Справа №:755/9678/22
Провадження №: 2-о/755/368/22
про залишення заяви без руху
"30" вересня 2022 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., перевіривши матеріали цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті,
29 вересня 2022 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє - адвокат Лисканич Діана Валеріївна, заінтересована особа - Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.
Перевіривши матеріали заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
Заява не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України.
Згідно із частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За пред'явлення даної заяви до суду заявник судовий збір не сплатив.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв'язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VІІ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі Закон № 1706-VІІ) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру..
У частині першій статті 4 Закону № 1706-VІІ передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1706-VІІ довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від
01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» затверджено порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Встановлена форма довідки не передбачає внесення відомостей про причину переміщення особи з місця свого постійного проживання.
Тобто, у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, заявники мають пільги виключно тоді, коли такі обставини призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №243/12928/18.
З матеріалів заяви вбачається, що заявник зареєстрована на постійне місце проживання в Донецьку. Довідки про те, що заявник зареєстрована як внутрішньо переміщена особа на підконтрольній Україні території у матеріалах справи не міститься.
Таким чином, заявник не має статусу внутрішньо переміщеної особи, що позбавляє її пільг щодо сплати судового збору, передбачених пунктом 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у 2022 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481,00 грн.
Таким чином, за подання даної заяви до суду заявнику слід сплатити судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Крім того, відповідно до частини першої статті 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення подається до суду за місцем її проживання.
За змістом пункту другого частини першої статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Встановлені вимоги щодо звернення з заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, відповідно до пункту другого частини першої статті 317 ЦПК України, не встановлюють права родичам померлого або їхнім представникам звертатись до будь - якого суду на території України, тому, в такому випадку слід застосовувати правила підсудності, що встановлені статтею 316 ЦПК України, а саме за місцем проживання заявника.
За вимогами ч. 5 ст.177 ЦПК України до позовної заяви позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Такі ж вимоги встановлені ч.2 ст.318 ЦПК України, при цьому, статтею 95 ЦПК України до письмових доказів встановлені вимоги щодо надання оригіналів доказів, або надання належним чином посвідчених копій.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пунктом 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.
Відповідно до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106-о), затвердженої Наказом МОЗ України від 8 серпня 2006 року №545, для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану видається лікарське свідоцтво про смерть.
Перший примірник лікарського свідоцтва про смерть видається родичам померлого чи іншим особам, які зобов'язалися поховати померлого, другий примірник лікарського свідоцтва про смерть залишається в закладі охорони здоров'я. Видача трупа без лікарського свідоцтва про смерть забороняється.
Одночасно при видачі лікарського свідоцтва про смерть лікар заповнює довідку про причини смерті в одному примірнику і видає родичам померлого чи іншим особам для поховання. Номери довідки про причину смерті і лікарського свідоцтва про смерть мають бути ідентичними. Довідка завіряється круглою печаткою закладу.
Відповідно до п. 2.2. Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106-о), лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.
Заявником до заяви про встановлення факту смерті не додано лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) ОСОБА_2 . Відсутність цього доказу унеможливлює встановлення юридичного факту про встановлення смерті особи в разі відмови у проведенні державної реєстрації смерті відділом державної реєстрації актів цивільного стану, враховуючи передбачений законом порядок розгляду таких заяв.
Для сприяння всебічного, повного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи, заявнику необхідно надати суду оригінали всіх документів на підтвердження обставин, викладених у заяві про встановлення факту смерті. У разі неможливості надання оригіналів навести обґрунтовані підстави. У разі надання копій відповідних документів - завірити належним чином та пояснити їх походження.
Дані обставини виключають можливість суду відкрити провадження у справі і призначити справу до розгляду по суті.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків з урахуванням положень частини другої статті 317 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 95, 175, 185, 293, 317, 318 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті, - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків два дні з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання суду документа про сплату судового збору та відомостей щодо місця реєстрації заявника.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В.Коваленко