ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.09.2022Справа № 910/6275/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у спрощеному провадженні справу
за позовом Приватного підприємства «ОККО Контракт»
до Державного підприємства Спеціального Зв'язку
про стягнення 188 231, 00 грн.
Без виклику представників сторін.
Позивач звернувся до Господарського міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 188 231, 00 грн.
Згідно частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
12.08.2022 від Державного підприємства Спеціального Зв'язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає позов в повному обсязі.
Крім того, разом з поданим відзивом відповідачем подано заяву про врегулювання спору за участю судді.
Розглянувши заяву Державного підприємства Спеціального Зв'язку про врегулювання спору за участю судді, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову в її задоволенні, оскільки в матеріалах справи відсутня письмова згода Приватного підприємства «ОККО Контракт» про врегулювання спору за участю судді.
12.08.2022 від Приватного підприємства «ОККО Контракт» надійшли заперечення на відзив, в яких позивач просить повернути з Державного бюджету України 50 % сплаченого судового збору, в зв'язку з визнанням позову відповідачем.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
10.08.2021 між Приватним підприємством «ОККО Контракт» (далі - Постачальник/Позивач) та Державним підприємством Спеціального Зв'язку (далі - Покупець/Відповідач) було укладено Договір поставки нафтопродуктів №ДСП32108/05/117 (далі - Договір).
Згідно з п.1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця нафтопродукти код згідно ДК021-2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти (ДП та бензини у роздріб через мережу АЗС на території України, для потреб ДПСЗ (Західний регіон) визначені Сторонами в Специфікації, що є Додатком №1 до Договору (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах Договору.
У відповідності до п.1.4 Договору Отримувачем Товару є відповідна філія ДПСЗ (далі - Філія), яка в розумінні Порядку заповнення податкової накладної, є фактичним отримувачем Товару за Договором згідно Додатків до Договору.
Відповідно до Специфікації, викладеній у Додатку №1 від 10.08.2021 до Договору (далі - Додаток №1) Сторонами погоджено передача наступного Товару: бензин А-92 - 68 400 літрів, бензин А-95 - 17 500 літрів, дизельне паливо - 1 300 літрів, газ автомобільний - 5 400 літрів.
Ціна Договору згідно з п. 4.2 Договору та п. 1 Специфікації, викладеній у Додатку №1 від 10.08.2021 до Договору (далі - Додаток №1) з ПДВ становить 2 718 510,00 грн.
Відповідно до п.3.9. Договору датою поставки (передачі) Товару е дата отримання Товару Покупцем від Постачальника шляхом передачі Талонів/паливних карток.
Згідно з п.3.10 Договору обов'язок передачі (відпуску) Товару Покупцю покладається на постачальника. При цьому, право власності на товар у талонах переходить від Постачальника до Покупця в момент приймання-передачі талонів, а у випадку поставки Товару із застосуванням паливних карток - з моменту зарахування відповідного обсягу товару на Рахунок Покупця в Електронному кабінеті Покупця, що підтверджується підписаними Сторонами первинними документами на Товар.
Відповідно до п.5.1. Договору оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання партії Товару (якщо інше не визначено Договором).
Згідно з п.5.4. Договору моментом здійснення оплати за кожну партію Товару вважається дата виконання обслуговуючим банком філії Покупця (отримувача Товару) його платіжного доручення щодо перерахування відповідної суми на користь Постачальника, що підтверджується відповідною позначкою банку у розрахунковому документі в реквізиті «Дата виконання».
На виконання умов Договору Постачальник протягом серпня 2021 - січня 2022 рр. передав у власність Покупця Товар, на загальну суму 1 005 718,90 грн. згідно видаткових накладних, підписаними позивачем та відповідачем, копії яких містяться в матеріалах справи.
Паливні картки та бланки-дозволи (талони) на товар були передані Відповідачу згідно актів прийому-передачі до Договору, копії яких додані до позовної заяви.
Таким чином, на виконання своїх договірних зобов'язань Позивач відвантажив на користь Відповідача товар загальною вартістю 1 005 718,90 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними. Відповідач в свою чергу, прийняв поставлений Товар, будь-яких претензій щодо асортименту, комплектності, кількості і якості поставленого товару Відповідачем не заявлялося.
Строк оплати за поставлений товар згідно з останніми накладними від 28.01.2022 сплинув 28 лютого 2022 року.
Відповідачем протягом серпня 2021 - лютого 2022 було проведено часткову оплату за поставлений товар у сумі 817 487,90 грн.
Таким чином, власні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар згідно з умовами Договору Відповідач не виконав, що і є підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення заборгованості Відповідача за Договором у розмірі 188 231,00 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Господарський суд міста Києва дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 7 174, 41 грн. Відповідачем вказаний обов'язок не спростований, а навпаки визнаний.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Щодо клопотання Приватного підприємства «ОККО Контракт» про повернення з Державного бюджету України 50 % сплаченого судового збору, в зв'язку з визнанням позову відповідачем.
Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на викладене, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення вказаного клопотання та повернення Приватному підприємству «ОККО Контракт» з Державного бюджету України 50 % сплаченого судового збору в розмірі 1 411, 74 грн. сплаченого платіжним дорученням від 24.06.2022 № 0002464313 (оригінал якого знаходиться в матеріалах справи).
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 130, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ (Україна, 01032, місто Київ, ПЛОЩА ВОКЗАЛЬНА, будинок 3, код - 24366929) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОККО КОНТРАКТ» (Україна, 04070, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНО-ХРЕЩАТИЦЬКА, будинок 15-17/18, код 36248687) - 188 231 (сто вісімдесят вісім тисяч двісті тридцять одна) грн. 00 коп. - основного боргу та 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 74 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.Повернути ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «ОККО КОНТРАКТ» (Україна, 04070, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНО-ХРЕЩАТИЦЬКА, будинок 15-17/18, код 36248687) з Державного Бюджету України судовий збір у розмірі 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 74 коп., що становить 50 % від сплаченого платіжним дорученням від 24.06.2022 № 0002464313 на 2 823, 47 грн. оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/6275/22.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва