3038/22
Господарський суд міста Києва у складі:
судді - Бондаренко - Легких Г. П.,
за участю секретаря - Конон В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/3038/22
За позовом Приватного підприємства «Фенікс Агро» (20302, Черкаська обл., м. Умань, вул. Гонти, буд. 3; ідентифікаційний код: 36780586)
До Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1; ідентифікаційний код: 37243279) в особі Філії Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ» «ІЗЮМСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» (64319, Харківська обл., Ізюмський р-н, село Капитолівка; ідентифікаційний код: 37506096)
Про стягнення грошових коштів у розмірі 664 672, 26 грн
За участі представників сторін:
Від позивача: не прибув;
Від відповідача: Перевозник П. М., адвокат, довіреність №824 від 31.12.2021;
Приватне підприємство «Фенікс Агро» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ» в особі Філії Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ» «ІЗЮМСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ" (надалі - відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 654 871, 80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором поставки №ПК-353-ДПЗКУ від 28.09.2021 в частині повної оплати вартості поставленого товару.
У зв'язку з вищезазначеним, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 654 871, 80 грн, що складається з основного боргу - 603 524, 00 грн, пені - 34 200, 98 грн, 3 % річних - 5 632, 79 грн, інфляційних втрат 11 514, 03 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати (судовий збір).
13.04.2022 Господарський суд міста Києва ухвалою залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позову, що встановлені ухвалою суду.
20.04.2022 на електронну пошту Господарського суду міста Києва з ЕЦП надійшла заява про усунення недоліків позову, а також заява про збільшення позовних вимог, за якою позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 664 672, 26 грн, що складається з основного боргу - 603 524, 00 грн, пені - 33 535, 34 грн, 3 % річних - 5 512, 22 грн, інфляційних втрат 22 100, 70 грн.
22.04.2022 Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі №910/3038/22, прийняти заяву про збільшення позовних вимог та вирішив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням збільшених позовних вимог, розгляд справи № 910/3038/22 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10.05.2022 до суду від відповідача надійшли:
(1) заява із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження;
(2) клопотання про продовження встановленого судом строку для подання відзиву.
20.05.2022 Господарський суд міста Києва ухвалою визнав обґрунтованою заяву Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ» із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи №910/3038/22 ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 28.06.22.
Вказаною ухвалою суд, в тому числі:
- частково задовольнив клопотання Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ» про продовження процесуального строку на подання відзиву, а саме до 20.06.2022 року;
- витребував у Приватного підприємства «Фенікс Агро» оригінали документів, а саме: видаткові накладні, товарно-транспорті накладні, акти приймання-передачі, довіреності на приймання товарно-матеріальних цінностей, специфікації, рахунки-фактури, сертифікати (паспорти) якості на товар (якісне посвідчення, ветеринарне свідоцтво ф.№2, експертні висновки, протоколи випробувань виробника, реєстраційні посвідчення, сертифікати відповідності, технологічну схему виробництва (оригінальну) підтверджену виробником (від закупки сировини до поставки поставщику готового кормового матеріалу та транспортуванню кінцевому споживачу), документи, що підтверджують суху очистку транспорту перед кожною поставкою товару, документи на Товар згідно вимогам системи GMP+, банківські виписки/платіжні доручення, акти звірки (за наявності), податкові накладні та квитанції по податкових накладних, що пов'язані з виконанням Договору поставки №ПК-353-ДПЗКУ від 28.09.2021 та стосуються поставок за видатковими накладними №РН-022629 від 08.10.2021, №РН-022675 від 11.10.2021, №РН-022785 від 13.10.2021, №РН-023440 від 05.11.2021, №РН-023455 від 08.11.2021.
21.06.2022 до суду від відповідача електронною поштою з КЕП надійшов відзив на позовну заяву.
23.06.2022 до суду на виконання вимог ухвали від 20.05.2022 від позивача надійшли оригінали витребуваних документів разом із клопотанням про повернення оригіналів доказів в порядку статті 92 ГПК України, також надійшло клопотання про розгляд справи без присутності представника позивача (вказані клопотання попередньо надійшли до суду 21.06.2022 електронною поштою з КЕП).
В судове засідання 28.06.2022 прибув представник відповідача, представник позивача в судове засідання не прибув. Суд на місці ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 02.08.2022, про що представника відповідача повідомлено під розписку, а позивача ухвалою-викликом від 29.06.2022.
11.07.2022 від позивача електронною поштою з КЕП та 18.07.2022 засобами поштового зв'язку до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
01.08.2022 від позивача електронною поштою з КЕП та 04.08.2022 засобами поштового зв'язку до суду надійшло клопотання про розгляд справи без присутності представника позивача.
В судове засідання 02.08.2022 прибув представник відповідача, суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 20.09.2022, про що представника відповідача повідомлено під розписку, а позивача ухвалою-викликом від 03.08.2022.
20.09.2022 до суду електронною поштою з КЕП надійшли клопотання про розгляд справи без присутності представника позивача, в яких позивач також зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити.
В судове засідання 20.09.2022 прибув представник відповідача, який просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши долучені до матеріалів справи докази, заслухавши позиції учасників справи, Господарський суд міста Києва -
I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
28.09.2021 між Приватним підприємством «Фенікс Агро» (надалі - постачальник) та Акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі директора філії АТ «ДПКУ» «Ізюмський КХП» (надалі - покупець) було укладено Договір постачання незернової сировини №ПК-353-ДПЗКУ (надалі - Договір), згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити та передати покупцю у власність не зернову сировину для виготовлення комбікормів на філію АТ «ДПЗКУ «Ізюмський КХП», яка знаходиться за адресою: Харківська обл., Ізюмський район, с. Капитолівка, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього Договору.
Серед іншого сторони домовились про наступне:
Пункт 2.1. - постачальник повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідає державним стандартам та підтверджується сертифікатом (паспортом) якості, який постачальник надає покупцю при поставці товару. Постачальник повинен поставити покупцю товар, якість та безпечність якого відповідає вимогам системи GМР+ для забезпечення харчової безпечності сировини, державним стандартам та підтверджується сертифікатом (паспортом) якості, який Постачальник надає покупцю при поставці Товару.
Пункт 2.2. - покупець має право повернути Постачальнику та (або) не приймати від постачальника неякісний (такий, що не відповідає вимогам системи GМР+) та (або) небезпечний Товар.
Пункт 4.1. - розрахунки за Товар проводяться на умовах 100 % післяоплати на підставі отриманого рахунку-фактури постачальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки товару та за наявності оригіналів товаро-супровідних документів на відповідну партію товару і виключно після реєстрації постачальником податкових накладних на відповідні партії товару в ЄДРПН. У випадку якщо постачальник не зареєстрував податкові накладні на відповідні партії товару в ЄДРПН, покупець здійснює оплату за товар в наступному порядку:
80 % вартості товару - оплата шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який визначений у цьому договорі протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки партії товару;
20 % вартості Товару - протягом 7 (семи) календарних днів після реєстрації Постачальником податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.
Пункт 5.1. - Строк поставки (передачі) Товару - протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання відповідної Специфікації на конкретну партію товару.
Пункт 5.3. - Місце передачі (відвантаження) Товару здійснюється за адресою: Україна, Харківська область, Ізюмський район, с. Капитолівка, Ізюмський КХП.
Пункт 5.5. - Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної на приймання товару та/або підписання акту прийому-передачі товару уповноваженими представниками обох сторін.
Пункт 5.6. - Представник Покупця при прийнятті Товару зобов'язаний звірити відповідність кількості Товару, вказаному в видатковій накладній з Специфікацією, розписатися за отриманий товар та ви дати представнику постачальника довіреність на отримання товару.
Пункт 6.3. - термін усунення недоліків або заміни Товару в межах гарантійного строку - 20 (двадцять) днів з моменту виявлення дефектів. Постачальник проводить усунення недоліків або заміну Товару на якісний за власний рахунок.
Пункт 9.1. - Приймання товару здійснюється Покупцем при наявності оригіналів товаро-супровідних документів: товарно-транспортної накладної, видаткової накладної або акту приймання-передачі Товару з обов'язковим вказуванням місця складання первинного документа, податкової накладної на товар, рахунку-фактури, документів, підтверджуючих якість Товару (якісне посвідчення, ветеринарне свідоцтво ф. №2, експертні висновки, протоколи випробувань виробника, реєстраційні посвідчення, сертифікати відповідності, технологічну схему виробництва (оригінальну) підтверджену виробником (від закупки сировини до поставки поставщику готового кормового матеріалу та транспортуванню кінцевому споживачу). В разі відсутності на Товар супровідного ветеринарного висновку (свідоцтва) покупець має право отримати такий висновок у місцевій ветеринарній службі. Понесені при цьому витрати відшкодовуються Постачальником згідно виставленого рахунку Покупця.
Пункт 9.2. - покупець має право пред'явити Постачальнику претензії по кількості на підставі видаткової накладної та/або акту приймання-передачі Товару, і по якості протягом гарантійного терміну, згідно гарантії підприємства-виробника.
Пункт 9.3. - У випадку наявності претензій по якості та (або) харчовій безпечності поставленого товару товар не підлягає використанню до взаємного врегулювання питань.
Пункт 9.4. - Постачальник на підставі визнаної претензії в погоджений за власний рахунок заміну невідповідного асортименту, заміну дефектного товару на якісний товар, або усуває виявлені дефекти.
Пункт 9.5. - Підтвердженням одержання Товару Покупцем є підписані уповноваженими представниками обох сторін документи про отримання товару.
Пункт 10.2. - у разі несвоєчасної оплати рахунку за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла на період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми.
Між сторонами на підставі п. 5.1. Договору були підписані наступні специфікації на поставку товарів:
Специфікація №1 від 29.09.2021 на суму 457 500, 00 грн;
Специфікація №2 від 29.09.2021 на суму 457 500, 00 грн;
Специфікація №3 від 05.10.2021 на суму 450 000, 00 грн;
Специфікація №4 від 03.11.2021 на суму 397 500, 00 грн.
Вказаними Специфікаціями сторонами погоджено поставку шроту соєвого.
На виконання умов Договору поставки позивачем було поставлено обумовлений Специфікаціями товар за наступними видатковими накладними:
Видаткова накладна РН-022629 від 08.10.2021 на суму 404 796, 00 грн;
Видаткова накладна РН-022675 від 11.10.2021 на суму 439 566, 00 грн;
Видаткова накладна РН-022785 від 13.10.2021 на суму 398 880, 00 грн;
Видаткова накладна РН-023440 від 05.11.2021 на суму 179 034, 00 грн;
Видаткова накладна РН-023455 від 08.11.2021 на суму 176 490, 00 грн;
Товар за вказаними видатковими накладними був прийнятий відповідачем без зауважень щодо якості та кількості. Загальна вартість поставленого товару 1 598 766, 00 грн
У відповідності до положень п. 4.1. Договору, постачальником здійснено реєстрацію податкових накладних за всіма господарськими операціями, а отже відповідач зобов'язаний здійснити сплату вартості поставленого товару в повному обсязі.
Постачальником були виставлені покупцю рахунки на оплату вартості поставленого товару, натомість, відповідач здійснив часткову оплату 80 % вартості товару лише по трьом видатковим накладним на загальну суму 995 242, 00 грн, решту вартості поставленого товару у розмірі 603 524, 00 грн сплачено не було.
Позивач направив відповідачеві письмову вимогу від 16.12.2021 вих. №11322 про сплату суми основного боргу у розмірі 603 524, 00 грн.
У відповідь на письмову вимогу, відповідач направив позивачеві лист від 10.02.2022 за вих. №130-6-5703/2019/680, в якому зазначив, що філією відповідача не надано всіх супровідних документів для погодження платежів, які до того ж мають погоджуватись з Міністерством фінансів України, а відтак, всі розрахунки будуть здійснені після надання філією необхідних документів.
Позивач вважає, що вищевказані пояснення відповідача не є достатньою підставою для невиконання договірного зобов'язання, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з метою стягнення з відповідача основного боргу - 603 524, 00 грн, пені - 33 535, 34 грн, 3 % річних - 5 512, 22 грн, інфляційних втрат 22 100, 70 грн згідно періоду прострочення по кожній видатковій накладній окремо.
ІІ. Предмет позову.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу за прострочення грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого товару у сукупному розмірі 664 672, 26 грн, що складається з основного боргу - 603 524, 00 грн, пені - 33 535, 34 грн, 3 % річних - 5 512, 22 грн, інфляційних втрат 22 100, 70 грн.
