Справа № 492/700/22
провадження № 2/492/384/22
про залишення позовної заяви без руху
16 вересня 2022 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,
ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та стягнення грошової компенсації, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача про поділ спільного сумісного майна подружжя та виплату грошової компенсації частини його вартості, в якому просить суд здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя, стягнути з відповідача на користь позивачки грошову компенсацію вартості Ѕ частки автомобіля марки «ВАЗ 21099», 2002 року випуску, об'ємом двигуна 1500 куб. см, а також стягнути судові витрати, посилаючись на те, що сторони з 05 липня 2002 року перебували у шлюбі, який за рішенням суду розірвано. У період шлюбу сторони придбали вищевказане майно. В подальшому без відома позивачки відповідач продав автомобіль. Посилаючись на те, що вищевказане майно є спільною сумісною власністю подружжя і частки є рівними, оскільки придбані в період шлюбу, позивачка просила здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя, стягнути з відповідача на користь позивачки грошову компенсацію вартості Ѕ частки вказаного автомобіля в сумі 30854,75 грн., яка складає половину вартості автомобіля, який відповідач відчужив, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Ознайомившись з позовною заявою, поданою позивачкою, та документами, доданими до неї, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити зокрема: місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, однак заявником в порушення зазначених норм права в заяві не зазначено: реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта боржника, якщо такі відомості відомі, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси заявника та первісного стягувача.
У відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
У позовній заяві позивачкою зазначено останнє відоме місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 АДРЕСА_1 .
У порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України на адресу суду надійшла відповідь з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області про реєстрацію місця проживання відповідача, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 03 серпня 2021 року знятий з обліку.
Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Наведене визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.
Натомість відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі - Закон).
Відповідно до ст. 2 Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі - Закон) житло - житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, в якому особа постійно або тимчасово проживає; декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) регулюється Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 (надалі - Порядок).
У відповідності до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону та п. 4, п. 5 Порядку, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.
Відповідно до п. 2 і п. 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до:
1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки;
2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон;
3) витягу з реєстру територіальної громади.
З дня запровадження доступу до відомчої інформаційної системи, але не пізніше 1 березня 2022 року, інформація про місце проживання (перебування) особи підтверджується також із зазначеної відомчої інформаційної системи.
Отже, чинним законодавством чітко передбачено вимоги до декларування/реєстрації особою місця свого проживання чи перебування, та передбачено документи, які це підтверджують.
Таким чином, пред'явлення позову можливе в суд за зареєстрованим/задекларованим у встановленому законом порядку місцем проживання або місцем перебування відповідача, враховуючи положення ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Таким чином, для визначення підсудності за Арцизьким районним судом Одеської області, позивачці необхідно надати докази в розумінні ч. 9 ст. 28 ЦПК України, які підтверджують місцезнаходження майна відповідача чи останнє відоме зареєстроване його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) у м.Арциз Болградського району Одеської області, а також докази з яких джерел у позивачки є відомості щодо місця проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, однак в порушення вказаних норм права позивачкою в позовній заяві не зазначено доказів: підстави придбання майна; наявності або відсутності шлюбного договору або іншої угоди про розподіл майна подружжя.
Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Вважаю за необхідне звернути увагу на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та стягнення грошової компенсації підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом десяти днів з дня отримання позивачкою копії наявної ухвали.
Крім того, вважаю за необхідне попередити позивачку, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою, та повернута позивачу.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості позивачів та відповідачів.
Також, вважаю за необхідне роз'яснити позивачці, що термін «зазначення доказів» слід розуміти як робити якусь позначку; позначати, записувати з метою указати, пишучи, указувати, висловлювати думку, звертати увагу на що-небудь, та в жодному разі не слід розуміти як «надання доказів», оскільки надання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, про що також зазначив Пленум Верховного суду України в своїй Постанові від 12 червня 2009 року № 2.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та стягнення грошової компенсації - залишити без руху.
Повідомити позивачку про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії наявної ухвали.
Роз'яснити позивачці, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -http:/court.gov.ua/fair/sud1502/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.