Справа № 953/139/22 Номер провадження 33/814/376/22Головуючий у 1-й інстанції Колесник С.А. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
Категорія: частина перша статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
29 вересня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі:
судді Пікуля В.П.,
при секретарі Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Аскреткова Артема Вячеславовича
на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Зміст оскаржуваної постанови
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17000,00 грн з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним за те, що він 29 грудня 2021 року о 22:20 год. в м. Харкові по вул. Леся Сердюка, 36/1, керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів; від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки автомобіля за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД» водій відмовився у присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із постановою Київського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2022 року, захисник Щурова С.В. оскаржив її в апеляційному порядку, вказавши, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому прохав скасувати оскаржувану постанову місцевого суду та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі зазначено, що працівниками правоохоронного органу не було роз'яснено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності його прав та обов'язків, що призвело до порушення права останнього на захист, яке є гарантованим Конституцією України.
Крім того, матеріали даної справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а надані відеозаписи, які є електронним доказом у справі, не засвідчені цифровим підписом, що свідчить про недопустимість такого доказу.
Захисник ставить під сумнів наявність понятих при складенні протоколу відносно ОСОБА_1 , клопотання про виклик яких було проігноровано місцевим судом.
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисник, будучи повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з'явилися, водночас адвокат Аскретков А.В. подав до Полтавського апеляційного суду заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату.
Мотиви суду
Щодо заяви про відкладення розгляду справи
29 вересня 2022 року на електронну адресу Полтавського апеляційного суду надійшла заява захисника ОСОБА_1 - адвоката Аскреткова А.В., у якій останній прохав суд, у зв'язку із зайнятістю в іншому процесі та неможливістю прибуття 29 вересня 2022 року до Полтавського апеляційного суду, розгляд справи перенести на іншу дату.
Полтавський апеляційний суд зазначає, що у вищевказаній заяві зазначено про обізнаність захисника про розгляд даної справи про адміністративне правопорушення о 09:00 год. 29 вересня 2022 року.
Крім того, мотивуючи дану заяву зайнятістю в іншому процесі, адвокат не надав доказів за для підтвердження вказаного, що в свою чергу позбавляє суд встановити дійсність підстав за для відкладення розгляду справи.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи, який було призначено на 13:30 год. 14 липня 2022 року, було відкладено на підставі заяви захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, враховуючи обізнаність адвоката про розгляд справи, відсутність доказів про неможливість його прибуття до суду та повторне звернення до Полтавського апеляційного суду із заявою про перенесення розгляду справи, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності учасників даної справи.
Щодо розгляду скарги по суті
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ вказаної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Пленум Верховного Суду України в пункті 27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною другою статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
У свою чергу, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 287542 від ОСОБА_1 не надійшло жодного пояснення чи зауваження щодо його суті та змісту, а в графі протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» міститься лише підпис скаржника.
Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами статті 255 КУпАП, та відповідає вимогам статті 256 цього Кодексу, а тому є належним та допустимим доказом по справі.
З протоколу про адміністративне правопорушення та переглянутого відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу Volkswagen Passat, д.н. НОМЕР_1 , у працівників поліції виникли підозри щодо перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано декілька варіантів подальших дій: пройти огляд на місці зупинки або медичному закладі, або відмовитись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що у випадку обрання останнього буде підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП. ОСОБА_1 , будучи проінформованим про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, відмовився проходити огляд як на місці зупинки автомобіля, так і в медичному закладі.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вказані вимоги закону суддею місцевого суду були виконані в повному обсязі.
Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на сукупність доказів, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 287542 від 29 грудня 2021 року; відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 грудня 2021 року; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; рапорт інспектора 2 батальйону 6 роти 2 взводу УПП в Харківській області ст. лейтенанта поліції Онацького К.В.
Надавши оцінку зазначеним доказам, суддя дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Із вказаним висновком судді місцевого суду погоджується й апеляційний суд.
Щодо інших доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі скаржником зазначено, що працівниками правоохоронного органу не було роз'яснено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності його прав та обов'язків, що призвело до порушення права останнього на захист, яке є гарантованим Конституцією України.
З вищевказаним доводом апеляційний суд не може погодитись, адже в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 287542 від 29 грудня 2021 року міститься запис про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, ОСОБА_1 , якими, зокрема, закріплено право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
З протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був ознайомлений та його копію отримав, про що в протоколі міститься відмітка з підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в суді першої інстанції користуватися юридичною допомогою адвоката - Аскреткова А.В., який активно брав участь при розгляді даної справи, подаючи до місцевого суду заяви (а.с. 12, 14-17) та якого місцевий суд належним чином проінформував про розгляд справи о 15:20 год. 09 лютого 2022 року (а.с. 18).
Що ж стосується факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то з відеозапису, наданого працівниками патрульної поліції, вбачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності працівниками поліції було роз'яснено причину зупинки його автомобіля - дефект роботи світлових приладів у темну пору доби, щодо чого скаржник не висловлював свої заперечення, у тому числі і щодо відсутності факту керування ним легковим автомобілем.
Посилання скаржника на те, що наданий працівниками поліції відеозапис не може бути доказом у даній справі через те, що не засвідчений цифровим підписом, що свідчить про недопустимість такого доказу не заслуговує на увагу. Так, вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась нагрудним реєстратором ХА002221, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, на законних підставах у відповідності до вимог статті 40 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ/відеозапис/ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали, відрізняються один від одного тільки часом та датою їх створення. Записаний на оптичний диск носій інформації, електронний файл у вигляді відеозапису, є оригіналом /відображенням/ електронного документу, який не потребує додаткового завіренням електронним підписом, а тому поліцейські діяли відповідно до Наказу МВС України №1026 від 18 грудня 2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» та будь-яких порушень не допустили.
В апеляційній скарзі захисник ставить під сумнів наявність свідків при складенні протоколу відносно ОСОБА_1 , клопотання про виклик яких було проігноровано місцевим судом.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №287542 від 29 грудня 2021 року вказано про складення даного протоколу за присутності двох свідків - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , письмові пояснення яких містяться в матеріалах справи.
Матеріали справи не містять в собі клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про виклик свідків в судове засідання до місцевого суду за для надання останніми своїх пояснень.
Крім того, адвокат Аскретков А.В., вважаючи порушеним своє право на виклик свідків до зали суду, клопотань до Полтавського апеляційного суду з аналогічним змістом не заявляв.
Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в апеляційній скарзі не зазначено.
Висновок суду
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи викладене, висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за частиною першою статті 130 КУпАП є правильною та обґрунтованою.
Стягнення накладене у відповідності з вимогами статті 33 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану.
Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам статті 283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови суду не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Аскреткова Артема Вячеславовича - залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.П. Пікуль