ІІІ. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
(1) 28.09.2021 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено Договір поставки №ПК-353-ДПЗКУ. Також між сторонами були укладені Специфікації, якими визначено кількість та якісні характеристики кожної партії товару;
(2) Позивачем в повному обсязі виконано договірні зобов'язання та здійснено поставку товару за видатковими накладними №РН-022629 від 08.10.2021 на суму 404 796, 00 грн; РН-022675 від 11.10.2021 на суму 439 566, 00 грн; РН-022785 від 13.10.2021 на суму 398 880, 00 грн; РН-023440 від 05.11.2021 на суму 179 034, 00 грн; РН-023455 від 08.11.2021 на суму 176 490, 00 грн. Загальна вартість поставленого товару 1 598 766, 00 грн.
(3) Відповідач прийняв товар без зауважень щодо якості та кількості поставленого товару;
(4) Позивачем, в тому числі, на виконання вимог п. 4.1. Договору було здійснено реєстрацію податкових накладних від 08.10.2021 №30 на суму 404 796, 00 грн, від 11.10.2021 №29 на суму 439 566, 00 грн, від 13.10.2021 №25 на суму 398 880, 00 грн, від 05.11.2021 №42 на суму 179 034, 00 грн, від 08.11.2021 №27 на суму 176 490, 00 грн в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями, а отже відповідач зобов'язаний здійснити оплату поставленого товару в повному обсязі;
(5) Позивачем були виставлені відповідачеві рахунки на оплату вартості поставленого товару, втім відповідач всупереч умовам п. 4.1. Договору здійснив лише часткову оплату вартості поставленого товару на суму 995 243, 00 грн, товар на суму 603 524, 00 грн залишається неоплаченим;
(6) 18.02.2022 на адресу позивача надійшла відповідь відповідача на письмову вимогу позивача від 16.12.2021, в якій відповідач пояснює невиконання обов'язку щодо оплати поставленого товару, у зв'язку з порушенням філією порядку погодження платежів відповідно до внутрішніх нормативних документів, що не є достатньою підставою для невиконання договірних зобов'язань;
(7) Відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві суму основного боргу 603 524, 00 грн, пеню - 33 535, 34 грн, 3 % річних - 5 512, 22 грн, інфляційні втрати - 22 100, 70 грн.
ІV. Заперечення відповідача по справі.
Відповідач просить відмовити у задоволенні повних вимог з наступних підстав:
(1) позивач зобов'язався, згідно п. 1.1. Договору поставити та передати товар на філію відповідача, яка знаходиться за адресою: Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Капитолівка, яка з початку російського вторгнення знаходилась на тимчасово окупованій території та у відповідача на момент подання відзиву відсутня можливість отримати від філії первинні документи та пояснення щодо спірних правовідносин, а відповідач готує заперечення на підставі документів, які знаходяться в матеріалах справи;
(2) позивач відповідно до п. 7.3. Договору зобов'язаний був забезпечити поставку товару належної якості, згідно показників безпеки, нормам та вимогам GMP +, відповідно до затвердженої Специфікації;
(3) позивач не надав відповідачу оригіналів товаро-супровідних документів, що є передумовою для проведення розрахунків згідно п. 4.1. Договору, зокрема: рахунків-фактур, видаткових накладних, сертифікатів (паспортів) якості, документів на підтвердження проведення сухої очистки транспорту перед кожною поставкою товару;
(4) відсутність доказів виконання позивачем умов Договору щодо надання відповідачу оригіналів вищевказаних товаро-супровідних документів свідчить про те, що у відповідача не настав строк оплати за Договором, а отже у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
V. Оцінка доказів судом та висновки суду.
Спір у даній справі виник внаслідок наявності чи відсутності обов'язку відповідача здійснити повну оплату вартості переданого товару згідно умов Договору поставки.
Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті за позовом, суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:
- чи підтверджений факт здійснення господарської операції з поставки товарів відповідачу?
- чи заявлялись відповідачем позивачеві претензії щодо якості поставленого товару?
- чи заявлялись претензії позивачу щодо кількості та якості поставленого товару та чи вимагав відповідач у відповідності до приписів статті 666 ЦК України передання позивачем всіх товаро-супровідних документів?
- чи настав строк оплати відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з повної оплати вартості товару та з якої дати?
- у випадку настання строку оплати згідно Договором, чи правильно визначені позивачем періоди прострочення виконання грошового зобов'язання, а відтак чи є позовні вимоги обґрунтовані та в якій частині?
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи встановлено, що згідно умов п. 1.1. укладеного між сторонами Договору постачання незернової сировини №ПК-353-ДПЗКУ від 28.09.2021, позивач мав поставити філії АТ «ДПЗКУ» «Ізюмський КХП» за адресою: Харківська область, Ізюмський р-н, с. Капитолівка, товар згідно укладеним між сторонами Специфікаціям, що є додатками до Договору.
Так, згідно Специфікації №1 до Договору позивач мав поставити відповідачеві товар - шрот соєвий в кількості 25 тон, за такими характеристиками:
Протеїн на АСР, % - не менше 48-50
Вологість, % - 9-12,
Клітковина на АСР, % - не більше 7,
Активність уреази - 0,1-0,2
Тара і упаковка: насипом
Гарантійні умови: якісне свідоцтво.
Додаткові умови: жир, % - 1,5
Поставка: до 07 жовтня 2021.
Згідно Специфікації №2 до Договору позивач мав поставити відповідачеві товар - шрот соєвий в кількості 25 тон, за такими характеристиками:
Протеїн на АСР, % - не менше 48-50
Вологість, % - 9-12,
Клітковина на АСР, % - не більше 7,
Активність уреази - 0,1-0,2
Тара і упаковка: насипом
Гарантійні умови: якісне свідоцтво.
Додаткові умови: жир, % - 1,5
Поставка: до 07 жовтня 2021.
Згідно Специфікації №3 до Договору позивач мав поставити відповідачеві товар - шрот соєвий в кількості 25 тон, за такими характеристиками:
Протеїн на АСР, % - не менше 48-50
Вологість, % - 9-12,
Клітковина на АСР, % - не більше 7,
Активність уреази - 0,1-0,2
Тара і упаковка: насипом
Гарантійні умови: якісне свідоцтво.
Додаткові умови: жир, % - 1,5
Поставка: до 08 жовтня 2021.
Згідно Специфікації №4 до Договору позивач мав поставити відповідачеві товар - шрот соєвий в кількості 50 тон, за такими характеристиками:
Протеїн на АСР, % - не менше 39
Вологість, % - 7-10,
Клітковина на АСР, % - не більше 23,
Тара і упаковка: насипом
Гарантійні умови: якісне свідоцтво.
Додаткові умови: жир, % - 1,5
Поставка: до 10 листопада 2021.
В матеріалах справи наявні видаткові накладні, що підписані з боку відповідача та скріплені печаткою без зауважень щодо якості та кількості поставленого товару, оригінали яких були надані позивачем за вимогою суду для огляду, а саме: видаткова накладна РН-022629 від 08.10.2021 на суму 404 796, 00 грн; видаткова накладна РН-022675 від 11.10.2021 на суму 439 566, 00 грн; видаткова накладна РН-022785 від 13.10.2021 на суму 398 880, 00 грн; видаткова накладна РН-023440 від 05.11.2021 на суму 179 034, 00 грн; видаткова накладна РН-023455 від 08.11.2021 на суму 176 490, 00 грн.
Транспортування товару до місця поставки (Харківська обл., Ізюмський р-н, село Капитолівка) здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних (ТТН) №4895 від 06.10.2021, №4925 від 08.10.2021 №4934 від 11.10.2021, №0411-07 від 04.11.2021, що надані суду для огляду в оригіналах та ТТН №0711-02 від 07.11.2021, що надана суду в належним чином завіреній копії, оскільки, як вказує позивач у письмових поясненнях стосовно надання оригіналів доказів від 20.06.2021 за вих. №3041 (том 1, а.с. 196-199), оригінал такої накладної було втрачено підприємством під час перевезення архіву.
Відповідач, у своєму відзиві, в тому числі жодним чином не заперечує сам факт поставки позивачем товару на адресу філії, більше того, наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №1635 від 21.10.2021 на суму 323 796, 00 грн, №1633 від 21.10.2021 на суму 351 566, 00 грн, №1752 від 28.10.2021 на суму 319 880, 00 грн підтверджується часткова сплата відповідачем 80 % вартості товару за рахунками-фактурами №4867, №4889, №4992, що відповідають видатковим накладним РН-022629 від 08.10.2021, РН-022675 від 11.10.2021, РН-022785 від 13.10.2021.
Водночас, необхідно зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 статті 3 ЦК України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 11.08.2021 у справі №909/436/20, від 06.10.2021 у справі №925/1546/20).
Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - "non concedit contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20).
Попри зазначене, стосовно тверджень відповідача про те, що передбачений договором строк для оплати не настав, у зв'язку з ненаданням позивачем всіх товаро-супровідних документів, що є передумовою для проведення розрахунків згідно п. 4.1. Договору, а також поставки товару неналежної якості, що не відповідають показникам безпеки, нормам та вимогам GMP +, спростовується також наступним.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно умов п. 4.1. Договору - розрахунки за Товар проводяться на умовах 100 % після оплати на підставі отриманого рахунку-фактури постачальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки товару та за наявності оригіналів товаро-супровідних документів на відповідну партію товару і виключно після реєстрації постачальником податкових накладних на відповідні партії товару в ЄДРПН. У випадку якщо постачальник не зареєстрував податкові накладні на відповідні партії товару в ЄДРПН, покупець здійснює оплату за товар в наступному порядку:
80 % вартості товару - оплата шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який визначений у цьому договорі протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки партії товару;
20 % вартості Товару - протягом 7 (семи) календарних днів після реєстрації Постачальником податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, за умовами договору, оплата поставленого товару здійснюється в будь-якому разі після реєстрації постачальником податкових накладних в ЄДРПН, при цьому у випадку, якщо на момент виставлення рахунку-фактури податкові накладні не зареєстровані, то оплата відбувається частинами, зокрема 80 % після підписання відповідних видаткових накладних, а 20 % після реєстрації податкових накладних.
Судом на підставі наявних в матеріалах справи документів встановлено, що податкові накладні згідно партій поставки товару були зареєстровані в повному обсязі:
Податкова накладна від 08.10.2021 №30 згідно квитанції зареєстрована 25.10.2021 на загальну суму 404 796, 00 грн;
Податкова накладна від 11.10.2021 №29 згідно квитанції зареєстровано 26.10.2021 на загальну суму 439 566, 00 грн;
Податкова накладна від 13.10.2021 №25 згідно квитанції зареєстровано 26.10.2021 на загальну суму 398 880, 00 грн;
Податкова накладна від 05.11.2021 №42 згідно квитанції зареєстровано 25.11.2021 на загальну суму 179 034, 00 грн;
Податкова накладна від 08.11.2021 №27 згідно квитанції зареєстровано 25.11.2021 на загальну суму 176 490, 00 грн.
Таким чином, такі накладні наявні в електронному форматі в Єдиному реєстрі податкових накладних, які доступні до перегляду відповідачу, як контрагенту позивача. До того ж сторонами, у відповідності до підпункту 7.4.3. Договору для електронного обміну податковими накладними використовується програмне забезпечення «М.Е.Doc».
Як було зазначено судом вище, відповідачем було частково сплачено 80 % вартості товару за рахунками-фактурами №4867, №4889, №4992, що відповідають видатковим накладним РН-022629 від 08.10.2021, РН-022675 від 11.10.2021, РН-022785 від 13.10.2021, що свідчить про відсутність з боку відповідача будь-яких заперечень щодо кількості та якості прийнятого товару.
Дійсно, умовами п. 2.1. Договору сторони погодили, що постачальник повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідає державним стандартам та підтверджується сертифікатом (паспортом) якості, який постачальник надає покупцю при поставці товару. Постачальник повинен поставити покупцю товар, якість та безпечність якого відповідає вимогам системи GМР+ для забезпечення харчової безпечності сировини, державним стандартам та підтверджується сертифікатом (паспортом) якості, який Постачальник надає покупцю при поставці Товару.
Разом з тим, згідно п. 2.2. Договору покупець має право повернути Постачальнику та(або) не приймати від постачальника неякісний (такий, що не відповідає вимогам системи GМР+) та (або) небезпечний Товар.
Стаття 666 ЦК України визначає правові наслідки, що настають в разі невиконання продавцем обов'язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару.
Зокрема, якщо продавець не передає покупцеві документи, які стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання (ч.1).
Якщо документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2).
В той же час, статтею 688 ЦК України передбачений обов'язок покупця повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Суд констатує, що поставка товару за спірними видатковими накладними відбулась в жовтні та листопаді 2021 року за адресою Харківська обл., Ізюмський р-н, село Капитолівка, тобто ще до початку повномасштабного вторгнення росії на територію України та введенням указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX з подальшими змінами, в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та окупацією вказаної території в Ізюмському районі, що є загальновідомим фактом.
Проте, відповідач не звертався до позивача з вимогами в порядку статті 666 ЦК України про надання всіх товаро-супровідних документів, або з повідомленням в порядку статті 688 ЦК України про порушення умов договору щодо якості товару, також в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач скористався правом наданим йому п. 2.2. Договору та повернув позивачеві неякісний (такий, що не відповідає вимогам системи GМР+) та (або) небезпечний Товар до 24.02.2022.
Згідно п. 9.1. Договору приймання товару здійснюється покупцем при наявності оригіналів товаро-супровідних документів. Позивач стверджує, що виробниками поставленого товару є ТОВ «Таврія Агрроінвест» та ТОВ «Агроком Нова Водолага», а позивач лише постачальником, який передав оригінали сертифікатів якості в момент поставки товар.
З листа відповідача від 10.02.2022 за вих. №130-6-5703/2-19/680 вбачається, що філією в програмі 1С були створені заявки на оплату за незернову сировину для виготовлення комбікормів за Договором та оплата відповідачем не проведена через те, що філія не надала всі супровідні документи.
На переконання суду, внутрішній документообіг між філіями та Товариством, в тому числі щодо передання всіх документів за договорами укладеними між філіями та контрагентами не може впливати на виконання договірних зобов'язань перед третіми особами, що мали місце задовго до початку повномасштабного вторгнення росії.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Також статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію такого стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно із частиною першою статті 9 названого Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Необхідно зазначити, що видаткова накладна - це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується. Отже, накладна є належним документом, що підтверджує оформлення договірних відносин між сторонами.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, тобто, судам під час розгляду справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо) (правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 18.08.2020 у справі №927/833/18, від 21.09.2021 у справі №918/1026/20, від 06.09.2022 у справі №916/1195/21).
Суд зазначає, що факт підписання спірних видаткових накладних, що є первинними документами для бухгалтерського обліку, формування філією відповідача заявок на оплату за незернову сировину, підтверджує факт реальності поставки товару і відсутність будь-яких претензій щодо якості товару не може бути підставою для відмови від оплати поставленого товару.
З огляду на вище встановлене, суд з огляду на стандарт вірогідності доказів дійшов висновку, що факт поставки позивачем та прийняття відповідачем товару в якості та кількості, що відповідає умовам договору та Специфікацій до нього з більшою вірогідності є таким, що відбувся, відповідач не відмовився від його прийняття з огляду на недостатність переданих товарно-супровідних документів, не вимагав передання передбачених пунктом 4.1. Договору документів, не повернув товар, у зв'язку з тим, що товарно-супровідні документи не були надані або у зв'язку з поставкою неякісного/небезпечного товару, а отже шрот соєвий за спірними видатковими накладними прийнятий відповідачем, перебуває у його володінні та підлягає сплаті.
Судом вище встановлено, що відповідач здійснив лише часткову оплату 80 % вартості товару по трьом видатковим накладним на загальну суму 995 242, 00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №1635 від 21.10.2021 на суму 323 796, 00 грн, №1633 від 21.10.2021 на суму 351 566, 00 грн, №1752 від 28.10.2021 на суму 319 880, 00 грн. Товар на суму 603 524, 00 грн залишається неоплаченим.
Приписами статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.
