Житомирський апеляційний суд
Справа №289/85/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 284 КПК України Доповідач ОСОБА_2
08 вересня 2022 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
потерпілого: ОСОБА_7 ,
представника
потерпілого: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2022 року про закриття кримінального провадження №12016060280000099 від 17 лютого 2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ст.356 КК України на підставі п. 3-1 ч.1 ст.284 КПК України,
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2022 року задоволено клопотання прокурора Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження.
Закрито кримінальне провадження №12016060280000099, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 лютого 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ст.356 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Своє рішення суд обґрунтував тим, що з дня вчинення згаданих кримінальних правопорушень минуло три роки, тобто на даний час сплинув законодавчо встановлений строк притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 та ст.356 КК України, а особу, що вчинила дані кримінальні правопорушення не було встановлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Радомишльського районного суду від 18 квітня 2022 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Радомишльського відділу Коростенської окружної прокуратури про закриття кримінальне провадження за № 12016060280000099, яке внесено до ЄРДР 17 лютого 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.190 ст.356 КК України на підставі п 3-1 ч 1 ст.284 КПК України
Посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню.
Зазначає, що судом при розгляді вказаного клопотання допущено порушення вимог чинного КПК України які виразились, в тому, що з клопотанням про закриття кримінального провадження до прокурора звернувся начальник сектору дізнання ВП № Житомирського РУП ГУНП України в Житомирській області ОСОБА_9 . Оскільки відповідно до вимог ст.ст.39,39-1, 40, 40-1,41 КПК України в зазначених нормах процесуального права, чітко визначені повноваження слідчого, дізнання та оперативних підрозділів в кримінальних провадженнях і ніхто із перерахованих сторін не має таких повноважень, як заявляти клопотання прокурору.
Вказує, що судом не враховано, що встановлено особу, причетну до вчинення кримінального проступку, на яку вказував у зверненнях до поліції, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та вони не були допитані слідчим.
Посилається на те, що органом дізнання допущено невірну кваліфікацію кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_10 відносно нього вчинив два факти шахрайства, і кожним із них нанесено йому значної шкоди, що відповідно є злочином передбаченим ч.2 ст.190 КК України.
Вказує, що Радомишльський районним судом умисно не допущений до участі у справі, не дивлячись на те, що перебував в приміщенні суду.
На апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 прокурором Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_6 подані письмові заперечення, в яких просить апеляційну скаргу ОСОБА_12 залишити без задоволення, а ухвалу Радомишльського районного суду від 18.04.2022 залишити без змін.
Вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_12 є безпідставною, а твердження апелянта про незаконність судового рішення є необґрунтованим.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 та його представник підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити з викладених в ній мотивів.
Прокурор заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, доводи та пояснення учасників провадження, перевіривши ухвалу суду в межах ст.404 КПК України та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно положень ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За правилами п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Пунктом 2 ч.1 ст.49 КК України, встановлено, що строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, становить три роки.
Згідно з абз.4. ч.4 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до правової позиції, що міститься в ухвалі Верховного суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 01 грудня 2020 року у справі № 264/4166/20, - за змістом ст.284 КПК України, умовами для закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, є наявність визначених законом умов для закриття кримінального провадження та відповідне клопотання прокурора. При цьому, за наявності всіх визначених законом вимог, закриття кримінального провадження є обов'язком суду.
Згідно матеріалів справи, 17.02.2016 року до чергової частини Радомишльського РВ УМВС України в Житомирській області надійшла заява від ОСОБА_7 який вказує, що ОСОБА_13 шляхом шахрайства заволодів грошима які належать йому в сумі 2 900 доларів США, чим заподіяв ОСОБА_14 матеріальної шкоди.
17 лютого 2016 року за вищевказаним фактом було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016060280000099 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
13.05.2020 до чергової частини Радомишльського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області надійшла ухвала слідчого судді щодо зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР по факту вчинення відносно ОСОБА_7 самоправних дій з боку ОСОБА_13 та приватного нотаріуса ОСОБА_11
14.05.2020 вказану інформацію було внесено до ЄРДР за №12020060280000210 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
21.05.2020 до чергової частини Радомишльського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області надійшла ухвала слідчого судді щодо зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР по факту вчинення відносно ОСОБА_7 самоправних дій з боку ОСОБА_13 . Цього ж дня вказану інформацію було внесено до ЄРДР за №12020060280000223 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Постановою прокурора Коростишівської місцевої прокуратури від 20.02.2020 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №12020060280000210 за ст. 356 КК України, №12020060280000223 за ст. 356 КК України об'єднано в одне провадження за спільним номером 12016060280000099.
З матеріалів вказаного кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування органом досудового розслідування було проведено значний обсяг слідчих дій, однак не було встановлено будь-яких осіб, яким слід висунути підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні.
На час звернення прокурором до суду першої інстанції з клопотанням про закриття провадження у справі з підстави, передбаченої п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України з часу вчинення можливих кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ст.356 КК України минуло 3 роки.
Підстав для зупинення строку давності, передбачених ч.2 ст.49 КК України, у даному кримінальному провадженні не встановлено.
За таких обставин суд першої інстанції законно та обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та закрив дане кримінальне провадження про кримінальні проступки з підстави, передбаченої п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із не встановленням осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за нетяжкі злочини.
Посилання апелянта на те, що з клопотанням про закриття кримінального провадження до прокурора звернувся начальник сектору дізнання ВП № Житомирського РУП ГУНП України в Житомирській області ОСОБА_9 , який на його думку не має таких повноважень, апеляційний суд визнає безпідставними.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, предметом розгляду судом першої інстанції було саме клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, а не органу дізнання. Крім того рішення про закриття кримінального провадження прийнято на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України та не вимагає від учасників кримінального провадження таких клопотань.
Безпідставними також є доводи апелянта про те, що судом не враховано, що самим потерпілим однозначно встановлено та вказано встановлено осіб, причетних до вчинення кримінального проступку, на яких він вказував у зверненнях до поліції, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Судом першої інстанції досліджено матеріали кримінального провадження № 12016060280000099 від 17.02.2016 та встановлено, що в межах вказаного кримінального провадження жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, в ході проведення дізнання не здобуто доказів, які б безпосередньо вказували, що особи, на яких вказує потерпілий ОСОБА_15 , вчинили ті правопорушення, в яких вони звинувачуються потерпілим в його заявах, або наявні підстави для підозри даних осіб у цій неправомірній діяльності.
При цьому апеляційний суд зауважує, що одних лише звинувачень потерпілого недостатньо для висновку про винуватість тої чи іншої особи, оскільки така винуватість повинна бути доведена належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом саме органом досудового розслідування.
Щодо твердження апелянта про неправильну кваліфікацію органом дізнання дій ОСОБА_10 з посиланням на те, що останній відносно нього вчинив два факти шахрайства, і кожним із них нанесено йому значної шкоди, що відповідно є злочином передбаченим ч.2 ст.190 КК України, то слід зазначити, що вказане питання не є предметом даного судового розгляду.
Вказівка на необхідність закриття кримінального провадження на підставі п.3-1ч.1, п.1-1 ч.2 ст. 284 КПК України є імперативною, тобто обов'язковою для суду. Усі питання, пов'язані із досудовим розслідуванням повинні були вирішуватися у встановлений для строк.
Також не знайшли свого підтвердження апеляційні доводи про те, що потерпілий судом першої інстанції був умисно не допущений до участі у справі, не дивлячись на те, що перебував в приміщенні суду, оскільки доказів вказаного матеріали провадження не містять, та їх не надано під час апеляційного розгляду.
Крім того усі свої доводи та заперечення сторони змогли довести до суду шляхом отримання доступу до апеляційного перегляду прийнятого судом рішення.
Таким чином доводи та вимоги апелянта колегія суддів визнає такими, що не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції не встановлено відповідно до положень ст.ст. 409-415 КПК України.
Керуючись ст. ст.404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2022 року про закриття кримінального провадження №12016060280000099 від 17 лютого 2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ст.356 КК України на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосереднього Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення.
Судді: