Справа № 686/19508/22
Провадження № 1-кс/686/8803/22
29 вересня 2022 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання Хмельницької окружної прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022243000002178 від 14 вересня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
28.09.2022 року прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт на банківську картку АТ КБ «Приват-Банк» № НОМЕР_1 , яка поміщена до паперового конверту який заклеєно та опечатано печаткою № 119 СВ Хмельницького РУП.
В обґрунтування даного клопотання прокурор зазначає, що 08.09.2022 року близько 15:00 год., невстановлена особа, перебуваючи за адресою: м. Хмельницький, вул. Проспект Миру, 56, умисно, таємно, в умовах воєнного стану, здійснила крадіжку грошових коштів з банківської картки АТ КБ «Приват-Банк» № НОМЕР_1 належній ОСОБА_4 , в сумі 11 тисяч гривень.
14.09.2022 відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022243000002178 з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення ймовірно може бути причетний громадянин ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
22.09.2022 року до слідчого відділу Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області із письмовою заявою звернувся громадянин ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої останній добровільно видає працівникам поліції банківську картку АТ КБ «Приват-Банк» № НОМЕР_1 , з якої останній викрав грошові кошти в період час у з 08.09.2022 по 09.09.2022 в сумі близько 11 тисяч гривень.
Постановою заступника начальника ВРЗСПЖЗО СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 від 22.09.2022 вищевказану банківську картку АТ КБ «Приват-Банк» № НОМЕР_1 - визнано речовим доказом, та упаковано до паперового конверту який заклеєно та опечатано печаткою № 119 СВ Хмельницького РУП.
Під час проведення слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні допитано в якості потерпілої громадянку ОСОБА_4 , яка в ході проведення допиту повідомила, що банківська картка з якої були зняті грошові кошти була отримана нею в відділенні банку АТ КБ «Приват-Банк» № НОМЕР_1 та після її втрати 08.09.2022 була нею заблокована з метою недопущення зняття з її картки грошових коштів. На даний час вказана банківська картка заблокована та не придатна для використання, а тому не має будь-якого сенсу в її повернення у власність потерпілої ОСОБА_4 ..
Натепер банківська картка перебуває в заблокованому стані та не підлягає використанню її власницею ОСОБА_4 .
Прокурор просить зберегти указану картку шляхом її арешту, оскільки вона є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
23.09.2022 ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду клопотання прокурора повернуто для усунення недоліків.
Указані в ухвалі слідчого судді недоліки прокурор усунув.
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте, в його клопотанні міститься прохання про розгляд справи за його відсутності, просить його задовольнити.
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове до скасування установленому КПК України порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуженням розпорядження та користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання, можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.
Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а відтак наявні підстави з якими законодавець пов'язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цій стадії кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Отже, обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Як вбачається із прохальної частини клопотання, прокурор просить накласти арешт на зазначене майно із застосуванням усіх визначених законом заборон.
З урахуванням того, що зазначена банківська картка натепер заблокована та не використовується потерпілою для доступу до рахунку, слідчий суддя приходить до висновку про можливість її збереження та перебування у розпорядженні сторони обвиунвачння.
З огляду на викладене,клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування у кримінальному провадженні № 12022243000002178 від 14 вересня 2022 року, на банківську картку АТ КБ «Приват-Банк» № НОМЕР_1 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Виконання ухвали покласти на слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя