Справа № 761/1981/21
Провадження № 6/761/231/2022
22 вересня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О., розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінсгруп», заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну стягувача у дублікаті виконавчого листа, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку дії для пред'явлення виконавчого документа до виконання,
встановив:
Заявник звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із вищезазначеною заявою.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Згідно ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 5 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом положень частини 1 статті 446 Цивільного процесуального кодексу України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Таким чином, згідно з вказаними положеннями, заява сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження підлягає розгляду у суді, який розглядав справу як суд першої інстанції, оскільки інше не передбачено Розділом VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.
Відповідно до п.9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до положень статті 433 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.
Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
За нормою ч. 9 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки положення Розділу VI Цивільного процесуального кодексу України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та інших органів (посадових осіб)» не містить положень щодо дій суду у разі наявності підстав для відмови у відкритті провадження у цивільній справі та/або повернення заяви, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону.
Відповідно до ч.1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. (ч. 2 ст. 188 ЦПК України)
Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог, про що постановляється ухвала.
За змістом заявлених вимог, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінсгруп» звернулось до суду одночасно з вимогами - заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа, поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання, разом підстави звернення з даною категорією заяв (безпосередньо визначення суб'єкта звернення) та процесуальні питання їх розгляду регламентуються Розділу VI Цивільного процесуального кодексу України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та інших органів (посадових осіб)».
Виходячи з наведеного, сторони виконавчого провадження, якими є стягувач та боржник, державний виконавець, а також особа, яка набула прав стягувача, можуть звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, в той же час виключне право на звернення до суду із заявами про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання та видачу дубліката виконавчого листа має стягувач або державний виконавець (приватний виконавець), за своєю суттю вимоги заявника є різними за суб'єктним складом сторін, способом захисту для відновлення порушених прав сторони виконавчого провадження та предметом доказування, тому об'єднання різних за своєю правовою природою вимог, які заявлено на стадії виконання судового рішення, не передбачено цивільним процесуальним законодавством, є допустимим лише на стадії розгляду справи в порядку позовного провадження, що передбачає інший порядок розгляду такої категорії справ та дотримання певної форми звернення з такими вимогами до суду, що зумовлює застосування положень п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись п.2 ч.4 ст. 185, ст. ст. 259-260, 354 Цивільного процесуального кодексу України,
ухвалив:
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінсгруп», заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну стягувача у дублікаті виконавчого листа, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку дії для пред'явлення виконавчого документа до виконання, повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: