ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.09.2022Справа № 910/10054/21
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Державного підприємства "Сумська біологічна фабрика"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
про стягнення 6 531,02 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Державне підприємство "Сумська біологічна фабрика" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (відповідач) про стягнення 6 531,02 грн. боргу по страховому відшкодуванню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було частково виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 4 628,44 грн., в той час, за розрахунками позивача, сума недоплаченого страхового відшкодування за полісом № 174435877 від 08.04.2020 становить 6 531,02 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
14.07.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив. У поданому відзиві відповідач зазначив, що обґрунтований розмір завданої шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем, вже було сплачено позивачу у добровільному порядку в розмірі 4 628,44 грн.
23.07.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, клопотання про призначення судової експертизи.
26.07.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач заперечував проти доводів відповідача у відзиві на позовну заяву та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 02.09.2021.
02.09.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.
02.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 30.09.2021.
30.09.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про долучення документів.
Представник відповідача в судове засідання 30.09.2021 не з'явився.
В ході судового засідання 30.09.2021 судом було розглянуто клопотання Державного підприємства "Сумська біологічна фабрика" про призначення судової експертизи у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 призначено у справі № 910/10054/21 судову експертизу, проведення якої доручено Сумському відділенню Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса” Міністерства юстиції України та зупинено провадження у справі.
20.01.2022 до Господарського суду міста Києва від Сумського відділення Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса” Міністерства юстиції України надійшов висновок експертів за результатами проведення судової експертизи разом з матеріалами справи № 910/10054/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 поновлено провадження у справі № 910/10054/21, підготовче засідання призначено на 01.03.2022.
Підготовче засідання у справі № 910/10054/21, призначене на 01.03.2022 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2022 підготовче засідання у справі № 910/10054/21 призначено на 16.06.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 28.07.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 розгляд справи по суті призначено на 15.09.2022.
У судовому засіданні 15.09.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
12.08.2020 водій ОСОБА_1 , у м. Суми, по вул. Кооперативна, керуючи транспортним засобом «Opel Vectra», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнившись в безпеці, здійснив наїзд на транспортний засіб «Toyota Camry», державний номер НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 27.08.2020 у справі № 591/4910/20 ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Opel Vectra», державний номер НОМЕР_1 , була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 174435877 від 08.04.2020.
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 130 000,00 грн. та франшизу в розмірі 2 000,00 грн.
Згідно з Страховим актом № 00368412 від 03.03.2021 та відповідно до поданої позивачем заяви про страхове відшкодування, відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 4 628,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 205412 від 04.03.2021.
При визначенні суми страхового відшкодування, належного до сплати позивачу, відповідач керувався Звітом про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 7452 від 19.02.2021, відповідно до якого вартість матеріального збитку склала 7 355,72 грн., включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування.
Посилаючись на те, що належну йому суму страхового відшкодування за шкоду, заподіяну власнику транспортного засобу «Toyota Camry», державний номер НОМЕР_2 відповідач безпідставно не виплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставо виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені в статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За частиною першою статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За статтею 28 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням транспортного засобу.
Як зазначено у статті 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Пунктом 36.4 статті 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з власником автомобіля «Opel Vectra», державний номер НОМЕР_1 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № 174435877 від 08.04.2020, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди).
Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).
Разом з тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.
Натомість, страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.
Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України підстав.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 911/2589/17, від 20.04.2018 у справі № 910/7200/17, від 06.07.2018 у справі №924/675/17.
За встановленими обставинами справи, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 12.08.2020 з вини водія автомобіля «Opel Vectra», державний номер НОМЕР_1 , транспортний засіб «Toyota Camry», державний номер НОМЕР_2 , що належить Державному підприємству "Сумська біологічна фабрика", зазнав пошкоджень.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Сумському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, на вирішення якої поставлено наступне питання: Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , пошкодженого в результаті ДТП, що мала місце 12.08.2020 по вул. Кооперативна в м. Суми, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без урахування ПДВ, станом на дату ДТП?
Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавної експертизи № 2691 від 12.01.2022 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Toyota Camry», державний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП, що мала місце 12.08.2020 по вул. Кооперативна в м. Суми, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без урахування ПДВ на складники, що підлягають заміні, станом на дату ДТП складає 15 755,38 грн.
Враховуючи, що ремонт транспортного засобу марки «Toyota Camry», державний номер НОМЕР_2 позивачем не проводився, суд приймає розмір шкоди, завданої позивачу внаслідок пошкодження його майна після ДТП в розмірі 15 755,38 грн., як визначено у висновку експерта № 2691 від 12.01.2022
Судом встановлено, що відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування частково, на суму 4 628,44 грн.
Поряд з цим суд зауважує, що норми Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на те, що відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування лише в розмірі 4 628,44 грн., суд дійшов до висновку про наявність у відповідача обов'язку зі сплати позивачу залишку суми страхового відшкодування у розмірі 9 126,94 грн. (15 755,38 грн. - 2 000,00 грн. (франшиза) - 4 628,44 грн. (часткова виплата страхового відшкодування) = 9 126,94 грн.).
Поряд із цим суд зауважує, що відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення вищезазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві (ст. 14 Господарського процесуального кодексу України), позивач має право вільно обирати способи захисту його порушеного права чи інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Судом враховується, що позивач просить стягнути з відповідача саме 6 531,02 грн. страхового відшкодування, тому, з урахуванням принципу диспозитивності, суд розглядає позовні вимоги виходячи із заявленого розміру.
З огляду на вищенаведене та враховуючи доведеним факт невиконання відповідачем обов'язку зі сплати повного розміру страхового відшкодування, вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку суми страхового відшкодування у розмірі 6 531,02 грн. є обґрунтованими.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем понесено витрати на проведення експертизи у розмірі 5 491,52 грн.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи.
Суд зазначає, що розмір витрат на проведення експертизи доведений, документально обґрунтований, отже у зв'язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на проведення експертизи покладаються на відповідача у розмірі 5 491,52 грн.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи наведене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 6 531,02 грн. страхового відшкодування.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Державного підприємства "Сумська біологічна фабрика" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" про стягнення 6 531,02 грн. - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (04112, місто Київ, вул. Теліги Олени, будинок 6 літ. В, ідентифікаційний код 20033533) на користь Державного підприємства "Сумська біологічна фабрика" (40021, Сумська обл., місто Суми, вулиця Гамалія, будинок 25, ідентифікаційний код 00483004) 6 531 (шість тисяч п'ятсот тридцять одну) грн. 02 коп. страхового відшкодування, 5 491 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто одну) грн. 52 коп. витрат за проведення експертизи, 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят),00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.09.2022.
Суддя С. В. Стасюк