печерський районний суд міста києва
Справа № 761/42135/21-ц
23 червня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Остапчук Т.В.
за участю секретаря Пшави О.О
позивач - не з'явився
представник відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», Товариство з обмеженою відповідальність «Діас України» про захист прав споживачів, -
Позивач, ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до відповідачів товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (надалі відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальність «Діас України» (надалі відповідач 2) про стягнення з відповідача 1 грошові кошти у розмірі 90 808, 87 грн. як суму страхового відшкодування, 21616, 73 грн. - процентів, 5579,00 грн. - інфляційне збільшення суми боргу, стягнути з відповідача 2 грошові кошти у розмірі 50 000 грн. моральної шкоди.
Позивач свої позовні вимоги мотивує наступним чином. 26 січня 2021 року о 11 год. 15 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Тойота Рав 4 д.н.з. НОМЕР_1 перебувала на Новоірпінській трасі 1 км від с. Романівна (Святошинський район) з ввімкнутими аварійними сигналами чекала оформлення ДТП, де в її автомобіль здійснив удар автомобіль skoda fabia д.н.з. НОМЕР_2 на швидкості 100 км/год, яким керував водій ОСОБА_2 - працівник ТОВ «Діас Україна», що призвело до пошкодження транспортного засобу ОСОБА_1 . Даний факт встановлено обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100080000238 від 02.02.2021р., відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України.
Цивільно-правова відповідальність TOB «Діас Україна» застрахована за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 200315713 в ТДВ «СК «Альфа - Гарант». При звернені до відповідача1 позивачу було потрібно надати вирок суду відносно ОСОБА_2 , По суті страхового випадку рішення не приймалося. В такому випадку позивачка змушена була звернутися до суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року справу було передано на розгляд Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2022 року відкрито провадження у справі. Враховуючи положення статей 19, 274,279 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач 1 у судове засідання не з'явився про причини неявки не повідомив хоча і був належним чином повідомлений. Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву скористався. Проти позову заперечує з наступних підстав. Відповідач 1 вказує, що в позовній заяві, сам же Позивач зазначає, що наразі триває досудове розслідування причин та обставин ДТП що мала місце 26.01.2021 року, внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202110080000238 від 02.02.2021 року. Тому враховуючи, що вироку відносно ОСОБА_2 немає, а отже і забезпеченої відповідальності теж не має. Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
Франшиза встановлена в полісі - 1000,00 грн., а не 181 грн. як зазначено позивачем. Позивачем не зазначено які саме пошкодження були отримані через зіткнення з автомобілем «Пежо», а які утворилися внаслідок зіткнення з автомобілем «Шкода».
Додатково, ТДВ СК «Альфа-Гарант» після отримання від ОСОБА_1 повідомлення про настання ДТП (27.01.2021 року), представником ТДВ СК «Альфа-Гарант» в присутності заявника було проведено огляд його пошкодженого транспортного засобу, а саме 01.02.2021 року. Крім того протокол огляду був підписаний ОСОБА_3 без жодних зауважень. На підставі протоколу огляду було складено аварійний сертифікат № 60-0/93/6 від 02.10.2021 року відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 , станом на дату ДТП, становить 45380,09 грн. з врахування коефіцієнту фізичного зносу (48,5%) та за вирахуванням ПДВ.
Відповідач 2 у судове засідання не з'явився про причини неявки не повідомив хоча і був належним чином повідомлений. Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
26 січня 2021 року о 11 год. 15 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Тойота Рав 4 д.н.з. НОМЕР_1 перебувала на Новоірпінській трасі 1 км від с. Романівна (Святошинський район) з ввімкнутими аварійними сигналами чекала оформлення ДТП, де в її автомобіль здійснив удар автомобіль Шкода Фабіа д.н.з. НОМЕР_2 яким керував водій ОСОБА_2 - працівник ТОВ «Діас Україна», що призвело до пошкодження транспортного засобу ОСОБА_1 . Даний факт внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100080000238 від 02.02.2021р., відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України. З наявністю кримінального провадження № 12021100080000238 погодився відповідач 1.
27.01.2021 ОСОБА_1 звернулася до відповідача 1 з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та надала страховій компанії перелік документів, необхідний для прийняття рішення в подальшому про виплату страхового відшкодування.
27.01.2021 позивачка уклала договір з судовим експертом Ковалем І.М. про проведення автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу.
02.02.2021 року було складено висновок №071/21 експертного автотоварознавчого дослідження з визначенням матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Тойота Рав-4 № НОМЕР_1 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталася 26.01.2021 року станом на дату проведення дослідження становить 90808,87 грн. Позивачка не надала документів, що підтверджували оплату за проведений ремонт.
Зокрема статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Абзацами першим-третім пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
Згідно з частиною п'ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Таким чином закон містить вказівку на перерозподіл обов'язку доказування та зобов'язує саме відповідача довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом із тим, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.
Разом із тим, відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.
Обов'язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди. Відповідачами доведення умислу позивача не здійснювалося.
Такі правові висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18), від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18), від 03 червня 2020 року у справі № 345/3335/17 (провадження № 61-22598св18), від 07 жовтня 2020 року у справі № 742/637/19 (провадження № 61-320св20).
Крім того, вищенаведеним пунктом 36.2 статті 36 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено лише підставу припинення здійснення страхового відшкодування у разі, якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, та не передбачено можливості відмови у стягненні страхового відшкодування у справі, яка вже розглядається судом в порядку цивільного судочинства, за наслідками такого розгляду.
За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Отже, грошовим необхідно вважати зобов'язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.
Саме до таких грошових зобов'язань належить укладений договір про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору страхову суму.
Така позиція викладена в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 447/2222/20 від 21 квітня 2022 року
Відповідачем надано аварійний сертифікат 60-Д/93/6 де заначено суму відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу та без урахування ПДВ 45380,09 грн. Суд даний сертифікат не може взяти у якості доказу так як він не відповідає затвердженій формі на дату його складання. Аварійний сертифікат повинен бути підписаний аварійний комісаром, що з'ясовує обставини і причини страхового випадку і завіряється штампом.
Суд також відкидає твердження відповідача 1 про приховування пошкодженні які відбулися при первинній ДТП позивача. Самим же відповідачем1 було надано протокол огляду транспортного засобу від 01.02.2021.
За таких обставин, враховуючи що позивач стягує суму страхового відшкодування на свою користь, але не представив довідки про оплату послуг по відновленню транспортного засобу, тому сума повертається без урахування ПДВ, тобто 90808,09-20%(15134,81)=75674,06 грн.
Аналогічний висновок був зроблений в рішеннях Верховний Суд, а саме: в постановах від 28.02.2018 року у справі №757/22706/15-ц та від 22.07.2020 у справі №583/3159/18.
Також не підлягає виплата франшиза у розмірі 1000 грн.
Враховуючи вищевикладених позицій Верховного Суду у відповідача немає затримки при розрахунку, тому інфляційні та процент не нараховуються та не можуть бути стягнуті.
Позивачем не надано доказів на підтвердження заподіяно моральної шкоди саме відповідачем 2.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати понесені позивачем з оплати судового збору в розмірі 1921, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 17, 22, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 12,13,77,79,81,263,264,280, 354 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598), до товариство з обмеженою відповідальність «Діас України» (код ЕДРПОУ 33444068) про захист прав споживачів - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) грошові кошти у розмірі 74674 гривень 06 копійок.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1921 гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Повний текст рішення виготовлений 28.06.2022 р.
Суддя Остапчук Т.В.