29.09.2022 Справа №607/13213/22
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі, в приміщення зали судових засідань, клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 12022210000000106 від 20 травня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, -
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на майно, яке було вилучено 23 вересня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон марки «Iphone» ІМЕІ НОМЕР_1 із сім-картою з
номером телефону НОМЕР_2 ; 8 предметів схожих на патрони калібру 9 мм.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що в СУ ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали з УСБ України в Тернопільській області про те, що до них звернувся ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про те, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 спільно з іншими особами вимагають у нього грошові кошти, при цьому спричинили йому тілесні ушкодження та погрожують йому фізичною розправою та знищенням майна.
21 вересня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone» ІМЕІ НОМЕР_1 із сім-картою з номером телефону НОМЕР_2 ; 8 предметів схожих на патрони калібру 9 мм.
В подальшому, постановою слідчого дане майно визнано речовими доказами та долучено до матеріалів даного кримінального провадження.
У клопотанні прокурор зазначає, що для досягнення повноти та всебічності розслідування вищезазначеного кримінального провадження, а також з метою запобігти відчуженню, розпорядженню та використанню вищевказаного майна існує необхідність у накладені на нього арешту з метою позбавлення права на подальше відчуження, розпорядження та користування, оскільки є реальні ризики того, що їх незастосування призведе до пошкодження, використання та інших негативних наслідків правого характеру, окрім того із вказаними предметами необхідно провести судові експертизи, зокрема, дактилоскопічні та комп'ютерно-технічні, а тому, просить клопотання задовольнити.
У судове засідання прокурор не з'явився, однак подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, однак судом вживались належні заходи для його повідомлення щодо розгляду даного клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, а тому, слідчий суддя вважає за можливе розглянути справу без їх участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши та дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчий суддя встановив, що групою слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022210000000106 від 20.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України.
Як вбачається із протоколу обшуку від 23.09.2022, в період з 07 год. 09 хв. по 10 год. 28 хв. на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 22.09.2022 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone» ІМЕІ НОМЕР_1 із сім-картою з номером телефону НОМЕР_2 ; 8 предметів схожих на патрони калібру 9 мм, які належать ОСОБА_4 .
Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 від 23.09.2022, мобільний телефон марки «Iphone» ІМЕІ НОМЕР_1 із сім-картою з номером телефону НОМЕР_2 та 8 предметів схожих на патрони калібру 9 мм, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022210000000106 від 20.05.2022, та вирішено передати на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Тернопільській області.
У клопотанні прокурора наведені відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку, що було вчинено вказане кримінальне правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання доказами.
Прокурор у клопотанні просить накласти арешт на мобільний телефон марки «Iphone» ІМЕІ НОМЕР_1 із сім-картою з номером телефону НОМЕР_2 та 8 предметів схожих на патрони калібру 9 мм, які належить ОСОБА_4 , з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно вимог ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження і такий допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчий суддя звертає увагу, що з урахуванням положень ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, задля збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Доданими до клопотання документами слідчий довів, що вказане у клопотанні майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використане як докази обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, може призвести до подальшого його відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про арешт тимчасового вилученого майна підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, так як незастосування арешту може призвести до відчуження або знищення такого майна.
Також, згідно із п. 5 ч. 2, ч. 4 ст. 173 ЦПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Враховуючи, що для встановлення обставин, що мають значення у даному кримінальному провадження, необхідним є проведення в подальшому ряду судових експертиз, кількість та види яких на даній стадії досудового розслідування визначити неможливо, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Водночас, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.
Одночасно, роз'яснюю, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 12022210000000106 від 20 травня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень,
передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Iphone» ІМЕІ НОМЕР_1 із сім-картою з номером телефону НОМЕР_2 та 8 предметів схожих на патрони калібру 9 мм, які належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Копію ухвали направити прокурору ОСОБА_3 та власнику майна ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1