Справа № 756/19574/21
Провадження № 2/756/2445/22
07 вересня 2022 року місто Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.
за участі секретаря судових засідань - Тагієва Р.Д.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства "Універсал Банк" про захист прав споживачів,
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача АТ “УніверсалБанк” про захист прав споживачів.
Позовна заява мотивована тим, що 28.05.2008 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір споживчого кредитування №053-2008-1767, за умовами якого позивачка отримала в користування кредитні кошти в сумі 98 917 доларів США із базовою ставкою процентів 13,45 річних на строк до 10.05.2028. В якості забезпечення виконання зобов'язань, позивачем було передано в іпотеку банк, відповідно до договору іпотеки, земельну ділянку за кадастровим №3224555300:01:001:0026 та, розміщеного на ній житловий будинок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
19.07.2021 позивачка подала до банку заяву про реструктуризацію заборгованості в порядку Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» (з додатками), який надає позичальнику право на проведення реструктуризації зобов'язань за споживчим кредитом, наданим в іноземній валюті, оскільки, кредитні правовідносини, які існують між сторонами підпадають під дію зазначеного закону. Однак листом №2642 від 13.09.2021 відповідач відмовив позивачці у проведенні реструктуризації, посилаючись на те, що у власності позичальника було наявне інше нерухоме майно - житловий будинок, який було відчужено 25.06.2021 року дочці ОСОБА_4 .
Зазначену відмову позивачка вважає неправомірною, вказуючи на те, що її зобов'язання як позичальника за кредитним договором № 053-2008-1769 від 28.05.2008 повністю відповідають критеріям, зазначеним у пункті 7 розділу IV Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13.04.2021, на момент подання заяви про реструктуризацію, як того вимагає зазначений закон, у її власності було відсутнє житлове нерухоме майно, крім предмету іпотеки. Тому відповідно до положень цього закону зобов'язання підлягають обов'язковій реструктуризації, а відтак, відмова відповідача є незаконною. За наведених обставин просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 11.01.2022 суддею Адрейчуком Т.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів.
Розпорядженням керівника апарату Оболонського районного суду м.Києва Шаровар М.В. «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу у справі» від 18.05.2022 №26, у зв'язку з мобілізацією судді Оболонського районного суду м.Києва Андрейчука Т.В. у провадженні якого перебувала дана справа, призначено повторний автоматизований розподіл справи №756/19574/21 за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2022, справу №756/19574/21 за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів розподілено для розгляду судді Ткач М.М.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва 23.05.2022 суддею Ткач М.М. прийнято до свого провадження цивільну справу №756/19574/21 за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства "Універсал Банк" про захист прав споживачів, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
07.06.2022 до суду від представника відповідача АТ «Універсал Банк» адвоката Клименка Т.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому між іншим зазначено, що позивачем було порушено умови, зазначені у пункті 7 розділу IV Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» та вбачаються усі ознаки недобросовісної поведінки позичальника, що полягала в укладенні фраудаторного правочину (договору дарування від 25.06.2021), з метою уникнення виконання умов, визначених кредитним договором, у зв'язку із зазначеним у задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю.
17.06.2022 представником позивача через систему «Електронний суд» було надіслано відповідь на відзив, у якому між іншим зазначено, про безпідставність доводів представника відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, з огляду на це просить суд позовні вимоги задовольнити.
07.09.2022 на електронну пошту суду та через систему «Електронний суд» представником позивача було надіслано виступ у судових дебатах, в яких між інших зазначено, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано наявність підстав для проведення реструктуризації заборгованості за кредитним договором, відповідно до заяви про таку реструктуризацію вимогам закону, а отже не спростовано позицію позову в цілому.
Представник позивача в судовому засіданні на вимогах позову наполягав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував у задоволенні позовних вимог, посилаючись на позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши учасників судового процесу, суд приходить до наступного висновку, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 28 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - «АТ «Універсал Банк»), та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 053-2008-1767, за умовами якого Банк надав позичальнику грошові кошти (кредит) у сумі 98 917,00 доларів США на строк до 10 травня 2028 (включно), а позичальник прийняв та належним чином використав ці грошові кошти за визначеним цільовим призначенням.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 053-2008-1767 від 28.05.2008 було укладено договір іпотеки нерухомого майна-житлового будинку 28.05.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 2521.
Відповідно до вищезазначеного договору іпотеки іпотекодавець передає в іпотеку земельну ділянку, загальною площею 0,0604 га, та житловий будинок, який розташований на зазначеній земельній ділянці, загальною площею 246,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому між банком та ОСОБА_3 було укладено додаткові угоди б/н від 10.01.2010, 05.02.2010, 10.01.2011, 08.02.2011, 30.04.2014, 12.05.2014, 11.12.2015, 15.05.2017, 15.05.2018, 27.05.2019, 10.06.2020, 28.05.2021 до кредитного договору № 053-2008-1767 від 28 травня 2008 року, якими текст кредитного договору викладався у нових редакціях.
19.07.2021 ОСОБА_3 звернулась до АТ «Універсал Банк» із заявою про проведення реструктуризації зобов'язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті - за кредитним договором № 053-2008-1767 від 28 травня 2008 року, зобов'язання за яким забезпечено договором іпотеки та предметом іпотеки за яким виступає земельна ділянка та житловий будинок.
У заяві позивачка повідомила, що за кредитним договором їй надано споживчий кредит в іноземній валюті (долари США); станом на дату подання заяви наявне непогашене грошове зобов'язання; станом на 01.01.2014 прострочена заборгованість за кредитним договором була відсутня; ОСОБА_3 зареєстрована та проживає в переданому в іпотеку житлі; на дату подання заяви інших об'єктів житлової нерухомості позичальник не має.
До заяви додала: копію паспорту та РНОКПП, копію кредитного договору, виписку з ДРРП щодо ОСОБА_3 , довідку про склад сім'ї ОСОБА_3 , довідку про доходи ОСОБА_3 , та інші документи.
Заяву було отримано АТ «Універсал Банк» 19 липня 2021 року, вхідний № 40778.
Відповідно до листа АТ «Універсал Банк» № 2642 від 13.09.2021 відповідачем було прийняте рішення щодо відмови в реструктуризації згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-ІХ «зважаючи на те, що у власності позичальника було наявне інше житлове нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 81,8 кв.м. та земельна ділянка, 0,077 га, кадастровий №3224955300:01:001:0027, для будівництва та обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_2 , що було відчужене 25.06.2021 згідно інформаційної довідки №264984201 від 08.07.2021 та договору дарування від 25.06.2021 на доньку ОСОБА_5 , тоді як звернення надіслано до банку 19.07.2021, окрім майна, яка є предметом іпотеки, що забезпечує виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №053-2008-1767 від 28.05.2008».
Також судом встановлено, що 25.06.2021 року між позивачкою та її дочкою ОСОБА_5 був укладений договір дарування житлового будинку, посвідчений державний нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори Київської області, внесений до реєстру за № 1-528 (надалі - «Договір дарування»). Відповідно до договору позивачка передала безоплатно у власність дочки житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 08.07.2021 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційні номери №1682326332249 та 1682299732249 перебувають у приватній власності ОСОБА_4 .
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження щодо від 08.07.2021 вбачається, що окрім земельної ділянки, загальною площею 0,0604 га, та житлового будинку, який розташований на цій земельній ділянці, загальною площею 246,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_3 відсутнє інше нерухоме майно.
Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про споживче кредитування» метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.
Стаття 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв'язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.
Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX від 13.04.2021 року, який набрав законної сили 23.04.2021 року.
Даним законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», а саме: розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7, відповідно до якого зобов'язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов'язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом:
1) обов'язковій реструктуризації підлягають зобов'язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі:
наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов'язання (простроченого грошового зобов'язання та/або грошового зобов'язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника;
відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов'язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв'язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв'язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;
2) виконання зобов'язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об'єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об'єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України.
Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:
предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об'єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
Підпунктом 3 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що реструктуризація зобов'язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків:
у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов'язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину;
у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов'язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов'язань за яким подається заява, та/або права та обов'язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов'язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі;
у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення.
Відповідачем не заперечувалось, що позивачка на виконання вимог пункту 7 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування», 19.07.2021 звернулась до АТ «Універсал Банк» із заявою про проведення реструктуризації зобов'язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті. Тобто у визначений Законом строк.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у заяві про реструктуризацію вказала усі обов'язкові реквізити, визначені підпунктом 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування».
Також позивач до заяви про реструктуризацію долучила усі визначені частиною 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» документи.
Відповідачем не спростовано, що у позивачки станом на 19.07.2021 перед кредитором наявне прострочене грошове зобов'язання та відсутня станом на 01.01.2014 року прострочена заборгованість по кредитному договору - що відповідає підпункту 1 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування»; виконання зобов'язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді земельної ділянку, загальною площею 0,0604 га, та житлового будинку, який розташований на цій земельній ділянці, загальною площею 246,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , площа якої не перевищує 0,10 гектара - що відповідає підпункту 2 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування»; та що на момент підписання зазначеної заяви позивач мала у власності лише об'єкт нерухомості, який переданий за договором іпотеки у виконання зобов'язань за кредитним договором.
Крім того, виконується вимога сьомого абзацу підпункту 2 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування»: предметом іпотеки якого є земельна ділянка та житловий будинок, за умови відсутності у власності позичальника іншого житлового нерухомого майна.
Належним доказом виконання позивачем вимог сьомого абзацу підпункту 2 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування» суд вважає інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно ОСОБА_3 від 08.07.2021 року, № 264981172.
Відповідно до шостого абзацу підпункту 4 пункту 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» у заяві про проведення реструктуризації зазначається інформація про всі наявні у власності позичальника на дату підписання заяви об'єкти нерухомого майна, віднесені до об'єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об'єкт нерухомого майна та його адреса).
Отже, відповідною законодавчою нормою чітко визначено термін, тобто дату/момент, станом на яку подається «інформація про всі наявні у власності позичальника об'єкти нерухомого майна, віднесені до об'єктів житлового фонду» - «на дату підписання заяви» / «на момент підписання заяви».
Позивач здійснила відчуження житлового будинку 25.06.2021.
На день подання заяви, 19.07.2021, у позичальника була відсутня інша житлова нерухомість, ніж та, яка перебувала в іпотеці банку як забезпечення виконання кредитних зобов'язань.
Відповідно до десятого абзацу підпункту 4 пункту 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» у разі якщо заявник не зазначив у заяві про проведення реструктуризації об'єкт нерухомого майна, віднесений до об'єктів житлового фонду, що на момент підписання заяви належав на праві власності позичальнику, то в разі встановлення однієї з цих обставин судом або в разі підтвердження однієї з таких обставин наявними у кредитора офіційними документами (виданими суб'єктами, уповноваженими відповідно до закону видавати такі документи), це є підставою для відмови у проведенні передбаченої цим пунктом реструктуризації.
У матеріалах справи відсутні докази встановлення судом або підтвердження офіційними документами факту наявності на дату підписання заяви про реструктуризацію у власності позичальника інших об'єктів нерухомого майна, віднесених до об'єктів житлового фонду, крім предмету іпотеки.
За таких обставин суд вважає, що зобов'язання позивачки за кредитним договором №053-2008-1767 від 28 травня 2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк», відповідають зазначеним у пункті 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування» критеріям та підлягають обов'язковій реструктуризації.
Відповідно до підпункту 12 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя або заставодавця у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника, заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації.
