Справа № 752/9314/22
Провадження № 1-кс/752/4302/22
28 вересня 2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені за №12022100000000287 від 24.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України, -
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені за №12022100000000287 від 24.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України.
В судове засідання слідчий не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.
З врахуванням положень ч. 1 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання у відсутності незявившихся осіб.
Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12022100000000287 від 24.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів, тобто на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому з корисливих мотивів.
ОСОБА_5 з корисливих мотивів організувала злочинну схему з незаконного переправлення через державний кордон України осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», шляхом підробки довідок військово-лікарських комісій про непридатність до військової служби, посвідчень військовозобов'язаних з відомостями про зняття з військового обліку, до якої залучила невстановлених досудовим розслідуванням осіб, діями яких керувала.
Так, з метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_5 , діючи умисно, на виконання заздалегідь розробленої злочинної схеми, 28.06.2022 о 14:47 год, під час телефонної бесіди з ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що йому обмежено виїзд за кордон, повідомила останньому, що вона організовує проходження особами призовного віку військово-лікарської комісії в одному з ІНФОРМАЦІЯ_1 з подальшим визнанням особи непридатною до військової служби та з виключенням з військового обліку за відсутності до того підстав, що дає можливість безперешкодного виїзду особи за кордон. Також під час розмови ОСОБА_5 повідомила, що за вказані послуги їй потрібно заплатити 12 000 доларів США.
У подальшому, 12.07.2022 близько 14:47 год, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, зустрілась із ОСОБА_6 та повідомила останньому про необхідність надання грошових коштів у розмірі 10 000 доларів США за проходження військово-лікарської комісії в одному з ІНФОРМАЦІЯ_1 з подальшим визнанням ОСОБА_6 непридатним до військової служби та виключенням з військового обліку, що надасть можливість останньому безперешкодно виїхати за межі території України, всупереч обмежень, встановлених Законом України «Про правовий режим воєнного стану». Останні 2 000 доларів США ОСОБА_6 повинен буде передати ОСОБА_5 вже безпосередньо після отримання документів щодо непридатності до військової служби.
Після цього, перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , відповідно до попередньої домовленості передав ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США, яка підтвердила, що дані грошові кошти потрібні для сприяння у проходженні ОСОБА_6 військово-лікарської комісії в одному з ІНФОРМАЦІЯ_1 з подальшим визнанням останнього непридатним до військової служби та виключенням з військового обліку без наявних для того підстав.
У подальшому, в ході телефонної розмови, яка відбулась 09.08.2022 ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_6 , що 10.08.2022 документи про його непридатність до військової служби та виключенням з військового обліку будуть готові та вона зможе їх йому передати.
Прибувши 10.08.2022 близько 11 год 35 хв в раніше обумовлене місце за адресою: м. Київ, вул. Сікорського, 1-А в приміщення закладу харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_5 та передав їй грошову суму в розмірі 2 000 доларів США згідно попередньої домовленості, на що ОСОБА_5 в свою чергу надала ОСОБА_6 тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 01.07.2021 та довідку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку № 4792 від 23.06.2022, що надає можливість останньому безперешкодно перетинати державний кордон України без наявних для того підстав.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в організації та керівництві незаконним переправленням осіб через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Крім того, діючи з корисливих мотивів з метою реалізації злочинного умислу, направленого на надання засобів та усунення перешкод для організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідування час та місці ОСОБА_5 залучила до незаконної схеми ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб.
Так, ОСОБА_5 залучила до своєї протиправної діяльності лікаря-психотерапевта КНП «Київська міська клінічна лікарня № 1 Дарницького району» ОСОБА_7 , який погодився виписати заздалегідь підроблений висновок спеціаліста про наявність у ОСОБА_6 психологічних розладів. Для забезпечення створення підробленого документу ОСОБА_5 заздалегідь надіслала ОСОБА_7 анкетні дані ОСОБА_6 , чим надала інформацію для створення завідомо підробленого офіційного документу, який посвідчує факти, що мають юридичне значення, а також домовилась із ОСОБА_7 про здійснення прийому ОСОБА_6 на 23.07.2022, без проходження медичного обстеження.
Так, 23.07.2022 року приблизно о 12:00 годині ОСОБА_7 , використовуючи заздалегідь надану ОСОБА_5 інформацію щодо персональних даних ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 121 у приміщенні КНП «Київська міська клінічна лікарня № 1 Дарницького району» підготував та видав завідомо підроблений офіційний документ, який посвідчує факт психологічного розладу, а саме Консультативний висновок спеціаліста, де було зазначено наявність у ОСОБА_6 «Постравматичного стресового розладу F43.1», який того ж дня передав ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_6 медичного обстеження для встановлення і підтвердження вказаного діагнозу не проходив.
Крім того, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на надання засобів та усунення перешкод для організації незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_6 , у невстановлені досудовим розслідування час та місці ОСОБА_5 залучила до незаконної схеми невстановлених осіб для створення завідомо підроблених тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 . З метою забезпечення створення вказаних документів, ОСОБА_5 надіслала невстановленим особам анкетні дані ОСОБА_6 , чим надала інформацію для створення завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення.
У подальшому, невстановлені особи, використовуючи заздалегідь надану ОСОБА_5 інформацію щодо ОСОБА_6 підготували та видали завідомо підроблені офіційні документи, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 01.07.2021, в якому зазначено, що ОСОБА_6 01.07.2021 знятий з військового обліку військовозобов'язаних, а також довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку за №4792 від 23.06.2022, в якій зазначено діагноз «Полікістоз нирок, хронічний пієлонефрит ХНН 2 ст. Вторинна артеріальна гіпертензія» - які посвідчують факт непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку та дають можливість ОСОБА_6 безперешкодно перетинати державний кордон України без наявних для того підстав.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у підробленні офіційного документа, який видається установою, і який надає права та звільняє від обов'язків, з метою використання його іншою особою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
У вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України обґрунтовано підозрюються:ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Одеса, українка, громадянка України, заміжня, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , адвокат (свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю № 6018 видане 14.12.2017)
10.08.2022 ОСОБА_5 затримано у порядку ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України.
10.08.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України.
В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що відповідно до інформаційної довідки № 305061730 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_3 .
Слідчий зазначав, що на даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, для забезпечення ефективності досудового розслідування, просив застосувати захід забезпечення кримінального провадження,передбачений ст. 170 КПК України, а саме накладення арешту на майно, будь-якої фізичної або юридичної особи.
В зв'язку із зазначеним слідчий просив про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.
Відповідно до положень частини 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
10.08.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Вбачається, що відповідно до інформаційної довідки № 305061730 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_3 .
Одночасно з цим, ч.3 ст. 170 КПК України передбачено, що у такому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України , у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на викладене вище, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що подане клопотання є обґрунтованим, а тому необхідним є накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , та належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 із забороною відчуження та розпорядження.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1