Справа №752/12322/22
Провадження №2-н/752/308/22
про відмову у видачі судового наказу
26 вересня 2022 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,-
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості станом на 01.08.2022 за спожиту електричну енергію за період з січня 2019 року.
Розглянувши матеріали наказного провадження, приходжу до висновку, що слід відмовити заявнику у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за споживання природного газу, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до п. 3, 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
- заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу;
- з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
В силу ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Згідно з ч. 3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Як вбачається із заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про видачу судового наказу, станом на 01.08.2022 заборгованість боржника за спожиту електричну енергію за період з січня 2019 року становить 19132,85 грн.
Згідно з розрахунком заявника та відомостями з особового рахунка боржника, заборгованість за спожиту електричну енергію утворилася з січня 2019 року по серпень 2022 року.
Отже, заявник просить стягнути заборгованість за спожиту електричну енергію за період з січня 2019 року по серпень 2022 року, що виходить за межі строків загальної позовної давності, визначених ст. 257 ЦК України.
За таких обставин слід відмовити у видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію, оскільки до суду заявлено вимогу про стягнення з боржника заборгованості за період, що виходить за межі загальних строків позовної давності.
Керуючись ст.ст. 160-163, 164-166, 167, 258, 260-261, 353 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з вищевказаних підстав унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Суддя Ж. І. Кордюкова