вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" вересня 2022 р. Справа№ 920/82/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання:Дерій В.В.
за участю представників:
від позивача: Кононенко Сергій Васильович (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Ромась Інна Михайлівна (в режимі відеоконференції);
від третьої особи: Логвин Марія Віталіївна (в режимі відеоконференції)
розглянувши апеляційні скарги Сумської міської ради та Фізичної особи-підприємця Площенко Віталія Васильовича
на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 (повний текст рішення складено та підписано 04.10.2021) у справі № 920/82/21 (суддя Котельницька В.Л.) за позовом Фізичної особи-підприємця Кононенка Сергія Васильовича до відповідача Сумської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець Площенко Віталій Васильович
про визнання недійсним та скасування рішення
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
26.01.2021 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просив визнати недійсним та скасувати рішення Сумської міської ради від 25.03.2015 № 4171-МР "Про внесення змін до рішення СМР від 26.10.2011 № 856-МР "Про затвердження переліків об'єктів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Суми, які підлягають приватизації" (зі змінами) в частині доповнення до додатку №2 до рішення пункту 78 згідно з додатком до даного рішення, яким включено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Суми, які підлягають приватизації шляхом викупу нежитлове приміщення площею 324 м2 по вул. Харківській 30/2 в м. Суми орендарем якого є ФОП Площенко В.В.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Сумської міської ради від 25.03.2015 №4171-МР "Про внесення змін до рішення СМР від 26.10.2011 № 856-МР "Про затвердження переліків об'єктів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Суми, які підлягають приватизації" (зі змінами) в частині доповнення до додатку №2 до рішення пункту 78 згідно з додатком до даного рішення, яким включено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Суми, які підлягають приватизації шляхом викупу нежитлове приміщення площею 324 м2 по вул. Харківській 30/2 в м. Суми орендарем якого є Фізична особа-підприємець Площенко Віталій Васильович ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ). Стягнуто з Сумської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Кононенка Сергія Васильовича 2270,00 грн судового збору.
Рішення мотивоване тим, що постановою Верховного Суду від 03.09.2019 у справі №920/903/17 постановлено: 1) касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кононенка Сергія Васильовича задовольнити; 2) рішення Господарського суду Сумської області від 06.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі №920/903/17 скасувати; 3) прийняти нове рішення. Позов задовольнити. Визнати незаконним і скасувати рішення конкурсного комітету, оформленого протоколом № 3 від 21.11.2013, про визнання переможцем конкурсу за об'єктом № 3 в м. Суми, вул. Харківська, 30/2 (підвал) площею 337,1 кв.м. Фізичної особи-підприємця Площенка Віталія Васильовича та скасувати наказ від 06.12.2013 № 09.01.-09/287 Управління майна комунальної власності Сумської міської ради в частині пункту 2 підпункту 2.1. про передачу в оренду терміном на два роки і одинадцять місяців підвального нежитлового приміщення площею 324,0 кв.м., з уточненими даними БТІ.
Таким чином, суд касаційної інстанції підтвердив факт порушення прав позивача при передачі спірного нерухомого майна в оренду третій особі. Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивачем було доведено порушення його права на оренду спірного приміщення, і як наслідок, його право на подальший викуп орендованого майна, оскільки саме позивачем були здійснені роботи зі значного поліпшення спірного майна, натомість відповідач не довів суду факту дотримання вимог чинного законодавства при розгляді заяви третьої особи про включення спірного об'єкту до переліку об'єктів, які підлягають приватизації з огляду на те, що саме третьою особою було здійснено поліпшення орендованого майна, що перевищує 25% його вартості.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги ФОП Площенка В.В. та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Площенко Віталій Васильович звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить визнати причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду поважними та поновити їх, скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, в порушення положень ст. 74 ГПК України позивачем не було доведено жодними доказами наявність порушеного права стосовно прийнятого Сумською міською радою рішення від 25.03.2015 № 4171-МР, тому що в розумінні положень ст. 6 Закону України "Про приватизацію держаного і комунального майна" позивач не являвся суб'єктом приватизації та не мав правових підстав бути покупцем. Оскільки право на приватизацію приміщення саме шляхом викупу виникає тільки у особи, яка є орендарем приміщення і в установленому законом порядку здійснила поліпшення даного приміщення, приходимо до висновку, що позивач у даному випадку не має жодних прав на приватизацію. Орендарем спірного приміщення був ФОП Площенко В.В., ним на підставі дозволу було проведено поліпшення майна і саме у нього виникло право на приватизацію шляхом викупу.
