Справа №705/3754/22
1-кс/705/788/22
28 вересня 2022 року м. Умань
Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань Черкаської області клопотання слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12022250320000960 від 03.08.2022 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Княжа Криниця Монастирищанського району Черкаської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, військовослужбовця, водія 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , тимчасово фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 263 КК України, -
Слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250320000960 від 03.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , в невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, у невстановленому місці та осіб, з метою придбання бойових припасів, діючи умисно і цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій, придбав дві ручні осколкові гранати Ф-1 та одну осколкову гранату РГН, після чого, достовірно розуміючи і знаючи, що придбані ним ручні осколкові гранати являються боєприпасами, переніс та почав їх зберігати за місцем свого періодичного і тимчасово проживання в АДРЕСА_2 з метою подальшого збуту, тим самим ОСОБА_4 своїми умисними діями придбав, переніс та зберігав вказані боєприпаси без передбаченого законом дозволу.
Після цього, 25.09.2022 року близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи біля магазину «Шик і Блиск» що за адресою:
вулиця І. Гонти, 68, м. Умань Черкаської області, з метою збуту бойових припасів без передбаченого законом дозволу та незаконного збагачення, за попередньою домовленістю із ОСОБА_7 , який являється особою, що надала добровільну згоду для проведення контрольованої та оперативної закупки, діючи умисно та цілеспрямовано, продав останньому, тобто збув за грошові кошти в сумі 2000 гривень ручну осколкову гранату Ф-1 та ручну осколкову гранату РГН, які є боєприпасами.
Тобто, 25.09.2022 під час контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, зафіксовано факт продажу ручних осколкових гранат «Ф1» і гранати «РГН», які є боєприпасами.
У подальшому, з метою виявлення та фіксації відомостей, що підлягають доказуванню, органом досудового розслідування проведено ряд обшуків до постановлення ухвали суду, зокрема за місцем фактичного проживання
ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: 1) предмет ззовні схожий на автомат «АК-74» № НОМЕР_2 ; 2) патрони в кількості 119 шт. та чотири магазини; 3) корпус гранати; предмет ззовні схожий на запал; 5) предмет ззовні схожий на патрон; 6) речовина рожевого кольору в поліетиленовому пакеті; 7) планшет білого кольору з речовиною рожевого кольору.
За фактом виявлення та вилучення речовини рожевого кольору у поліетиленовому пакеті, слідчим відділом Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250320001212 від 26.09.2022, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Вказане кримінальне провадження 27.09.2022 об'єднане з кримінальним провадженням за ч. 1
ст. 263 КК України, та присвоєно один номер 12022250320000960.
25.09. 2022 року о 19 год. 38 хв. на підставі ст. 208 КПК України ОСОБА_4 було затримано безпосередньо після вчинення злочину.
26.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_4 від дачі показань відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.
Також в клопотанні зазначається, що причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
В якості підстав застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 зазначає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Приймаючи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи значення своїх протиправних дій та їх наслідки, вчинив умисний тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до семи років, та те що останній, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти аналогічні злочини, незаконно впливати на свідків, впливати на подальший хід досудового розслідування та збір доказів на свою користь, тому обрання відносно нього будь-якої іншої міри запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
У клопотанні слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб з можливістю внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив суд застосувати відносно ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, враховуючи його особу та характер правопорушення, отже наявні ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлюючи, що за вчинене діяння йому загрожує покарання до семи років позбавлення волі; може незаконно впливати на свідків з метою зміни їх показів на його користь; також може вчинити інше кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, оскільки при проведенні обшуку за місцем тимчасового проживання підозрюваного було виявлено та вилучено речовину, яка ймовірно є наркотичним засобом, у зв'язку з чим його належна процесуальна поведінка може бути забезпечена лише запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави. При цьому, вважає, що розміром застави станом на час розгляду клопотання є вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який просить застосувати.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , оскільки вважає, що ризики, на які посилається прокурор в судовому засіданні та слідчий у клопотанні про обрання міри запобіжного заходу нічим не підтверджені, не доведено, що він має намір ухилятися від слідства та суду, або впливати на свідків. Також не зрозуміло на чому ґрунтується посилання на можливість вчинення нового злочину, оскільки її підзахисний раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, є військовослужбовцем, який належним чином виконує свої обов'язки з метою захисту держави, позитивно характеризується за місцем служби та проживання. На її думку, матеріали клопотання та обставини кримінального провадження не містять підстав для застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, тому вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки її підзахисного достатньо буде обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання. При цьому, просить суд взяти до уваги, що її підзахисний був затриманий без ухвали слідчого судді понад визначені законом строки, та понад шістдесят годин з моменту затримання не був звільнений або доставлений до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що вину у інкримінованому йому злочині не визнає. Також запевнив, що наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків чи вчиняти новий злочин не має. Просив не застосовувати до нього запобіжний захід, пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Уманського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022250320000960 від 03.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий 25.09.2022 працівниками поліції Уманського РУП ГУНП в Черкаській області в порядку ст. 208 КПК України.
26.09.2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України підозрюваному ОСОБА_4 та захиснику вручено своєчасно.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. «С» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод (Рим, 1950), КПК України для обрання або для зміни запобіжного заходу - тримання під вартою необхідна наявність підстав вважати, що дана особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, буде намагатися, або ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень або перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість вчинених злочинів, вік підозрюваного, його стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інше.
В наданому на розгляд слідчого судді клопотанні про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, та доданих до нього матеріалах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв'язок, дає підстави вважати, що обставини, з якими пов'язана подія кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчать про об'єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.
Обставинами та доказами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України є: протокол огляду та помічення засобів (грошових купюр) від 25.09.2022; протокол особистого огляду ОСОБА_7 від 25.09.2022; протокол видачі предметів від 25.09.2022; показання свідків ОСОБА_7 від 25.09.2022, ОСОБА_8 від 25.09.2022 та від 26.09.2022, ОСОБА_9 від 26.09.2022, ОСОБА_10 від 27.09.2022, ОСОБА_11 від 27.09.2022; затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 25.09.2022; протокол обшуку від 25.09.2022; протоколи огляду предметів від 26.09.2022; постанови про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 26.09.2022.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів враховує те, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років і який вчинений проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, крім того підозрюваний будучи військовослужбовцем, вчинив зазначений злочин під час воєнного стану, введеного в Україні, що вказує на стійке неприйняття підозрюваним загальновизнаних у суспільстві правил поведінки та моральності і характеризує його як особу, що становить підвищену суспільну небезпеку. Вказані обставини свідчать про наявність ризиків переховувався від органів досудового розслідування та суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків з метою зміни їх показів на свою користь, що порушить подальший хід досудового розслідування та збір доказів, тому обрання відносно нього будь-якої іншої міри запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Також слідчий суддя враховує, що відповідно указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та який станом на час розгляду справи продовжено до 21 листопада 2022 року.
Згідно роз'яснень, наданих Верховним судом у п.8 листа від 03.03.2022 р. №1/0/2-22 Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, як відповідний ризик суди мають також ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведені у відповідності до ст.ст.177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу з урахуванням тих обставин, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу. Також доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі досудового розслідування не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Слідчий суддя не враховує позицію підозрюваного та його захисника щодо наявності у ОСОБА_4 постійного місця реєстрації та проживання, а також його позитивних характеристик за місцем проживанням та служби, як підстав для застосування запобіжного заходу у виді запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, оскільки вказані обставини хоча і свідчать про наявність у підозрюваного певних соціальних зв'язків, однак разом з іншими обставинами та даними, що характеризують особу підозрюваного не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та не виключають наявних ризиків, а тому не можуть бути підставою для обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу.
За таких обставин, вирішуючи питання щодо можливості обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя вважає недоведеною та необґрунтованою необхідність застосування відносно підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки підозрюваним та його захисником не надано переконливих доказів того, що такий захід зможе запобігти наявним та доведеним ризикам.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Стосовно заяви захисника ОСОБА_5 про незаконне тримання під вартою ОСОБА_4 понад визначені законом строки з моменту затримання слідчий суддя зазначає наступне.
У відповідності до положень ст. 211 КПК України строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Згідно положень ч. ч. 4 та 5 ст.206 КПК України якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:
1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;
3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
Із матеріалів клопотання вбачається, що строк у шістдесят годин з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_4 спливає 28.09.2022 року о 07.38 год. Однак, в цей же день матеріали клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим направлені до суду, куди також було забезпечено явку підозрюваного і слідчим суддею вказане клопотання невідкладно було розглянуто. При цьому, під час розгляду клопотання слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Отже фактично питання щодо тримання під вартою стосовно затриманого у порядку ст. 206 КПК України ОСОБА_4 було вирішено протягом 72 годин, що відповідає приписам ч.1 ст.211 КПК України, у зв'язку з чим слідчий суддя не вбачає підстав для звільнення з-під варти ОСОБА_4 оскільки граничний строк тримання останнього під вартою не перевищено.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що визначається станом на 01 січня поточного року.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 гривень.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , тяжкість кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, його майновий та сімейний стан, а також наявні ризики, на думку суду визначення підозрюваному максимального розміру застави, передбаченого при вчиненні тяжкого злочину, відповідатиме меті застосування запобіжного заходу та буде завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_4 , а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 грн., оскільки саме такий розмір зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Також, у разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 132, 177, 178, 182, 183, 193-197, 202, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12022250320000960 від 03.08.2022 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який рахувати з 25.09.2022 року до 23.11.2022 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев'яноста вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, після внесення якої підозрюваний (обвинувачений) звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного (обвинуваченого) під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний (обвинувачений) вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач - ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СУДОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26261092, МФО 820172, р/р UA888201720355269002000003652 в ДКСУ у м. Київ.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки на строк 2 місяці:
1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності їхньої участі при проведенні слідчих дій.
Роз'яснити, якщо підозрюваний, обвинувачений, не виконає покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення повного тексту ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1