Справа № 758/8616/22
3/758/4202/22
Категорія 307
Київ
30 вересня 2022 року
Суддя Подільського районного суду м. Києва Бузунко О.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Подільського УП ГУ НП України в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 15 вересня 2022 року о 22 годині 16 хвилин в Києві по пр-ту Свободи, 44, кв. 1, вчинив психологічне насильство в сім'ї. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, його участь в судовому засіданні (з огляду на стислі строки розгляду цієї категорії справ) не забезпечена.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Важливими елементами складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є саме вчинення насильства у будь-якій формі його прояву та наслідки його застосування, які виражаються у заподіянні шкоди психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, або можливого його заподіяння яке могло настати та не настало незалежно від волі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Будь-яка суперечка чи конфлікт, які виникають між подружжям, не можуть однозначно трактуватись, як домашнє насильство. Без з'ясування природи та причин сварки, її ініціатора та обставин життя сторін конфлікту, неможливо однозначно стверджувати про те, що один із учасників сварки став жертвою домашнього насильства.
Під час судового розгляду справи обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні, допустимі та достатні докази вчинення ОСОБА_1 умисних дій психологічного та/або фізичного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному/фізичному здоров'ю потерпілому (до суду надійшов лише протокол про адміністративне правопорушення, який навіть не був вручений особі, відносно якої він складений). Встановити в судовому засіданні будь-які обставини справи суд не мав можливості, оскільки ОСОБА_1 до суду не з'явився, його участь в судовому засіданні не забезпечена, потерпіла розглядом справи також не цікавилася.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності необхідно закрити.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 173-2, 247, 251, 252, 256, 280, 284 КУпАП, суд
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити, за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Олена БУЗУНКО