Справа № 545/3127/22
Провадження № 1-в/545/794/22
29.09.2022 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3
представника адміністрації: ОСОБА_4
засудженої: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області в режимі відеоконференції подання начальника державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65) про умовно-дострокове звільнення відносно засудженої
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без освіти, заміжньої, громадянки України, циганку, до засудження не працевлаштованої, до засудження мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима: 23.02.2010 року Московським районним судом м. Харків за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнена 28.04.2012 року з виправної колонії №107 умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 11 днів.
Засуджена: 30.09.2019 року Шевченківським районним судом Харківської області за ст. 186 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.72 ч.5 КК України зарахувати у строк основного покарання період з 02.03.2019 року по набрання вироку законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі,-
встановив:
Начальник державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65) звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з поданням про звільнення від відбування покарання відносно ОСОБА_5 , посилаючись на те, що вона сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.
Засуджена та представник адміністрації подання підтримали, просили його задовольнити.
Прокурор проти задоволення подання не заперечував.
Дослідивши матеріали подання та особової справи, врахувавши думку учасників процесу, суд проходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного особі, яка скоїла тяжкий злочин.
Як випливає з матеріалів справи, на час звернення з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засуджена відбула більш ніж дві третини строку призначеного покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду Харківьскої області від 30.09.2019 року.
Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно до вимог ст.6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 засуджена 30.09.2019 року Шевченківським районним судом Харківської області за ст. 186 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.72 ч.5 КК України зараховано у строк основного покарання період з 02.03.2019 року по набрання вироку законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Початок строку покарання: 02.03.2019 року, кінець строку покарання: 02.03.2024 року.
Засуджена ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 05.03.2019 року, з 15.04.2020 року відбуває покарання в державній установі «Надержинщинська виправна колонія (№65)».
Судом встановлено, що ОСОБА_5 за весь час відбування покарання характеризується наступним чином: За час перебування в слідчому ізоляторі м. Харкова характеризувалась задовільно, не порушувала встановлені вимоги режиму тримання, дисциплінарних стягнень не мала. Не заохочувалась. До праці не залучалась. З 15.04.2020 року відбуває покарання в державній установі «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)». За час відбування покарання характеризується позитивно, не порушує вимоги режиму відбування покарання. Адміністрацією установи заохочувалась шість разів за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України та правил внутрішнього розпорядку, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці. До оплачуваної праці на підприємстві установи не залучається за станом здоров'я. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктна, спілкується із засудженими позитивної спрямованості. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених «Подолання алкогольної залежності», відвідує лекції правового характеру, інформаційні години. До участі у реалізації програм відноситься добре. У 2020 році вступила на навчання до Божківського навчально-виховного комплексу, до 9 А класу, щоб здобути повну загальну середню освіту. Підтримує зв'язки із донькою та онуками шляхом телефонних розмов, побачень.
Рішенням комісії виправної колонії від 24.11.2020 року було відмовлено у зміні умов тримання згідно особистої заяви засудженої.
Також рішенням комісії виправної колонії від 06.09.2021 року було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким згідно особистої заяви засудженої у зв'язку зі станом здоров'я засудженої.
Своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці засуджена дійсно довела своє виправлення та перевиховання, відбула 2/3 частини призначеного судом покарання.
З врахуванням того, що поведінка засудженої враховується за ввесь період відбування нею покарання, суд вважає, що засуджена довела своє виправлення.
Оцінивши всі докази, враховуючи вимоги Європейської конвенції з прав людини, вимоги КК України, КВК України, Постанови Верховного Суду України від 26 квітня 2001р № 2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким" , суд дійшов до висновку, що засуджена ОСОБА_5 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення, відбула частину покарання за вироком суду, що відповідно до ст. 81 КК України, дає їй право на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
За таких обставинах, суд вважає подання начальника державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65) про умовно-дострокове звільнення відносно ОСОБА_5 таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. 537 КПК України, суд,-
ухвалив:
Подання начальника державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65) про умовно-дострокове звільнення відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно - достроково від подальшого відбування покарання, призначеного йому за вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 30.09.2019 року за ст.185 ч.3 КК України на невідбутий строк, що складає 1 рік 05 місяці 02 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області на протязі 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1