Кредитор зобов'язаний не пізніше 60 днів з дня реструктуризації здійснити усі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації, та надіслати позичальнику, поручителю та іншим зобов'язаним за договором особам поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов'язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов'язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів). Також відповідна інформація у письмовому вигляді безоплатно надається зазначеним особам особисто на їхню вимогу.
Оскільки, норма Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов'язкової реструктуризації зобов'язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, є нормою імперативною, а відповідач без достатньої правової підстави ухиляється від проведення реструктуризації, суд вважає, що позивачем обрано правильний спосіб захисту свого порушеного права.
Відтак, дії відповідача щодо відмови у проведенні реструктуризації позбавили позивачку її гарантованого законом права на проведення реструктуризації зобов'язання за кредитним договором в іноземній валюти, тому права позивачки підлягають поновленню шляхом визнання протиправною відмови у проведенні реструктуризації відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13.04.2021 № 1381-IX та зобов'язання вчинити дії, а саме: провести реструктуризацію відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13.04.2021 № 1381-IX.
Посилання відповідача на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 07.12.2018 №910/7547/17, від 23.08.2017 №306/2952/14-ц, від 19.10.2016 №6-1873цс16, від 09.08.2017 №359/1654/15-ц, від 06.03.2019 №317/3272/16-ц, від 31.07.2019 №712/15231/17, від 28.11.2019 №910/8357/18 суд не може взяти до уваги, оскільки обставини перерахованих справ відрізняються від справи, що розглядається. Зазначені рішення були прийняті: за іншим суб'єктним складом, за іншим предметом спору, за іншими фактичними обставинами.
Заяву відповідача про фраудаторність Договору дарування, суд вважає необґрунтованою, оскільки у матеріалах справі відсутні докази, що вказують на заподіяння шкоди відповідачу вчиненням Договору дарування, чи можливість заподіяння такої шкоди. До того ж, суд враховує, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до Договору дарування було відчужене поручителю за кредитним договором, а відтак відповідач не втратив право задовольнити свої вимоги за кредитним договором, в тому числі і за рахунок цього майна.
Не має підстав також вважати договір дарування фіктивним, даний договір чинний і не є предметом розгляду в дійсній справі.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
На даний час відсутнє рішення суду щодо визнання Договору дарування недійсним (фіктивним), відповідно до інформації з єдиного реєстру судових рішень позов відповідачем з цього приводу не подавався. Тому посилання відповідача на фіктивність Договору дарування є необґрунтованим.
Інших доводів проти позову та доказів в їх обґрунтування відповідачем не заявлено.
При цьому, слід зазначити, що вимога про зобов'язання АТ «Універсал Банк» провести реструктуризацію за кредитним договором № 053-2008-1767 від 28 травня 2008 року (зі змінами і доповненнями) за заявою ОСОБА_3 від 19.07.2021 з урахуванням положень п.п. 6), п.п.7), п.п.8, п.п.9), п.п.11) п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», є такими, що входять до п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» , відтак мають застосувуватися відповідачем.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, позов визнається судом обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
З урахуванням того, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 до Акціонерного товариства "Універсал Банк" про захист прав споживачів - задовольнити.
Визнати протиправним рішення оформлене листом № 2642 від 13.09.2021 про відмову Акціонерного товариства «Універсал Банк» провести реструктуризацію за кредитним договором № 053-2008-1767 від 28 травня 2008 року (зі змінами і доповненнями) за заявою ОСОБА_3 від 19.07.2021.
Зобов'язати Акціонерне товариство «Універсал Банк» провести реструктуризацію за кредитним договором № 053-2008-1767 від 28 травня 2008 року (зі змінами і доповненнями) за заявою ОСОБА_3 від 19.07.2021 з урахуванням положень п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ: 21133352) на користь держави судовий збір в сумі 1816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
1. Позивач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2. Відповідач: Акціонерне товариство «Універсал Банк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ: 21133352).
Дата складення повного рішення -16.09.2022.
Суддя М.М. Ткач