Справа № 551/920/22
31 серпня 2022 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Вергун Н.В.,
за участю: секретаря судових засідань Курінної Я.М.,
скаржника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Степанової А.В. у виконавчому провадженні № 64636017 щодо відновлення зазначеного виконавчого провадження, -
29 червня 2022 року через систему «Електронний суд» на адресу Шишацького районного суду Полтавської області від ОСОБА_1 надійшла скарга на дії державного виконавця Степанової А.В. у виконавчому провадженні №64636017 щодо відновлення зазначеного виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 04 липня 2022 року скаргу прийнято до розгляду та призначено проведення судового засідання з повідомлення учасників справи о 11 год. 00 хв. 26 липня 2022 року / а.с.15 /.
08 липня 2022 року на електронну адресу суду, а пізніше 21 липня 2022 року через відділення оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта» від представника Дарницького ВДВС у м.Києві надійшло пояснення у справі, у задоволенні скарги просив відмовити та провести розгляд справи за відсутності їх представника / а.с.17 /.
11 липня 2022 року через систему «Електронний суд» на адресу суду від скаржника надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 13 липня 2022 року клопотання скаржника задоволено.
19 липня 2022 року на адресу суду на виконання ухвали від 04 липня 2022 року від державного виконавця Степанової А.В. надійшли матеріали виконавчого провадження №64636017.
Ухвалою суду від 26 липня 2022 року, у зв'язку з неявкою скаржника, проведення судового засідання у справі відкладено до 14 год. 00 хв. 31 серпня 2022 року / а.с.30 /.
22 серпня 2022 року через систему «Електронний суд» на адресу суду від скаржника надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 29 серпня 2022 року клопотання задоволено.
Сторони виконавчого провадження та державний виконавець, належним чином повідомлені про розгляд справи, у судове засідання не з'явилися.
За правилами ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Перевіривши фактичні обставини справи, наявними в ній, доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи та відомостей з матеріалів виконавчого провадження №64636017, в провадженні Дарницького ВДВС у м.Києві перебувало виконавче провадження №64636017 щодо зобов'язання боржника ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та участі у вихованні з малолітніми дітьми: дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
31 березня 2021 року постановою державного виконавця у ВП № 64636017 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 583/2211/20, виданого 16 лютого 2020 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області на підставі вимог пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення суду не виконане та не може бути виконано без участі боржника.
13 квітня 2021 року державним виконавцем направлено стягувачу відповідь №Б-3425 на його звернення, якою надано роз'яснення з приводу застосування статей 63, 64, 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
Вважаючи незаконною надану відповідь, стягувачем ОСОБА_1 до Охтирського міськрайонного суду Сумської області було подано скаргу на рішення державного виконавця.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 квітня 2021 року у задоволенні скарги відмовлено.
Постановою Сумського апеляційного суду від 23 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 квітня 2021 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 25 травня 2022 року судові рішення попередніх судів залишено без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького ВДВС у м. Києві /помилково зазначено - Дніпровський ВДВС у м. Києві/ із заявою про відновлення виконавчого провадження.
На обґрунтування поданої заяви зазначив лише, що боржником продовжують чинитися перешкоди у вихованні та спілкуванні з дітьми.
23 червня 2022 року державним виконавцем направлено стягувачу відповідь на його звернення, якою надано роз'яснення, що відновлення виконавчих проваджень з примусового виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, законом не передбачено. Разом з тим, на примусовому виконанні в Дніпровському ВДВС у м.Києві перебуває виконавче провадження за №64636607 про встановлення побачення з дитиною.
Оцінюючи законність дій суб'єкта оскарження по цій справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Обов'язком суду під час розгляду справи є дотримання вимог всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Право та порядок на звернення до суду за захистом визначається процесуальним законом.
Постановою Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі №583/1254/21 роз'яснено, що якщо боржник у подальшому, після закінчення виконавчого провадження, перешкоджатиме стягувачу у спілкуванні та участі у вихованні малолітніх дітей, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що, як при зверненні 21 червня 2022 року до Дарницького ВДВС у м. Києві, так і при подачі скарги до суду, скаржником взагалі не зазначено в чому виражається перешкода у спілкуванні його з дітьми, не наведено жодного обґрунтування вчинення будь-якої перешкоди.
Отже, розпорядившись своїми цивільними та процесуальними правами на власний розсуд, стягувач не виконав вимог закону щодо належного обґрунтування та доказування заявлених вимог, відтак підстави для задоволення скарги відсутні.
Питання судових витрат суд вбачає за можливе віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260 - 261, 447-453 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №64636017 щодо відновлення зазначеного виконавчого провадження, - відмовити.
Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: