ун. № 759/11673/22
пр. № 3/759/5603/22
30 вересня 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Новик В.П., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в м. Києві ДПП України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 30.08.2022 року серії ААД № 374652 ОСОБА_1 30.08.2022 о 17 годині 00 хвилин керував автомобілем «КІА» державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по ВКД з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився у лікаря-нарколога, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 свою вину не визнав, просив закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що протокол складено безпідставно, оскільки він не керував транспортним засобом, а санкція статті передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп'яніння. Крім того, він не відмовлявся проходити медичний огляд у лікаря -нарколога, наполягав, щоб відібрали у нього біологічні зразки для дослідження, оскільки наркотичних та алкогольних напоїв він не вживав.
До протоколу про адміністративне правопорушення як доказ додано диск з відеозаписом даної події
Проаналізувавши дані протоколу та додатку до нього - диску з відеозаписом даної події, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Постановою Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" визначено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 374652 від 30.08.2022, який складений уповноваженими працівниками поліції, ОСОБА_1 30.08.2022 року о 17 год. 00 хв. керував автомобілем «КІА» державний номерний знак НОМЕР_1 по ВКД в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився у лікаря-нарколога, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Як вбачається з даних нагрудної боді-камери працівника поліції, на відеозаписі зафіксовано факт перебування ОСОБА_1 вже у закладі охорони здоров'я - у лікаря-нарколога, де він відмовився ставити підпис на бланку щодо добровільної згоди на проходження медичного огляду, що було розцінено лікарем-наркологом як його відмову від проходження від медичного огляду. Відеозапис даної події закінчується складенням і оформленням протоколу про адміністративне правопорушення працівниками патрульної поліції також біля закладу охорони здоров'я.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, його складення відбувалося за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 18.
Тобто, ані відеозаписом даної події, ані іншим доказом не зафіксовано факту «керування ОСОБА_1 автомобілем «КІА» державний номерний знак НОМЕР_1 », як зазначено у протоколі, «в м. Києві по в. ВКД».
Більше того, в протоколі чітко не зазначено назву вулиці, по якій, як вважають працівники поліції, ОСОБА_1 керував автомобілем «КІА» державний номерний знак НОМЕР_1 , а також не зазначено прив'язки до будинку або прилеглих вулиць, оскільки вулиця Кільцева дорога в місті Києві, якщо про її йдеться у протоколі, пролягає від Одеської площі до проспекту Перемоги та знаходиться в адміністративних межах Святошинського, Солом'янського і Голосіївського районів міста Києва.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проте, в порушення вимог указаної статті, будь-яких доказів про факт відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем «КІА» державний номерний знак НОМЕР_1 , матеріали справи не містять.
Отже, наведені докази у справі як окремо, так і в їх сукупності свідчать про відсутність об'єктивних даних про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
При цьому суд відмічає, що розгляд справи в суді здійснюється лише в межах перевірки тих обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення даної справи, на суд не може бути покладена функція збирання доказів, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Отже, суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Враховуючи викладене, суддя, керуючись принципами презумпції невинуватості, враховуючи диспозитивність суду, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому дана справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 221, 245, 247, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.П. Новик