Скаржник зазначає про те, що позивачем вже подавався позов про визнання недійсним договору оренди між Управлінням майна комунальної власності та ФОП Площенко В.В. і судом всіх трьох інстанцій було відмовлено в задоволенні даного позову та встановлено, що оскаржуваний договір жодним чином не зачіпає права та інтереси позивача, отже враховуючи викладене, стає зрозумілим, що позивач взагалі не має ніякого відношення до даного приміщення.
На думку скаржника, суд дійшов неправильного висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт того, що саме позивач, як попередній орендар спірного приміщення, здійснив значні поліпшення орендованого майна, оскільки наявні відповідні документи носять виключно дозвільних характер і жодним чином не підтверджують факт безпосередньо здійснення цих ремонтних робіт.
Скаржник вказує на те, що позивачем не подавались документи на жоден з оголошених конкурсів на оренду спірного приміщення, з підстав того, що позивач вважав себе єдиним претендентом на оренду даного приміщення, що неодноразово спростовувалось судовими рішеннями. Отже, судом було встановлено факт втрати права на оренду спірних приміщень. Натомість третьою особою була повністю дотримана процедура звернення до органу приватизації з заявою про включення спірного нежитлового приміщення до переліку об'єктів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Суми, які підлягають приватизації.
Скаржник також вказує на те, що питання подання третьою особою (витребування у третьої особи), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ФОП Площенко В.В. пакету документів, що підтверджує здійснення ним невід'ємних 25% поліпшень орендованого майна судом взагалі не розглядалось в жодному з засідань, проте, висновки суду по даному питанню відображені в оскаржуваному рішенні Господарського суду Сумської області.
Скаржник зазначає про те, що спірне приміщення ніколи не включалось до переліку приміщень, які не підлягають приватизації.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги ФОП Площенка В.В., позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується із доводами скаржника про те, що оскаржуване рішення Сумської міської ради не порушує його права, оскільки позивач на законних підставах використовував спірне нежитлове підвальне приміщення, витратив власні кошти на його поліпшення та мав право приймати участь у конкурсі на укладення договору оренди вказаного приміщення, а в подальшому і мав право викупити його, але через порушення вимог чинного законодавства посадовими особами УМКВ СМР, позивач не зміг реалізувати своє право та був позбавлений такої можливості, що підтверджується постановою Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 920/903/17.
Позивач вважає безпідставним твердження скаржника про те, що обов'язком суду є витребування у ФОП Площенка В.В. документів, що підтверджують здійснення ним 25% поліпшень орендованого майна, хоча Сумська міська рада не зверталась із клопотанням про витребування вказаних документів на підтвердження своєї правової позиції.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги Сумської міської ради та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Сумська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить визнати причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду поважними та поновити їх. Скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405,00 грн.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, в порушення положень ст. 74 ГПК України позивачем не було доведено жодними доказами наявність порушеного права стосовно прийнятого Сумською міською радою рішення від 25.03.2015 № 4171-МР, тому що в розумінні положень ст. 6 Закону України "Про приватизацію держаного і комунального майна" позивач не являвся суб'єктом приватизації та не мав правових підстав бути покупцем. Оскільки право на приватизацію приміщення саме шляхом викупу виникає тільки у особи, яка є орендарем приміщення і в установленому законом порядку здійснила поліпшення даного приміщення, приходимо до висновку, що позивач у даному випадку не має жодних прав на приватизацію. Орендарем спірного приміщення був ФОП Площенко В.В., ним на підставі дозволу було проведено поліпшення майна і саме у нього виникло право на приватизацію шляхом викупу.
Скаржник зазначає про те, що позивачем вже подавався позов про визнання недійсним договору оренди між Управлінням майна комунальної власності та ФОП Площенко В.В. і судом всіх трьох інстанцій було відмовлено в задоволенні даного позову та встановлено, що оскаржуваний договір жодним чином не зачіпає права та інтереси позивача, отже враховуючи викладене, стає зрозумілим, що позивач взагалі не має ніякого відношення до даного приміщення.
На думку скаржника, суд дійшов неправильного висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт того, що саме позивач, як попередній орендар спірного приміщення, здійснив значні поліпшення орендованого майна, оскільки наявні відповідні документи носять виключно дозвільних характер і жодним чином не підтверджують факт безпосередньо здійснення цих ремонтних робіт.
Скаржник вказує на те, що позивачем не подавались документи на жоден з оголошених конкурсів на оренду спірного приміщення, з підстав того, що позивач вважав себе єдиним претендентом на оренду даного приміщення, що неодноразово спростовувалось судовими рішеннями. Отже, судом було встановлено факт втрати права на оренду спірних приміщень. Натомість третьою особою була повністю дотримана процедура звернення до органу приватизації з заявою про включення спірного нежитлового приміщення до переліку об'єктів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Суми, які підлягають приватизації.
Скаржник також вказує на те, що питання подання третьою особою (витребування у третьої особи), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ФОП Площенко В.В. пакету документів, що підтверджує здійснення ним невід'ємних 25% поліпшень орендованого майна судом взагалі не розглядалось в жодному з засідань, проте, висновки суду по даному питанню відображені в оскаржуваному рішенні Господарського суду Сумської
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу Сумської міської ради
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що оскаржуване рішення Сумської міської ради порушує його права, оскільки він на законних підставах використовував спірне нежитлове підвальне приміщення, витратив власні кошти на його поліпшення та мав право приймати участь у конкурсі на укладення договору оренди вказаного приміщення, а в подальшому і мав право викупити його, але через порушення вимог чинного законодавства посадовими особами УМКВ СМР не змін реалізувати своє право та був позбавлений такої можливості, а тому має достатні правові підстави звернутись до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Сумської міської ради про включення спірного приміщення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації.
Зазначене підтверджено постановою Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 920/903/17, яким рішення Господарського суду Сумської області від 06.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі № 920/903/17 скасовано, прийняте нове рішення, яким позов ФОП Кононенка С.В. задоволено та визнано незаконним і скасовано рішення конкурсного комітету, оформленого протоколом № 3 від 21.11.2013 про визнання переможцем конкурсу за спірним об'єктом ФОП Площенка В.В. та скасовано наказ від 06.12.2013 № 09.01.-09/287 Управління майна комунальної власності Сумської міської ради в частині п. 2 п.п 2.1 про передачу в оренду терміном на два роки і одинадцять місяців підвального нежитлового приміщення площею 324,0 м.кв, з уточненими даними БТІ.
Вказаною постановою Верховного Суду встановлено, що матеріали справи не містять доказів оголошення відповідачем про конкурс від 21.11.2013 на право оренди комунального майна на офіційному сайті Сумської міської ради та в газеті "Суми і сумчани", або в інших ЗМІ в установлені строки, всупереч вимогам п. 6.8 Порядку передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Суми, а тому відповідно до п.п. 3.1-3.5 Порядку, відповідач на підставі поданих заяв зобов'язаний був укласти договір з ФОП Кононенко С.В., а не з ФОП Площенко В.В.
На думку позивача, суд вірно дійшов висновку, що саме ним були проведені поліпшення спірного приміщення, які підтверджуються погодженням проектно-кошторисної документації, ремонтно-будівельних робіт та витрачання ним грошових коштів у розмірі 315 425,30 грн підтверджується листами УМКВ СМР від 26.05.2009 № 1527/01-10 та від 28.09.2012 № 09-2210/01/10.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 920/82/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 залишено без руху апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Площенка Віталія Васильовича на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 920/82/21 на суму у розмірі 1 135,00 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) апеляційну скаргу Сумської міської ради у справі № 920/82/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 поновлено Сумській міській раді пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21. Призначено справу № 920/82/21 до розгляду у судовому засіданні 09.12.2021.
Від Фізичної особи - підприємця Площенка Віталія Васильовича через відділ документального забезпечення суду подано заяву на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21, до якого додано квитанцію від 29.11.2021, яка свідчить про доплату судового збору у розмірі 1 135,00 грн.
Отже, скаржником усунуті недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 поновлено Фізичній особі - підприємцю Площенку Віктору Васильовичу пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Площенка Віктора Васильовича на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21. Об'єднано апеляційні скарги Сумської міської ради та Фізичної особи - підприємця Площенка Віктора Васильовича на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21 в одне провадження для спільного розгляду у справі № 920/82/21. Зобов'язано Фізичну особу - підприємця Площенка Віктора Васильовича надіслати копію апеляційної скарги із доданими документами на адресу Фізичної особи - підприємця Кононенка Сергія Васильовича - АДРЕСА_2 . Призначено справу № 920/82/21 до розгляду у режимі відеоконференції у судовому засіданні 20.01.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 відкладено розгляд апеляційної скарги Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21 на 20.01.2022. Задоволено заяву Фізичної особи - підприємця Кононенка Сергія Васильовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2022 справу передано визначеному автоматизованою системою складу суду: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді Сулім В.В. Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 прийнято справу № 920/82/21 за апеляційними скаргами Фізичної особи-підприємця Площенка Віталія Васильовича та Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді Сулім В.В., Майданевич А.Г.
На підставі ст. 216 ГПК України ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 оголошено перерву у розгляді апеляційних скарг Сумської міської ради та Фізичної особи-підприємця Площенко Віталія Васильовича на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21 до 16.02.2022.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гаврилюка О.М., розгляд справи № 920/82/21, призначений на 16.02.2022, не відбувся.
З 18.02.2022 головуючий суддя Гаврилюк О.М. приступив до роботи, у зв'язку із чим, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2022 розгляд справи № 920/82/21 за апеляційними скаргами Сумської міської ради та Фізичної особи-підприємця Площенко Віталія Васильовича на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 призначено на 10.03.2022 в режимі відеоконференції.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
У зв'язку із викладеним, судове засідання у справі № 920/82/21, призначене на 10.03.2022, не відбулось.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 призначено до розгляду апеляційні скарги Сумської міської ради та Фізичної особи-підприємця Площенко Віталія Васильовича на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 на 07.07.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 заяву Фізичної особи-підприємця Кононенко С.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.
На підставі ст. 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 відкладено розгляд справи № 920/82/21 за апеляційними скаргами Сумської міської ради та Фізичної особи-підприємця Площенко Віталія Васильовича на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 на 08.09.2022. Розгляд справи призначено в режимі відеоконференції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи викладене, тимчасову непрацездатністю судді Гаврилюка О.М., введення воєнного стану в Україні, перебування суддів у відпустках, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 920/82/21 розглядалась протягом розумного строку.
Позиції учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні 08.09.2022 заперечив проти доводів апеляційних скарг, просив рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі 920/82/21 залишити без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні 08.09.2022 підтримав доводи апеляційних скарг, просив рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21 скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Представник третьої особи у судовому засіданні 08.09.2022 просив рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 скасувати, вимоги апеляційних скарг задовольнити.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
06.12.2013 між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (далі - орендодавець) та Фізичною особою підприємцем Площенко В.В. (далі - орендар) укладено договір оренди УМКВ-0681 нерухомого комунального майна (далі - договір оренди від 06.12.2013 №УМВК-0681).
Відповідно до п. 1.1. договору оренди від 06.12.2013 №УМВК-0681 орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (в оренду) на умовах визначених цим договором, нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 30/2, площею 324,0 кв.м., право на оренду яких орендар набув на підставі наказу управління майна комунальної власності Сумської міської ради від 06.12.2013 №09.01-09/287.
Пунктом 10.7. договору оренди від 06.12.2013 №УМВК-0681 визначено, що договір припиняється в наслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі об'єкта оренди; достроково за рішенням суду; достроково за взаємною згодою сторін; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи; смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа); викупу об'єкт оренди не підлягає.
06.12.2013 між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Площенко В.В. підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, за яким орендар приймає в оренду підвальні нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 30/2, загальною площею 324,0 кв.м.
01.10.2014 Фізична особа-підприємець Площенко В.В. звернувся до Сумської міської ради із заявою вих № 1, згідно з якою просив суд включити до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, орендоване на підставі договору УМВК -00681 від 06.12.2013 нежитлове приміщення площею 324,0 кв.м за адресою м. Суми, вул. Харківська, 30/2, у зв'язку з тим, що ним виконані поліпшення орендованого майна , що перевищують 25% його вартості.
Пунктом 2 рішення Сумської міської ради від 25.03.2015 №4171-МР з посиланням на Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 №2171-XII було внесено зміни до рішення Сумської міської ради від 26.10.2011 № 856-МР "Про затвердження переліків об'єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають приватизації" (зі змінами), а саме: доповнено додаток 2 до рішення пунктами 77-80 згідно з додатком до даного рішення.
Відповідно до п. 78 додатку до зазначеного рішення до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Суми, які підлягають приватизації шляхом викупу включено нежитлове приміщення за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 30/2, орендарем якого є ФОП Площенко В.В.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, постановою Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 920/903/17 за позовом Фізичної-особи підприємця Кононенко Сергія Васильовича, м. Суми, до відповідачів: 1) Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, м. Суми, 2) Фізичної особи-підприємця Площенка Віталія Васильовича, м. Суми, 3) Сумської міської ради, м. Суми, про визнання незаконним і скасування рішення та скасування наказу, зазначено про обставини, які були встановлені судами першої та апеляційної інстанції:
" 6.1. 04.02.2008 між Управлінням (правонаступником якого є Департамент) та ФОП Кононенком укладено договір оренди нерухомого майна УМВК-0141. Об'єктом оренди згідно з п. 2.1. вказаного договору є нежитлові приміщення загальною площею 369,9 кв.м., розміщені в підвалі у будинку № 30/2 по вул. Харківській, у м. Суми. Відповідно до п. 10.1. договору строк його дії з 04.02.2008 до 04.11.2011.
6.2. 01.04.2011 Позивач звернувся до Управління із заявою про продовження дії договору оренди.
6.3. ФОП Кононенко звернувся до Управління із заявою від 05.09.2011 про укладення нового договору оренди спірного приміщення.
6.4. 26.10.2012 Позивач звернувся до Управління із заявою, у якій просив надати в оренду нежитлове підвальне приміщення площею 389,1 кв.м., розташоване за адресою: м.Суми, вул. Харківська, 30/2 для розміщення складу - 253,2 кв.м, офісу - 50 кв.м, кафе, продуктового магазину - 83,9 кв.м, аптеки - 50 кв.м.
6.5. Порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Суми (чинний на час звернення Позивача із заявою про надання в оренду нежитлового приміщення) затверджено рішенням Ради № 896-МР від 26.10.2011 (далі - Порядок).
Згідно з п. 3.1.-3.5. Порядку фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з зазначеним у цьому Порядку переліком орендодавцеві.
Орендодавець розглядає подані йому матеріали щодо оренди окремого індивідуально визначеного чи нерухомого майна і протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів приймає рішення щодо можливості укладення договору оренди або відмову. При розгляді матеріалів щодо передачі в оренду нерухомого майна можуть враховуватися пропозиції місцевої державної адміністрації, відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ і організацій.
У разі, якщо орендодавець визнав за можливе передати майно в оренду, він протягом 15 днів після дати реєстрації заяви про оренду окремого індивідуально визначеного чи нерухомого майна розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайті Сумської міської ради оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.
Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.
Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.
6.6. 04.12.2012 згідно з протоколом № 65 засідання постійної комісії з питань контролю за використанням об'єктів комунальної власності та приватизацією Ради, погоджено перелік нежитлових приміщень територіальної громади м. Суми, які плануються передати в оренду на конкурсних засадах. До даного переліку увійшло Приміщення.
6.7. У Офіційному віснику Сумської міської ради від 10.12.2012 розміщене оголошення про проведення конкурсу на право оренди, у тому числі Приміщення, який призначено на 20.12.2012 о 14:00 год.
На участь у конкурсі надійшли заяви претендентів - ФОП Бобирєва А. П. (заява № 7 від 17.12.2012) та ФОП Площенка (заява № 5 від 14.12.2012).
Однак, конкурс, призначений на 20.12.2012 не відбувся.
6.8. 14.01.2013 Позивач звернувся до Управління із заявою про розгляд постійною комісією його заяви від 26.10.2012 про укладення договору оренди та рекомендації укласти договір оренди Приміщення.
6.9. Згідно з протоколом № 67 від 22.01.2013, у зв'язку з оскарженням позивачем дій Управління щодо проведення конкурсу, постійною комісією з питань контролю за використанням об'єктів комунальної власності та приватизацією 22.01.2013 вирішено не приймати жодних рішень до завершення судового розгляду.
6.10. 19.03.2013 Управління скористалось своїм правом, передбаченим п. 6.3. Порядку, та прийняло рішення передати Приміщення в оренду на конкурсних засадах (рішення постійної комісії з питань контролю за використанням об'єктів комунальної власності та приватизацією, оформлене протоколом № 70 від 19.03.2013).
6.11. 04.04.2013 на інтернет-сайті "Муніципальний інформаційний портал" опубліковано оголошення про проведення 25.04.2013 конкурсу на право оренди нежитлових приміщень, розташованих по вул. Харківській, 30/2 у м. Суми (підвальне приміщення). 05.04.2013 оголошення про проведення конкурсу на право оренди Приміщення опубліковане в офіційному віснику Ради.
6.12. 03.04.2013 ФОП Кононенко звернувся до Управління із заявою про укладення договору оренди нежитлового приміщення, в якій, посилаючись на частину четверту статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункти 3.4., 3.5. Порядку, просив укласти договір оренди Приміщення без призначення конкурсу, оскільки він - єдиний законний претендент.
6.13. Управління у відповідь на заяву Позивача від 03.04.2013 листом від 12.04.2013 № 09-01-16/922 повідомило, що оголошено конкурс на право оренди спірних приміщень, проведення якого призначено на 25.04.2013 о 14:00 годині в приміщенні Ради за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 2, кім. 59; заяви на участь у конкурсі приймаються до 22.04.2013 включно. Цей лист отриманий Позивачем 22.04.2013.
6.14. Згідно з протоколом конкурсної комісії № 1 від 25.04.2013 конкурс на право оренди спірних приміщень, проведення якого призначено на 25.04.2013, не відбувся. Ці обставини встановлені судами і викладені у постанові Вищого господарського суду України від 23.04.2014 у справі № 920/700/13.
6.15. 13.08.2013 Управління прийняло рішення передати спірне приміщення в оренду на конкурсних засадах (рішення постійної комісії з питань контролю за використанням об'єктів комунальної власності та приватизацією, оформлене протоколом № 83 від 13.08.2013).
6.16. Конкурс, призначений на 12.09.2013 за ініціативою орендодавця, не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв про участь у конкурсі на право оренди об'єктів майна комунальної власності.
6.17. Відповідно до протоколу № 87 від 01.10.2013 на засіданні постійної комісії з питань контролю за використанням об'єктів комунальної власності та приватизацією Ради ухвалено рішення рекомендувати Управлінню оголосити конкурс про передачу Приміщення в оренду.
6.18. Оголошення про проведення конкурсу розміщене на інтернет-сайті "Муніципальний інформаційний портал", а також в офіційному віснику Ради № 100 від 12.11.2013, проведення конкурсу призначено на 21.11.2013 о 14-00 год.
6.19. Згідно з п. 6.8. Порядку оголошення про конкурс на право оренди комунального майна розміщується на офіційному сайті Сумської міської ради (www.meria.sumy.ua) та публікується в газеті "Суми і сумчани", а за необхідності і в інших ЗМІ, які розповсюджуються у м. Суми. Оголошення публікується не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати проведення конкурсу.
6.20. Матеріали справи не місять доказів оголошення про конкурс від 21.11.2013 на право оренди комунального майна на офіційному сайті Сумської міської ради (www.meria.sumy.ua) та в газеті "Суми і сумчани", або в інших ЗМІ в установлені строки.
6.21. Офіційний вісник Сумської міської ради № 100 (в якому опубліковано оголошення про проведення конкурсу) датовано 12.11.2013, а конкурс, про який йдеться в ньому, призначено на 21.11.2013, тобто з порушенням двадцятиденного строку до дати проведення конкурсу, передбаченого Порядком. Офіційний вісник Сумської міської ради № 100 надійшов до користувачів бібліотеки 25.11.2013, тобто після проведення самого конкурсу. Наведене підтверджується листом директора Сумської міської централізованої бібліотечної системи (а.с. 81 т. 2). Доказів зворотного (наявність у вільному обігу (розповсюдженні) Офіційного вісника Сумської міської ради) матеріали справи не містять.
6.22. На участь у конкурсі до Управління надійшли такі документи: заява № 17 від 15.11.2013 ФОП Площенка (з доданими до неї документами, у т.ч. пропозиції № 18 від 15.11.2013 та додаткові пропозиції № 19 від 15.11.2013); заява ФОП Бобирєва № 16 від 14.11.2013 (з доданими до неї документами, у т.ч. пропозиції № 18 від 14.11.2013 та додаткові пропозиції № 17 від 14.11.2013). Від Позивача заяви на участь у конкурсі, який був призначений на 21.11.2013, до Управління не надходило, що не заперечується Скаржником.
6.23. Відповідно до Протоколу переможцем конкурсу про передачу Приміщення в оренду визнано ФОП Площенка.
6.24. За результатами конкурсу Управління Наказом передало в оренду строком на два роки одинадцять місяців підвальні нежитлові приміщення площею 342, 0 кв.м. (з уточненням даних БТІ) у будинку № 30/2 по вул. Харківській у м. Суми ФОП Площенку для проведення оздоровчо-спортивної діяльності; доручено відділу орендних відносин оформити договір оренди на нежитлові приміщення у порядку, встановленому законодавством."
За результатом перегляду судових рішень першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд визнав, що суд апеляційної інстанції, неправильно застосував положення частини п'ятої статті 267 ЦК України, дійшов помилкового висновку про відсутність поважних причин пропущення ФОП Кононенком строку позовної давності, у зв'язку з чим безпідставно застосував наслідки спливу позовної давності та відмовив у позові з цієї підстави. Враховуючи, що суди у цій справі відмовили у позові, при цьому апеляційний суд встановив порушення прав Позивача, однак дійшов помилкового висновку про існування підстав для відмови у його захисті через сплив позовної давності та відсутність поважних причин для захисту порушеного права, Верховний Суд дійшов висновку, що прийняті у справі рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, з прийняттям у справі нового рішення про задоволення позову.
Постановою Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 920/903/17 постановлено:
1) касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кононенка Сергія Васильовича задовольнити; 2) рішення Господарського суду Сумської області від 06.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі № 920/903/17 скасувати; 3) прийняти нове рішення. Позов задовольнити. Визнати незаконним і скасувати рішення конкурсного комітету, оформленого протоколом № 3 від 21.11.2013, про визнання переможцем конкурсу за об'єктом № 3 в м. Суми, вул. Харківська, 30/2 (підвал) площею 337,1 кв.м. Фізичної особи-підприємця Площенка Віталія Васильовича та скасувати наказ від 06.12.2013 № 09.01.-09/287 Управління майна комунальної власності Сумської міської ради в частині пункту 2 підпункту 2.1. про передачу в оренду терміном на два роки і одинадцять місяців підвального нежитлового приміщення площею 324,0 кв.м, з уточненими даними БТІ.
Таким чином, суд касаційної інстанції підтвердив факт порушення прав позивача при передачі спірного нерухомого майна в оренду третій особі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 №2171-XII (в редакції Закону України від 13 травня 2014 року № 1253-VII, яка діяла на момент прийняття Сумською міською радою рішення від 25.03.2015 № 4171-МР "Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 26 жовтня 2011 року № 856-МР "Про затвердження переліків об'єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають приватизації" (далі - Закон України від 06.03.1992 №2171-XII)) об'єкти малої приватизації можуть бути придбані покупцями за рахунок власних чи позичених грошових коштів.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 06.03.1992 №2171-XII Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу.
Орган приватизації зобов'язаний повідомити адміністрацію підприємства про включення даного підприємства або його структурного підрозділу до одного із зазначених переліків у місячний строк з дня прийняття відповідного рішення.
Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється з ініціативи державного органу приватизації, уповноваженого органу управління чи покупця.
Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації. Заява повинна містити: назву об'єкта малої приватизації, його місцезнаходження; запропоновані умови купівлі та експлуатації об'єкта. Разом із заявою покупці - фізичні особи подають: відомості про особу, домашню адресу, громадянство; номери рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації. Покупці - юридичні особи подають: повну назву заявника та його юридичну адресу; прізвище, ім'я, по батькові керівника; номери розрахункових рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації. До заяви додаються: документ про внесення плати за подання заяви; копії установчих документів, що підтверджують право юридичної особи бути покупцем згідно з цим Законом (копію відповідного рішення органу місцевого самоврядування - для органів місцевого самоврядування, засвідчені нотаріально або посадовою особою відповідного органу приватизації); довідку органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) (для покупців - фізичних осіб) у випадках, передбачених частиною першою статті 6 цього Закону. Форму заяви та розмір плати за її подання встановлює орган приватизації. При цьому розмір плати за подання заяви не повинен перевищувати половини розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Додаткові відомості та документи подаються органу приватизації лише за згодою заявника.
Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через 20 днів з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.
Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: відсутні необхідні документи, що подаються разом з пропозиціями стосовно включення об'єкта до переліку; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.
З прийняттям рішення про включення об'єкта до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті, стосовно нього застосовуються обмеження та вимоги, визначені частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна".
Статтею 182 Закону України від 06.03.1992 № 2171-XII визначені особливості приватизації окремих груп об'єктів.
Так приватизація об'єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей:
1) у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна;
2) продаж нежитлових приміщень, будівель та споруд, які згідно із законодавством можуть бути об'єктами приватизації, незалежно від підпорядкування здійснюється державними органами приватизації відповідно до законодавства з питань приватизації.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується факт того, що саме позивач, як попередній орендар спірного приміщення, здійснив значні поліпшення орендованого майна, зокрема:
24.04.2009 Інспекцією ДБК у Сумській області видано ОСОБА_1 дозвіл на виконання будівельних робіт №348/2009, а саме: на виконання будівельних робіт з реконструкції підвального приміщення під магазин промислових товарів з влаштуванням окремого входу (1 черга), м. Суми, вул. Харківська, 30/2, відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої в 2009 році начальником управління архітектури та містобудування міської ради Вінтоняк С.Я.; будівельні роботи проводить - ТОВ "Косворд", відповідальний ОСОБА_2 ; авторський нагляд здійснює - ПТП "Сумбудпроект"; технічний нагляд здійснює - Управління розвитку інфраструктури та архітектурного планування Сумського району; основні етапи робіт - загально-будівельні, опоряджувальні роботи, благоустрій; строк дії дозволу - 2 квартал 2010 року.
Листом від 28.09.2012 № 09-2210/01-10, надісланим позивачу на його запит, Управління майна комунальної власності Сумської міської ради підтвердило наступні факти:
- по договору оренди нерухомого майна № УМКВ-0141 від 04.02.2008, укладеному між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради і ФОП Кононенко С.В., позивачу було передано за Актом приймання-передачі від 04.02.2008 нежитлове приміщення загальною площею 369,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 30/2, під розміщення промтоварного магазину;
- у зв'язку з тим, що об'єкт оренди розташований у підвалі житлового будинку, орендоване нежитлове приміщення загальною площею 369,9 кв.м не відповідало вимогам ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" та ВСН 54-877 "Предприятия розничной торговли. Норми проектирования";
-у зв'язку з невідповідністю об'єкта оренди вимогам ДБН В.2.2-1 5-2005 "Житлові будинки. Основні положення" та ВСН 54-877 "Предприятия розничной торговли. Норми проектирования" позивач не мав можливості використовувати орендоване приміщення за його цільовим призначенням - для розміщення промтоварного магазину, після прийняття за Актом приймання передачі від 04.02.2008 без проведення капітального ремонту;
- за період дії договору оренди нерухомого майна № УМКВ-0141 від 04.02.2008 нежитлове приміщення загальною площею 369,9 кв.м позивачем не використовувалось;
- на погодження проведених позивачем поліпшень Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради були надані наступні листи № 578/01-08 від 15.04.2008 року (згода на проведення поліпшення орендованого майна та на розробку проектно-кошторисної документації), № 1380/01-08 від 12.06.2008 (згода на від'єднання від мережі централізованого опалення та встановлення індивідуального опалення), №1527/01-10 від 26.05.2009 (погоджено проведення будівельно-монтажних робіт та проектно-кошторисну документацію) та № 09-1910/01-10 від 23.06.2010 (згода на заміну труб системи теплопостачання);
- відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації позивачем протягом 2008-2010 років було здійснено поліпшення орендованого майна; на реконструкцію об'єкта оренди позивачем було витрачено грошові кошти в розмірі 315425,30 грн.;
- розроблення проектно-кошторисної документації та проведення ремонтно-будівельних робіт були позивачем погодженні з Управлінням;
- рішенням Сумської міської ради №446-РМ від 03.09.2008 позивачу було надано дозвіл на реконструкцію орендованого майна під магазин промислових товарів з влаштуванням окремого входу;
- Робочий проект реконструкції орендованого майна був погоджений в Сумській обласній СЕС (висновок від 22.01.2009 № 3), в управлінні МНС України в Сумській області (висновок від 22.01.2009 № 21-1003) та отримав позитивний висновок комплексної державної експертизи від 13.03.2009 № 65/08-Д;
- 24.04.2009 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області позивачу було видано дозвіл на виконання будівельних робіт.
Натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження факту дотримання вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 №2171-XII (в редакції Закону України від 13.05.2014 № 1253-VII) при розгляді заяви ФОП Площенко В.В. та при винесенні оскаржуваного рішення, як не надано доказів того, що саме третьою особою здійснено поліпшення орендованого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч. 1 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції і законів держави.
Згідно із ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".
У ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначається, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
За змістом пунктів 30, 31 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Конституційний суд України у своєму рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 у справі 1-9/2009 зазначив, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
Отже підставами для визнання акта органу місцевого самоврядування недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 927/580/19, від 14.01.2020 у справі № 910/15058/18, від 15.01.2020 у справі №925/361/19, від 05.12.2019 у справі № 914/73/18.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивачем було доведено порушення його права на оренду спірного приміщення, і, як наслідок, його право на подальший викуп орендованого майна, оскільки саме позивачем здійснені роботи зі значного поліпшення спірного майна, доказів зворотного ані відповідачем, ані третьою особою не надано, натомість відповідачем не доведено факту дотримання вимог чинного законодавства при розгляді заяви третьої особи про включення спірного об'єкту до переліку об'єктів, які підлягають приватизації з огляду на те, що саме третьою особою було здійснено поліпшення орендованого майна, що перевищує 25% його вартості.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційних скарг, з огляду на викладене вище та те, що скаржниками безпідставно не враховуються висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 920/903/17.
Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що рішення Сумської міської ради від 25.03.2015 №4171-МР "Про внесення змін до рішення СМР від 26.10.2011 № 856-МР "Про затвердження переліків об'єктів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Суми, які підлягають приватизації" (зі змінами) в частині доповнення до додатку №2 до рішення пункту 78 згідно з додатком до даного рішення, яким включено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Суми, які підлягають приватизації шляхом викупу нежитлове приміщення площею 324 м2 по вул. Харківській 30/2 в м. Суми орендарем якого є Фізична особа-підприємець Площенко Віталій Васильович ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) визнано недійсним та скасовано саме з підстав наявності факту порушення прав позивача при передачі спірного нерухомого майна в оренду третій особі, яка в подальшому звернулась із заявою про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, орендоване на підставі договору УМКВ-0681 від 06.12.2013 року нежитлове приміщення площею 324,0 кв.м за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 30/2, у зв'язку із тим, що нею виконано поліпшення орендованого майна, що перевищують 25% його вартості.
Слід зазначити, що дослідження виконання третьою особою поліпшень орендованого майна не є предметом розгляду у справі № 920/82/21.
З приводу доводів скаржників, викладених в їх скаргах, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційні скарги Сумської міської ради та Фізичної особи-підприємця Площенка Віталія Васильовича на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21 задоволенню не підлягають. Рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржників в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Сумської міської ради та Фізичної особи-підприємця Площенка Віталія Васильовича на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржників.
4. Справу № 920/82/21 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Текст рішення складено та підписано 20.09.2022.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім