30.09.2022 Справа № 756/7393/22
Провадження № 3/756/4271/22
Справа № 756/7393/22
30 вересня 2022 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Діденко Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
16 червня 2022 року о 22 годині 20 хвилин в м. Києві, на вул. Полярній 13, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, ознаки: порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду для визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку - відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, але зазначив, що він дійсно на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, оскільки поспішав, йому треба було їхати до матері, у неї був поганий стан здоров'я, він сам нервував через те, що його зупинили поліцейські.
Захисник Пантюхов О.В. надав клопотання про закриття справи, оскільки відмову ОСОБА_1 не зафіксовано свідками або відеозаписом, у автомобілі ОСОБА_1 безпідставно провели огляд, та він був дуже схвильований і розгублений, направлення на огляд відсутнє.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими судом доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 215549 від 16.06.2022 року, в якому викладені суть і обставини правопорушення;
- письмовими поясненнями, викладеними у протоколі, у якому зазначено: «По причині нервового розладу у моєї мами, котра не може дочекатись мого приїзду, вимушений відмовитись від поїздки на експертизу».
Відповідно до висновку від 17.08.2022 р., внаслідок технічного збою на сервері УПП у м. Києві відеозапис до цього протоколу було втрачено.
Відповідно до абзацу 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У пункті 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395 (далі - Інструкція) зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Суд приймає до уваги, що відповідно до наведеного положення Інструкції, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має фіксуватись свідками або відеозаписом.
Водночас, статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Питання оцінки доказів, в тому числі їх достатності, належить до компетенції органу, який розглядає справу.
Суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення не має значення самостійного доказу, а є лише твердженням відповідної посадової особи про вчинення правопорушення, і тому викладені у ньому обставини повинні підтверджуватись іншими зібраними у справі доказами.
Водночас, у разі викладення у протоколі письмових пояснень особи, яка притягається до відповідальності, такі пояснення у сукупності з фактами, зазначеними у протоколі, можуть бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Тому, незважаючи на відсутність відеозапису з місця події, суд не може проігнорувати той факт, що у письмових поясненнях у протоколі ОСОБА_1 підтвердив, що відмовляється від проходження огляду та зазначив причини цього.
Так само, в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що відмовився від проходження огляду з тих же причин, які зазначені у протоколі, а також через те, що нервував.
Таким чином, факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджено його письмовими поясненнями і не заперечується під час розгляду справи. За таких умов, суд вважає, що відсутність відеозапису не має вирішального значення у сукупності з поясненнями особи, яка притягається до відповідальності під час складання протоколу, та під час розгляду справи.
Суд зазначає, що наведені ОСОБА_1 причини відмови від проходження огляду не є суттєвими, не підтверджені жодними доказами, та не звільняють водія від виконання обов'язку, зазначеного у п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Суд відхиляє посилання захисника на незаконне проведення огляду в автомобілі ОСОБА_1 та на вчинення на нього тиску, оскільки це нічим не підтверджено.
Також, суд вважає необґрунтованими доводи захисника про відсутність направлення на огляд, як підстава для закриття справи, оскільки у цьому випадку водій відмовився від проходження огляду, а тому наявність направлення не є обов'язковою.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, і він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Враховуючи особу правопорушника, ступінь його провини та обставини скоєння адміністративного правопорушення, суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в межах санкції даної статті з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір” необхідно стягнути з правопорушника на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 гривень.
При вищевикладеному, керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на рахунок UA 978999980314010542000026006 (одержувач: ГУК у м. Києві, код 37993783, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 21081100, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок на рахунок UA 718999980313111206000026006 (ГУК у м. Києві/м.Київ/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, код ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Роз'яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу у встановлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Є.В. Діденко