номер провадження справи 24/61/22
14.09.2022 Справа № 908/927/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/927/22
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (вул. І.Федорова, буд. 32А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення 27334,46 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхового відшкодування в сумі 27334,46 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2022, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/927/22 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/61/22. Судове засідання для розгляду справи призначено на 15.08.2022 о 10 год. 40 хв. Також, вказаною ухвалою визначено здійснювати розгляд справи № 908/927/22 в судовому засіданні 15.08.2022 о 10 год. 40 хв. з використанням системи відеоконференцзв'язку «EASYCON».
30.06.2022 на електронну адресу суду від Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» надійшло клопотання № 1993 від 29.06.2022 у якому останній просить суд зобов'язати позивача направити на електронну адресу відповідача копії позовної заяви з додатками, поновити строк відповідачу для направлення відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 15.08.2022 суд задовольнив клопотання відповідача, запропонував позивачу надіслати на електронну адресу відповідача (credo@credo.zp.ua) позовну заяву та додані до неї документи. Розгляд справи відкладено на 14.09.2022.
25.07.2022 на адресу суду від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» надійшла заява, у якій останній просить суд судове засідання по справі № 908/927/22 провести за відсутності представника позивача з урахуванням вимог, викладених в позовній заяві. Також, повідомляє, що позовні вимоги підтримує повністю.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» з одного боку (Страховик) і ТОВ «Левайн Логістік» з іншого боку (Страхувальник) уклали Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0102-00533, предметом якого є страхування транспортного засобу «TRAILOR», державний номер № НОМЕР_1 . 14 грудня 2021 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «DAF», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , з напівпричепом «TRAILOR» державний реєстраційний № НОМЕР_1 та транспортного засобу «ТАТА», державний реєстраційний № НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 . Відповідно до постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 лютого 2022 року по справі №509/110/22, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ТАТА», державний реєстраційний № НОМЕР_3 , станом на 14 грудня 2021 року була застрахована у відповідача згідно полісу № 206945588. Оскільки, відповідач є страховиком за вказаним полісом, то позивач, у межах понесених ним фактичних витрат, набув право вимоги до ТДВ «СК «КРЕДО». На підставі вказаних в позовній заяві обставин позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 27334,46 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/927/22 та надано достатньо часу для подання своєї правової позиції щодо заявленого предмету спору.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
Представники сторін в судове засідання 14.09.2022 не прибули.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судовий процес 14.09.2022 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Враховуючи неявку представників сторін, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 14.09.2022 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
07 жовтня 2021 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» з одного боку (Страховик) і ТОВ «Левайн Логістік» з іншого боку (Страхувальник) уклали Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0102-00533, предметом якого є страхування транспортного засобу «TRAILOR», державний номер № НОМЕР_1 .
Відповідно до Додатку № 1 , одним із застрахованих транспортних засобів є автомобіль «TRAILOR», державний номер № НОМЕР_1 .
14 грудня 2021 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «DAF», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , з напівпричепом «TRAILOR» державний реєстраційний № НОМЕР_1 та транспортного засобу «ТАТА», державний реєстраційний № НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 лютого 2022 року по справі №509/110/22, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
15 грудня 2021 року Страхувальник звернувся до ПАТ «СК «Українська страхова група» Із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, письмовими поясненнями про настання події та надав усі необхідні документи.
12 січня 2022 року ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі рахунку № 5838 від 22 грудня 2021 року, рахунку № 197 від 21 грудня 2021 року було складено страховий акт № ДККА-78907 та розрахунок суми страхового відшкодування.
На підставі вищевказаних документів, ПАТ «СК «Українська страхова група» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 29834,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1031 від 13 січня 2022 року.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
За приписами ст. 8 зазначеного Закону страхова компанія при настанні страхового випадку зобов'язана здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Правова позиція стосовно того, що при здійсненні розрахунку належної до виплати суми страхового відшкодування (на підставі положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") слід виходити саме з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, вказаної в рахунку, виставленому СТО, яким здійснено ремонт автомобіля, наведена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі №910/9396/17.
