печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21348/22-к
07 вересня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_24
при секретарі судових засідань - ОСОБА_25
за участі:
адвоката - ОСОБА_26
прокурора - ОСОБА_27
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві провадження №757/21348/22-к за скаргою адвоката ОСОБА_28 про скасування повідомлення Заступника Генерального прокурора ОСОБА_29 про підозру ОСОБА_1 від 15.06.2022, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, в рамках кримінального провадження №620220000000000376 від 11.06.2022,-
18.08.2022 до слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_28 про скасування повідомлення Заступника Генерального прокурора ОСОБА_29 про підозру ОСОБА_1 від 15.06.2022, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, в рамках кримінального провадження №620220000000000376 від 11.06.2022.
Так, скарга мотивована тим, що дії ОСОБА_1 ніяким чином немали жодного злочинного умислу, а були направлені на уникнення конфлікту. ОСОБА_1 не вчиняв жодного кримінального чи адміністративного правопорушення, не був учасником дорожньо-транспортної пригоди, не посягав на майно охоронюваного об'єкту та не пошкоджував його, ОСОБА_1 також розумів, що у охоронників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було жодного законного приводу застосовувати до нього заходів фізичного впливу, затримувати його та завдавати тілесні ушкодження.
Відтак, на момент складання повідомлення про підозру відомостям, дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були оцінені як злочин, натомість органом досудового розслідування запропоновано притягнути до кримінальної відповідальності особу, яка потерпала від їх протиправних дій - ОСОБА_1 .
Адвокат вказує, правова кваліфікація кримінального правопорушення суперечить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, відомих на момент повідомлення про підозру, що є порушенням імперативних вимог згідно ч.1 ст.277 КПК України. З описової частини повідомлення про підозру вбачається, що зміст підозри (п.4 ч.1 ст.277 КПК України) та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення (п.6 ч.1 ст.277 КПК України) істотно суперечить правовій кваліфікації кримінального правопорушення (п.5 ч.1 ст.277 КПК України), у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 .
Таким чином, з аналізу змісту повідомлення про підозру від 15.06.2022 разом із матеріалами кримінального провадження №62022000000000376 від 11.06.2022 свідчать про очевидну невідповідність ознак діяння, що інкримінується ОСОБА_1 фактичним обставинам справи, оскільки положення повідомлення про підозру явно та грубо суперечить положенням діючого законодавства, а також про наявність фактів свідомого спотворення даних досудового розслідування з метою притягнення до відповідальності завідомо невинної особи.
Адвокат в судовому засіданні скаргу підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор просив відмовити у задоволенні скарги щодо скасування підозри та подав письмові заперечення в яких зазначив, що у кримінальному провадженні 15.06.2022, з дотриманням вимог КПК України стосовно здійснення кримінального провадження щодо окремої категорії осіб, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
У подальшому, 25.08.2022 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
26.08.2022 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000376. завершено та триває ознайомлення із матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.
З наведеного убачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 15.06.2022 фактично втратили своє процесуальне значення у кримінальному провадженні № 62022000000000376 після складення та вручення ОСОБА_1 25.08.2022 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Доводи захисника ОСОБА_26 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 у скарзі на повідомлення про підозру ОСОБА_1 фактично стосуються питань доведеності винуватості, оцінки допустимості доказів та правильності кваліфікації дій підозрюваного. Однак з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Так, прокурор вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:
- Указами Президента України від 18.05.2010 № 713/2010, від 28.09.2017 № 297/2017, а також листом Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 № 03-44/139622 щодо призначення та перебування ОСОБА_1 на посаді судді вищевказаного суду;
- показаннями потерпілих - співробітників ТОВ «Охоронна компанія «Еліт» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких потерпілі підтвердили факти погрози їм зброєю з боку ОСОБА_1 , здійснення їм опору з метою уникнення можливої адміністративної відповідальності, а також факт здійснення ОСОБА_1 пострілу з пістолету;
- протоколами слідчих експериментів за участю потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в ході яких останні на місцевості підтвердили свої показання, надані раніше та указали на траєкторію польоту кулі при здійсненні ОСОБА_1 пострілу з пістолету «Glock», який належить йому, як іменна нагородна зброя, а саме - в напрямку двору житлового будинку, де в момент здійснення пострілу в секторі польоту кулі знаходилася велика кількість цивільних осіб - мешканців житлового комлексу, а також малолітні діти;
- протоколом огляду місця події за участю спеціаліста-баліста, в ході якого підтверджено показання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також спеціалістом - балістом підтверджено траєкторію польоту кулі із пістолету ОСОБА_1 в напрямку двору житлового будинку, де в момент здійснення пострілу в секторі польоту кулі знаходилася велика кількість цивільних осіб - мешканців житлового комлексу, а також малолітні діти;
- відеозаписами з камер відеоспостереження, розташованих на території житлового комплексу «Казка», розташованого за адресою АДРЕСА_1 , якими підтверджено показання потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ін., які є мешканцями житлового комплексу «Казка», які підтвердили перебування 10.06.2022 ОСОБА_1 на території житлового комплексу «Казка» з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а також його антисоціальну поведінку: грубу лайку, безпідставне ображання оточуючих, погрози мобілізувати та відправити воювати на передову до Збройних Сил України всіх мешканців, які перебували у будинку, в тому числі жінок; зухвале та цинічне ставлення до норм моралі, повна неповага до оточуючих мешканців;
- протоколом огляду місця події від 10.06.2022, а саме двору житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого вилучено предмет, схожий на пістолет GLOCK-17, заводський номер НОМЕР_1 , який, як пізніше з'ясувалося, є нагородною зброєю ОСОБА_1 ;
- протоколом огляду місця події від 11.06.2022, під час якого вилучено гільзу від патрону жовтого кольору калібру 9х19 мм;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Таким чином, прокурор вказує, що вручена ОСОБА_1 підозра повністю відповідає вимогам КПК України.
Вивчивши скаргу, заслухавши позицію учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні слідчих Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебуває кримінальне провадження №62022000000000376 від 11.06.2022 за підозрою ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
15.06.2022 року Заступником Генерального прокурора ОСОБА_30 було повідомлено ОСОБА_1 від 15.06.2022, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
У відповідності до Указу Президента від 18.05.2010 №713/2010 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Відповідно до наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 27.11.2019 №6229с полковника юстиції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України - начальника юридичної служби Збройних Сил України.
Так, 10.06.2022 року, за невстановлених обставин полковник юстиції ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі у Збройних Силах України, всупереч наявним заборонам та обмеженням, визначеним наказами Міністерства оборони України, та обстановкою, пов'язаною із впровадженням правового режиму воєнного стану, вживав алкогольні напої.
Після цього, того ж дня, приблизно об 19 год 30 хв. невстановлена особа та ОСОБА_1 по прибуттю за місцем проживання останнього, пересуваючись на транспортному засобі марки ВМW моделі ХЗ, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , на території двору житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 стали учасниками дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки Volkswagen моделі Passat, чорного льору, д.н.з. НОМЕР_3 , яким керувала громадянка України ОСОБА_23 . При цьому в салоні автомобіля під час зазначеного ДТП перебувала - малолітня дитина.
В подальшому, при спілкуванні із вказаною громадянкою ОСОБА_1 , перебуваючи на подвір'ї двору житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, усвідомлюючи причетність провини у скоєнні ДТП водієм автомобіля Volkswagen моделі Passat, чорного льору, д.н.з. НОМЕР_3 , а також його ( ОСОБА_1 ) перебування у громадському місці у стані алкогольного сп'яніння при виконанні обов'язків військової служби маючи достатній юридичний досвід і усвідомлюючи можливі правові сформував злочинний умисел на вчинення хуліганства з мотивів явної неповаги до суспільства задля уникнення його ідентифікації і фіксації на місці події для непотрапляння відомостей про нього до добових зведень, як учасника ДТП, можливого проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у громадському місці та уникнення можливого притягнення до адміністративної відповідальності з боку працівників органів Національної поліції України та Військової служби правопорядку у Збройних Силах України із застосуванням вогнепальної зброї.
Слідчий суддя звертає увагу, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Так, відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується при цьому висновками ЄСПЛ у справі «Фокс, Кампбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» та така кількість доказів на даний час у вказаних матеріалах наведена.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваною особою конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
З огляду на вищезазначене, підозра є певним початковим етапом обвинувачення, оскільки під час підозри висувається припущення про можливого скоєння особою кримінального правопорушення, а відтак, має відповідати загальним вимогам, які характеризують зміст обвинувачення. Враховуючи, що підозра є припущенням про вчинення конкретною особою кримінального правопорушення, то існування підозри нерозривно пов'язане із наявністю підозрюваного.
Разом з цим, стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування та прийняття рішення слідчим, прокурором «поза розумним сумнівом»,
Стандарт оцінки доказів, як підстави прийняття обґрунтованого та законного рішення «поза розумним сумнівом» передбачає, зокрема, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри вже має ґрунтуватися не на припущення щодо можливості скоєння особою кримінального правопорушення, а на певних доказах, результатах досудового розслідування, які об'єктивно пов'язують підозрювану особу із фактом вчинення злочину.
Отже, застосування такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від (1) рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомленням її про підозру та (2) терміну здійснення ефективного розслідування.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою ст.37 цього Кодексу.
Згідно ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості:1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;7) права підозрюваного;8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Відповідно, до ст. 278 КПК України якою передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру, вбачається, що :
1. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
2. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
3. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
4. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Відповідно доположеньст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором, а також визначено вимоги, яким це повідомлення має відповідати.
Таким чином, слідчий суддя, вважає, що зміст повідомлення про підозру ОСОБА_1 узгоджується з вимогами даних статей та вручення підозри відбулось в рамках ст. 278 КПК України.
Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується при цьому висновками ЄСПЛ у справі «Фокс, Кампбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» та така кількість доказів на даний час у вказаних матеріалах наведена.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
При цьому, слідчий суддя звертає увагу суду, що перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п.10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду, у відповідності до ст. 89 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, під час досудового розслідування у повідомленні зазначається стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, які відомі на момент здійснення повідомлення про підозру. При цьому слідчим суддею на даній стадії провадження не перевіряється наявність всіх елементів складу кримінального правопорушення, наведені у повідомленні про підозру обставини мають бути достатніми вважати, що особа могла вчинити вказане кримінальне правопорушення.
Тому, з викладених обставин, стороною захисту не аргументовано та не підтверджено жодним належним доказом підтверджень, які б свідчили про неналежність доказів, на яких ґрунтується підозра, тому твердження адвоката є безпідставними та недоведеними.
Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив, в тому числі процесуальних порушень вимог Глави 22 КПК України, якими визначено випадки, зміст, порядок повідомлення про підозру.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що 25.08.2022 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, відтак підозра від 15.06.2022, є неактуальною.
При цьому, повторно слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Відтак, скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.277-278, 303, 305-307, 309, 371-372 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_28 про скасування повідомлення Заступника Генерального прокурора ОСОБА_29 про підозру ОСОБА_1 від 15.06.2022, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, в рамках кримінального провадження №620220000000000376 від 11.06.2022 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_31