Справа № 405/3035/22
3/405/533/22
29 вересня 2022 року суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Льон С.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №056103 від 24.06.2022 ОСОБА_1 24.06.2022 о 01:42 год. в м.Кропивницький по вул.Велика Пермська, 6, керував транспортним засобом Peugeot 207, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest на місці зупинки транспортного засобу, водій відмовився. Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Згідно з ч. 10 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відповідно до ч.17 ст.6 цього Закону особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які, зокрема, беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
ОСОБА_1 викликався в призначені судові засідання за адресою проживання, що вказана в протоколі, у якому він поставив підпис, тобто був з ним ознайомлений.
Також, згідно заявки ОСОБА_1 останньому направлялися СМС-повідомлення з повістками про дати, час та місце судових засідань.
Крім цього, на офіційному сайті Ленінського районного суду м.Кіровограда (https://ln.kr.court.gov.ua/sud1111/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справи, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду до моменту розгляду справи були зазначені дата, час та місце її слухання. З огляду на вказане, було вжито передбачених законодавством заходів для повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, з метою забезпечення реалізації ОСОБА_1 своїх прав, судом використано усі можливі способи його сповіщення про місце і час розгляду справи, тому суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки його вина підтверджена матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №056103 від 24.06.2022; довідкою інспектора ВАП УПП в Кіровоградській області про отримання особою посвідчення водія на право керування транспортним засобом, згідно якої ОСОБА_2 отримав 13.09.2016 серії НОМЕР_3 ; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 24.06.2022; направленням від 24.06.2022 на огляд водія ОСОБА_2 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в закладі в КПН «КОНД КОР»; відеозаписами з відеореєстратора, встановленого в автомобілі екіпажу патрульної поліції та з камер «Bodycam», які містяться на цифровому носії інформації DVD-R диск, що підтверджують керування ОСОБА_1 транспортним засобом, пропозицію поліцейських останньому щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров'я, послідуючу відмову ОСОБА_1 від проходження.
Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та винність у його вчиненні.
Судом зазначається, що положення, які визначають порядок проходження огляду на стан сп'яніння закріплені в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Так, пункт 2 Інструкції визначає, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Тобто, поліцейський під час подій 24.06.2022, виявивши ознаки алкогольного сп'яніння, запропонував особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, пройти огляд на визначення стану сп'яніння - згідно положень розділу ІІ та ІІІ Інструкції - на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та в закладі охорони здоров'я.
Однак, ОСОБА_1 , всупереч вимогам законодавства, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).
Тому, з огляду на викладене, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.283, 284, 287 КУпАП,
постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф вноситься до установи банку України за наступними реквізитами: рахунок № UA658999980313000149000011001; одержувач - ГУК у Кіров.обл./Кiров.обл./21081300; код одержувача - 37918230; банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); МФО банку - 899998; призначення платежу - штраф, адміністративне правопорушення.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу: судовий збір на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя
Ленінського районного суду
м. Кіровограда Світлана Михайлівна Льон