Судом встановлено, що ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі рахунку №5838 від 22 грудня 2021 року, рахунку № 197 від 21 грудня 2021 року було складено страховий акт № ДККА-78907 та розрахунок суми страхового відшкодування.
На підставі вищевказаних документів, ПАТ «СК «Українська страхова група» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 29834,46грн.
Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Вказана стаття, яка дублює положення ст. 27 Закону "Про страхування", надає страховикові право звернутися з вимогою до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування. Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 29834,46 грн.
Матеріалами справи свідчать, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ТАТА», державний реєстраційний № НОМЕР_3 , станом на 14 грудня 2021 року була застрахована у відповідача згідно полісу № 206945588. Франшиза за полісом складає - 2500,00 грн.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність особи, яка користується транспортним засобом застрахована відповідачем, позивач звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" за виплатою страхового відшкодування в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування".
Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 27334,46грн.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судом, у відповідності до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0102-00533, у зв'язку із настанням страхового випадку (ДТП), позивачем виплачено страхове відшкодування, що стало підставою для звернення до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування за № 11/211113 від 20.01.2022,яка отримана відповідачем 24.01.2022 та залишена без задоволення.
Відповідно до ст., ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 ЦК України страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є заснованими на суброгації, тобто переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/449/17.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ТАТА», державний реєстраційний № НОМЕР_3 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована у відповідача відповідно до Полісу № 206945588 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 ЦК України.
Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Матеріалами справи підтверджено вину водія транспортного засобу «ТАТА», державний реєстраційний № НОМЕР_3 ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 14.12.2021.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст., ст. 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Вартість відновлення автомобіля склала 29834,46грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження транспортного засобу «DAF», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , з напівпричепом «TRAILOR» державний реєстраційний № НОМЕР_1 особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля також підтверджений матеріалами справи.
Виплата позивачем страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 29834,46 грн належним чином підтверджена наявними в матеріалах справи письмовими доказами, про які зазначалося раніше.
Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №206945588 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн., а франшиза становить 2500,00 грн.
Отже, заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності та з урахуванням розміру франшизи згідно із Полісом № 206945588 у сумі 27334,46 грн є обґрунтованою.
Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог ПАТ «СК «Українська страхова група» до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" про стягнення 27334,46 грн матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України)
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви покладаються на відповідача.
Що стосується витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, суд зазначає наступне.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до положень якої, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Позивач на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 2-01/2022-ВР від 14.01.2022, Акт виконаних робіт від 16.06.2022, платіжне доручення № 4251 від 16.06.2022.
Так, за умовами укладеного між позивачем (клієнт) і адвокатським бюро «Гедз» в особі керуючого бюро - адвоката Гедз Ю.В. договору про надання правничої допомоги від 14.01.2022, клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
На виконання вказаних умов договору, позивач та адвокатське бюро підписали акт надання послуг від 16.06.2022 на загальну суму 5000,00 грн.
Платіжним дорученням № 4251 від 16.06.2022 позивач оплатив адвокатському бюро гонорар, передбачений умовами Договору в розмірі 5000,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, вищевикладені послуги були виконані, а саме: подано до суду відповідну позовну заяву.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 165 ГПК України, у позовній заяві позивач надавав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зазначаючи розмір на професійну правничу допомогу в сумі - 5000,00 грн.
За висновком суду, а також враховуючи те, що клопотання про зменшення розміру правничої допомоги відповідачем не було подано до суду, розмір витрат на правничу допомогу відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись статтями 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" про стягнення 27334,46 грн страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" (проспект Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (вул. І.Федорова, буд. 32А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524) 27334 (двадцять сім тисяч триста тридцять чотири) грн 46 коп. страхового відшкодування, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. судового збору, 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. витрати на професійну правничу допомогу
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 30.09.2022.
Суддя Т.А. Азізбекян