Таким чином, суд керуючись п. 4.1. Договору, з врахуванням дати поставки та реєстрації податкових накладних вважає, що строк оплати за поставку товарів за спірними видатковими накладними настав:
За видатковою накладною РН-022629 від 08.10.2021 на суму 404 796, 00 грн;
80 % - 15.10.2021;
20 % - 01.11.2021;
За видатковою накладною РН-022675 від 11.10.2021 на суму 439 566, 00 грн;
80 % - 18.10.2021;
20 % - 02.11.2021;
За видатковою накладною РН-022785 від 13.10.2021 на суму 398 880, 00 грн;
80 % - 20.10.2021;
20 % - 02.11.2021;
За видатковою накладною РН-023440 від 05.11.2021 на суму 179 034, 00 грн;
80 % - 12.11.2021;
20 % - 02.12.2021;
За видатковою накладною РН-023455 від 08.11.2021 на суму 176 490, 00 грн;
80 % - 15.11.2021;
20% - 02.12.2021.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем решти вартості поставленого товару у розмірі 603 524, 00 грн, та на переконання суду, відповідач не довів належними та допустимими доказами не настання обов'язку відповідача з оплати вартості поставленого товару, а отже позовні вимоги в частині стягнення вартості основного боргу підлягають задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження своєчасного виконання зобов'язань з оплати артості поставленого товару, прийнятого відповідачем без зауважень щодо якості та кількості поставленого товару, позивачем обгрунтовано заявлено позовні вимоги про стягнення суми пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 33 535, 34 грн, 3 % річних у розмірі 5 512, 22 грн, інфляційні втрати у розмірі 22 100, 70 грн згідно періоду прострочення по кожній видатковій накладній окремо.
Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 10.2. Договору, сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати рахунку за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 01, % від несплаченої сум за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла на період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми.
У зв'язку з тим, що пеня в розмірі 0, 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення по Договору поставки №ПК-353-ДПЗКУ від 28.09.2021 перевищує розмір пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, позивачем правомірно на підставі ч. 2 ст. 343 ГК України застосовано подвійну облікову ставку НБУ.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку проведених позивачем розрахунків пені, інфляції та 3 % річних, що наведені в заяві про збільшення позовних вимог, суд встановив, що позивачем вірно розраховано періоди прострочення заборгованості, разом з тим, позивачем не вірно визначено відсотковість необхідних сум до сплати, що призвело до нарахування заборгованостей в інших сумах, а як наслідок до неправильних розрахунків.
Наприклад, за видатковою накладною РН-022629 від 08.10.2021 на суму 404 796, 00 грн, позивач визначив 80 % вартості в сумі 337 330, 00 грн, а не 323 836, 80 грн, а 20 % вартості в сумі 67 466, 00 грн, а не 80 953, 20 грн. Так само, позивач визначає 80 % вартості в перевищеному розмірі, а 20 % навпаки в меншому розмірі, аніж відповідає дійсності, по всім іншим накладним.
Разом з тим, з огляду на те, що суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України), суд здійснив розрахунок заборгованостей на 20 % вартості товару в межах сум, що визначені позивачем, а 80 % вартості з огляду на встановлене дійсне відсоткове співвідношення та з урахуванням часткових проплат, що були здійснені відповідачем за видатковими накладними РН-022629 від 08.10.2021, РН-022675 від 11.10.2021, РН-022785 від 13.10.2021.
Таким чином, провівши розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою ІПС «Ліга:Закон», суд встановив, що дійсна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 30 328, 15 грн, 3 % річних - 4 984, 92 грн, інфляційних втрат - 14 750, 24 грн (детальний розрахунок яких роздруковано в матеріали справи), а відтак, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в розмірах, що встановлені судом.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд покладає сплачений позивачем судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Про понесення інших судових витрат сторонами не заявлялось.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Фенікс Агро» до Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ» в особі Філії Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ» «ІЗЮМСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» про стягнення грошових коштів у розмірі 664 672, 26 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1; ідентифікаційний код: 37243279) в особі Філії Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ» «ІЗЮМСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» (64319, Харківська обл., Ізюмський р-н, село Капитолівка; ідентифікаційний код: 37506096) на користь Приватного підприємства «Фенікс Агро» (20302, Черкаська обл., м. Умань, вул. Гонти, буд. 3; ідентифікаційний код: 36780586) 603 524 (шістсот три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 00 коп. - основного боргу, 30 328 (тридцять тисяч триста двадцять вісім) грн 15 коп. - пені, 4 984 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн 92 коп. - 3 % річних, 14 750 (чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн 24 коп. - інфляційних втрат, а також 9 803 (дев'ять тисяч вісімсот три) грн 80 коп. - судового збору.
4. В задоволенні інших позовних вимог про стягнення пені у розмірі 3207,19 грн, 537,30 грн. -3% річних та 8450,46 грн. -інфляційних втрат - відмовити.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.09.2022.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких