номер провадження справи 24/71/22
14.09.2022 Справа № 908/1368/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1368/22
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (вул. І.Федорова, буд. 32А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення 14092,59 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхового відшкодування в сумі 14092,59 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2022, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1368/22 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/71/22. Судове засідання для розгляду справи призначено на 14.09.2022.
Представники сторін в судове засідання 14.09.2022 не прибули.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судовий процес 14.09.2022 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» з одного боку (Страховик) і ТОВ «Телеканал Прямий» з іншого боку (Страхувальник) уклали Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2820-21-00215, предметом якого є страхування транспортного засобу «Citroen», державний номер № НОМЕР_1 . 02 листопада 2021 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Citroen», державний реєстраційний № НОМЕР_1 та транспортного засобу «Citroen», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . Відповідно до довідки Національної поліції України та постанови Печерського районного суду м. Києва від 01 травня 2022 року по справі №757/61335/21, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Peugeot», державний реєстраційний № НОМЕР_2 станом на 02 листопада 2021 року була застрахована у відповідача згідно полісу № ЕР-206217047, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ. Оскільки, відповідач є страховиком за вказаним полісом, то позивач, у межах понесених ним фактичних витрат, набув право вимоги до ТДВ «СК «КРЕДО». На підставі вказаних в позовній заяві обставин позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 14092,59 грн.
31.08.2022 на електронну адресу суду від Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» надійшов відзив на позовну заяву вих. № 2548 від 30.08.2022, у якому останній визнає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», просить суд повернути позивачу з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору на підставі ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, зменшити суму витрат на оплату правничої допомоги адвоката до 1000,00грн та розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, та розглядати справу без участі представника Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо».
Враховуючи неявку представників сторін, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 14.09.2022 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
04 жовтня 2021 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ТОВ «Телеканал Прямий» був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-2820-21-00215, предметом якого є страхування транспортного засобу «Citroen», державний реєстраційний № НОМЕР_1 .
02 листопада 2021 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Citroen», державний реєстраційний № НОМЕР_1 та транспортного засобу «Peugeot», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки Національної поліції України та постанови Печерського районного суду м. Києва від 01 травня 2022 року по справі №757/61335/21, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
05 листопада 2021 року Страхувальник звернувся до ПАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.
11 листопада 2021 року ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі Рахунку №ЕСеС-0021994 від 05 листопада 2021 року було складено страховий акт № ДККА-78275 та розрахунок суми страхового відшкодування.
На підставі вищевказаних документів, ПАТ «СК «Українська страхова група» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 51 340,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 30715 від 12 листопада 2021 року.
Відповідно до п. 2 договору, Страховим випадком по КАСКО можуть бути втрата, знищення або пошкодження Застрахованого ТЗ внаслідок: ДТП - пошкодження(знищення) застрахованого ТЗ та/або його застрахованого додаткового обладнання внаслідок події, що сталася під час руху застрахованого та/або іншого ТЗ, внаслідок якої завдані пошкодження застрахованому ТЗ, в тому числі під час викиду каменів чи інших предметів з під коліс транспорту; під час перевезення застрахованого ТЗ іншим ТЗ, буксирування застрахованого ТЗ або застрахованим ТЗ іншого ТЗ; падіння ТЗ під дорожнє покриття внаслідок аварії водопровідних, каналізаційних та / або опалювальних мереж; перевертання застрахованого ТЗ під час будівельних або інших спеціалізованих робіт.
19 січня 2022 року Страхувальник звернувся до ПАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про відкликання суми в розмірі 51 340,65 грн. з ТОВ «Віді Елеганс».
19 січня 2022 року ПАТ «СК «Українська страхова група» звернулось до ТОВ «Віді Елеганс» із заявою про відкликання суми в розмірі 51 340,65 грн.
На підставі вищевказаних документів, ТОВ «Віді Елеганс» здійснило повернення коштів в сумі 51 340,65 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 14934 від 28 січня 2022 року.
03 лютого 2022 року ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі Ремонтної калькуляції .42 ДККА-78275 від 02 лютого 2022 року було складено страховий акт № ДККА-78275\1 та розрахунок суми страхового відшкодування.
На підставі вищевказаних документів, ПАТ «СК «Українська страхова група» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 19 700,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 21479 від 03 лютого 2022 року.
21 лютого 2022 року ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі Ремонтної калькуляції № ДККА-78275 від 09 лютого 2022 року було складено страховий акт № ДККА-78275\2 та розрахунок суми страхового відшкодування.
ПАТ «СК «Українська страхова група» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 10 300,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 23994 від 21 лютого 2022 року.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
За приписами ст. 8 зазначеного Закону страхова компанія при настанні страхового випадку зобов'язана здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України “Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Правова позиція стосовно того, що при здійсненні розрахунку належної до виплати суми страхового відшкодування (на підставі положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") слід виходити саме з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, вказаної в рахунку, виставленому СТО, яким здійснено ремонт автомобіля, наведена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі №910/9396/17.
Судом встановлено, що за страховим випадком позивачем складено страхові акти №ДККА-78275/1 від 02.02.2022 та № ДККА-78275/2 від 09.02.2022, та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку, ремонтної калькуляції.
На підставі вищевказаних документів, ПАТ «СК «Українська страхова група» здійснило виплату страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 21479 від 03 лютого 2022 року та № 23994 від 21 лютого 2022 року.
Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Вказана стаття, яка дублює положення ст. 27 Закону “Про страхування”, надає страховикові право звернутися з вимогою до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування. Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування.
Матеріалами справи свідчать, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Peugeot», державний реєстраційний № НОМЕР_2 станом на 02 листопада 2021 року була застрахована у відповідача згідно полісу № ЕР-206217047, який є діючим станом на 21.11.2021. Франшиза за полісом складає - 2600,00 грн.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність особи, яка користується транспортним засобом застрахована відповідачем, позивач звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” за виплатою страхового відшкодування в порядку ст. 27 Закону України “Про страхування”.
Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 14092,59грн.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України “Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судом, у відповідності до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-2820-21-00215, у зв'язку із настанням страхового випадку (ДТП), позивачем виплачено страхове відшкодування, що стало підставою для звернення до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування за № 11/21006 від 15.11.2021, що залишена відповідачем без задоволення.
Відповідно до ст., ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 ЦК України страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є заснованими на суброгації, тобто переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/449/17.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність особи, що користуються транспортним засобом «Peugeot», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована у відповідача відповідно до Полісу серія ЕР № 206217047 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 ЦК України.
Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Матеріалами справи підтверджено вину водія транспортного засобу «Peugeot», державний реєстраційний № НОМЕР_2 ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 02.11.2021.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст., ст. 22, 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Вартість відновлення автомобіля «Citroen», державний реєстраційний № НОМЕР_1 склала 51340,65грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля «Citroen», державний реєстраційний № НОМЕР_1 особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля також підтверджений матеріалами справи.
Виплата позивачем страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 14092,59 грн. належним чином підтверджена наявними в матеріалах справи письмовими доказами, про які зазначалося раніше.
Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія ЕР№206217047 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн., а франшиза становить 2600,00 грн.
Отже, заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності та з урахуванням розміру франшизи згідно із Полісом серія ЕР№206217047 у сумі 14092,59 грн є обґрунтованою.
Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог ПАТ «СК «Українська страхова група» до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” про стягнення 14092,59 грн матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України)
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву скористався, в відзиві на позовну заяву визнав заявлені вимоги в повному обсязі, а також просить суд повернути на користь позивача 50% від суми сплаченого судового збору в порядку ст. 130 ГПК України.
На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 1135,00 грн покладаються на відповідача. Враховуючи визнання відповідачем позову, суд вважає за необхідне повернути з державного бюджету на користь позивача 50% від суми сплаченого судового збору в розмірі 1135,00грн, про що винести відповідну ухвалу.
Що стосується витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до положень якої, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Позивач на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 2-01/2022-ВР від 14.01.2022, Акт виконаних робіт від 02.08.2022, платіжне доручення № 4367 від 05.08.2022.
Так, за умовами укладеного між позивачем (клієнт) і адвокатським бюро «Гедз» в особі керуючого бюро - адвоката Гедз Ю.В. договору про надання правничої допомоги від 14.01.2022, клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
На виконання вказаних умов договору, позивач та адвокатське бюро підписали акт надання послуг від 02.08.2022 на загальну суму 5000,00 грн.
Платіжним дорученням № 4367 від 05.08.2022 позивач оплатив адвокатському бюро гонорар, передбачений умовами Договору в розмірі 5000,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, вищевикладені послуги були виконані, а саме: подано до суду відповідну позовну заяву.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 165 ГПК України, у позовній заяві позивач надавав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зазначаючи розмір на професійну правничу допомогу в сумі - 5000,00 грн.
За висновком суду, розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг.
Беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи заяву відповідача про зменшення пред'явленої до стягнення суми витрат, зважаючи на зазначені положення чинного законодавства, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, співмірність і розумність заявлених витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення пред'явленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу до 2500,00грн.
Керуючись статтями 129, 130, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” про стягнення 14092,59 грн. страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (проспект Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (вул. І.Федорова, буд. 32А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524) 14092 (чотирнадцять тисяч дев'яносто дві) грн 59 коп. страхового відшкодування, 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн00 коп. судового збору, 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп. витрати на професійну правничу допомогу
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Винести ухвалу на повернення з державного бюджету 1135,00грн судового збору на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (вул. І.Федорова, буд. 32А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 30.09.2022.
Суддя Т.А. Азізбекян