308/4493/22
22.09.2022 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В.,за участю адвоката особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення що надійшла з УПП в Закарпатській області ДПП відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №264484 від 29.10.2021, вбачається що 28.10.2021 о 23 год. 45 хв. в м. Ужгород, вул. Баб'яка, 26, Водій ОСОБА_1 , керував т.з. Volkswagen Passat д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, (різкий запах алкоголю із порожнини рота;порушення координації рухів; виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду відмовився у медичному закладі у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно рапорту поліцейського роти ТОР батальйону УПП в Закарпатській області ДПП рядового поліції Олега Федчик, (вказана посадова особа складав протокол про адміністративне правопорушення), від 02.11.2021 зазначено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ним було не правильно вказано фабулу скоєння правопорушення, час скоєння, а також пункт ПДР. Відповідно просить вважатим вірним дані, які викладені в рапорті від 02.11.2021 року. А саме, що 28.10.2021 о 23:03 в м. Ужгород, вул. Баб'яка, 26 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проведений у встановленому законодавством порядку за допомогою приладу «Драгер» (тест № 3094, результат - позитивний, 1.30 проміле), чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
11.01.2022 від захисника ОСОБА_1 , адвоката Холмогорової Л.В., надійшли заперечення. Так, адвокат зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять суперечності, відеозаписи додані до справи містять суттєві переривання запису в момент, коли ОСОБА_1 не погодився із показником драгера та в супроводі поліції звернувся до медичного закладу для проходження процедури на стан сп'яніння, однак відео у медичному закладі немає, а в наступному фрагменті запису працівники поліції говорять, що ОСОБА_1 нібито відмовився від проходження огляду у лікаря. Також, на жодному із десяти відеофайлів немає доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
При цьому адвокат зазначає, що відомості, вказані у протоколі Серії ДПР 18 № 264484 від 29.10.2021 р. не відповідають реальним обставинам справи, самі собі суперечать, з огляду на наступне. У графі «Дата та години» рядовим поліції ОСОБА_3 містяться виправлення, до матеріалів долучено рапорт від 02.11.2021р. в якому працівник поліції самостійно зазначає, що ним було «невірно зазначено фабулу скоєння правопорушення, час скоєння, а також пункт ПДР». Таким чином, на думку захисника протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним та допустимим доказом у даній справі.
У запереченнях також вказано на те, що у чеку драгера алкотест 6810 містяться виправлення прізвища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та зазначено години «23:10» «28.10.2021р.», а в протоколі Серії ДПР 18 № 264484, який складається після тестування особи за допомогою газоаналізатора, вказано «23:45 год. 28.10.2021р.» та «29.10.2021р. 00:10 год.».
Адвокат при цьому зазначає, що відеозаписи з нагрудних камер та відеореєстратора службового авто містять суттєві переривання запису, є неповними і спотворюють реальну картину, щодо події, оскільки на відео відображено, що він погодився на проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря, проте, цей епізод відсутній на відео, внаслідок чого, вирізані обставини не узгоджуються між собою, є непослідовними та нелогічними. З відео вбачається також, що гр. ОСОБА_1 хотів скористатися правовою допомогою та телефонував своєму адвокату, а працівники поліції в цей час квапили його підписувати матеріали, які вони в цей час оформляли. Постанову поліції за ст. 122 КУпАП гр. Вейкай оскаржує в судовому порядку.
Адвокат зазначає, що підстави для проходження гр. ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння на відео не відображено. В подальшому на іншому фрагменті відео відображено, що поведінка гр. ОСОБА_1 впорядкована, мовна здатність не порушена, рухи не порушені, хода стійка говорить чітко, порушень мови немає, порушень координації рухів немає та погоджується пройти огляд на стан сп'яніння. Таким чином, працівники поліції спотворили відомості у постанові за ст. 122 КУпАП та в протоколі Серії ДПР 18 № 264484 , оскільки окрім вищеописаних дати та годин зазначили місце розгляду справи за адресою: Ужгород, вул. Баб'яка, 26, проте на відео видно, що постанова виносилася біля наркодиспансеру. Сам по собі протокол не може бути беззаперечним фактом вини ОСОБА_1 .
Окрім того, у запереченнях вказано і на те, що згідно опису матеріалів, направлених уповноваженими особами до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, крім постанови долучено «DVD диск». Такий доказ, є неналежним та недопустимим без зазначення серійного номера диску та ідентифікаційних даних, що такий диск записаний саме на сервері патрульної поліції, на який повинні направляти всі наявні відеоматеріали працівники поліції після патрулювання.
Адвокат стверджує, що розписка, яка долучена до матеріалів справи, написана власноручно працівниками поліції, що видно з відеоматеріалів.
У зв'язку з вищевикладеним, обставини, вказані у протоколі Серії ДПР 18 № 264484 від 29.10.2021р. та чеку драгера про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані сп'яніння не відповідають дійсності. Акт огляду складений без свідків, тому також не може бути належним доказом у справі.
Захисник Вейкай А.М., просить суд закрити провадження у даній справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .
Постановою судді Ужгородського міськайонного суду Закарпатської області від 01.03.2022 року, матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП повернуто до УПП в Закарпатській області ДПП , для доопрацювання та належного оформлення.
Повторно справа для розгляду надійшла 11.04.2022 року. Так, у листі УПП в Закарпатській області, яким направлено до суду справу повторно, вказано що в ході доопрацювання було встановлено, що 28.10.2021 о 23:03 в м. Ужгород, вул. Баб'яка, 26 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проведений у встановленому законодавством порядку за допомогою приладу «Драгер» (тест № 3094, результат - позитивний, 1.30 проміле), чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. разом із тим, просять не брати до уваги рапорт від 29.10.2021 поліцейського Федчика О.О., що доданий до матеріалів адміністративної справи на арк. 7 та вважати вірними дані, які викладені в рапорті від 02.11.2021 вищевказаного працівника поліції, що доданий до матеріалів адміністративної справи на арк. 6.
Окрім того, до суду разом із супровідним листом від 12.04.2022 надійшла довідка сектору зв'язку та телекомунікацій УПП, згідно якої відеозаписи з відеореєстраторів на одяг, здійснені працівниками управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції за період чергування за жовтень 2021 р. відсутні, оскільки вони не зберігались довше необхідного терміну згідно п.З розділу VIII «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 р.
23.05.2022 від захисника ОСОБА_1 , адвоката Холмогорової Л.В., надійшло клопотання про виклик та допит в якості свідків співробітників патрульної поліції, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4
31.05.2022 року від адвоката Холмогорової Л. В., надійшли заперечення в яких вказано на те, що у листі від 07 квітня 2022 року № 07239/41/15-2022 УПП в Закарпатській області ДПП, яким повторно скеровано матеріали адміністративної справи до суду, містяться суперечності. Так, у рапорті (а.с. 6) вказано, що 28.10.2021 року о 23:03 годині водій керував ТЗ, у рапорті (а.с.7) вказано, що 28.10.2021р. о 23:05 хв. водій керував ТЗ, що відрізняється від доказів, що містяться у матеріалах справи (у протоколі Серії ДПР 18 № 264484 та чеку драгера алкотест 6810). Окрім того, у супровідному листі від 07.04.2022р. №07239/41/15-2022 вказується, що одій порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, у протоколі Серії ДПР 18 № 264484 зазначено п. 2.5 ПДР. На підставі чого уповноважені особи патрульної поліції встановили такі висновки, у матеріалах справи не зазначено. Також, міститься прохання при розгляді справи не брати до уваги рапорт від 29.10.2021 поліцейського Федчика О.О., що доданий до матеріалів адміністративної справи на 7 аркуші, та вважати вірними дані, які викладені в рапорті від 02.11.2021 року.
У запереченнях вказано на те, що як попередньо зазначалось, відомості, вказані у протоколі Серії ДПР 18 № 264484 від 29.10.2021 року не відповідають реальним обставинам справи, є суперечливими.
У графі «Дата та години» рядовим поліції Федчик О.О. містяться виправлення, до матеріалів долучено рапорт від 02.11.2021 року, в якому працівник поліції самостійно зазначає, що ним було «невірно зазначено фабулу скоєння правопорушення, час скоєння, а також пункт ПДР».
Окрім того, у чеку драгера алкотест 6810 містяться виправлення прізвища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та зазначено години «23:10», «28.10.2021 року», а в протоколі Серії ДПР 18 № 264484, який складається після тестування особи за допомогою газоаналізатора, вказано «23:45 год. 28.10.2021 року» та «29.10.2021 року 00:10 год.».
Відеозаписи з нагрудних камер та відеореєстратора службового авто містять суттєві переривання запису, є неповними і спотворюють реальну картину, щодо події, оскільки на відео відображено, що він погодився на проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря, проте, цей епізод відсутній на відео, внаслідок чого, вирізані обставини не узгоджуються між собою, є непослідовними та нелогічними. З відео вбачається також, що гр. ОСОБА_1 хотів скористатися правовою допомогою та телефонував своєму адвокату, а працівники поліції в цей час квапили його підписувати матеріали, які вони в цей час оформляли.
Захисник зазначає, що ОСОБА_3 який склав протокол, не розглядав справу про адміністративне правопорушення та не проводив тестування на стан сп'яніння (алкотест) до протоколу Серії ДПР 18 № 264484, що підтверджується проставленим ПІБ інспектора Матлах М.С. на чеку драгера, проте акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складено та підписано ОСОБА_3 .
Таким чином, на переконання захисника, можна дійти висновку про порушення працівниками поліції процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення прийнятий неповноважною особою через те, що тестування на стан сп'яніння (освідування) фактично проводився ОСОБА_5 , а протокол складено ОСОБА_3 .
У запереченнях вказано на те, що зазначені обставини свідчать про пряме порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп'яніння і складання протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто, матеріали щодо огляду на стан сп'яніння складені особою, який не проводив тестування з використанням спеціальних технічних засобів (проводив освідування).
Крім того, постанова Серії ЕАО № 4962603 від 29.10.2021 року, складена відносно ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 122 КУпАП визнана судом протиправною та є скасованою відповідно до Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/14707/21 від 16 травня 2022 року.
Так, у запереченнях вказано на те, що враховуючи положення ст.251 КУпАП, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази в їх сукупності, можна дійти до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з чим, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, адвокат просить: адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в діях особи складу правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні від 07.09.2022, в якості свідка ОСОБА_5 повідомив про те, що ОСОБА_1 , пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного пристрою «Драгер» на місці, а саме на заправці. Однак із результатами тесту, водій не погодився, так, «Драгер» показав 1,30 проміле, йому було запропоновано пройти огляд у лікаря нарколога, на що він погодився. Однак як вказує свідок, біля території Диспансеру, ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, відмова за твердженням ОСОБА_5 , була зафіксована на камеру. Пояснити чому не має відео він не зміг, повідомив, що причини відсутності відеозапису йому не відомі, можливо технічний збій.
Допитаний у якості свідка у судовому засіданні 07.09.2022 року, ОСОБА_3 , повідомив, що відео відмови немає, можливо технічний збій. Разом із тим, повідомив, що ОСОБА_1 , не погодився з результатами огляду на місці зупинки, був у лікаря, але від проходження огляду відмовився. Проте, як повідомив свідок не пам'ятає точно де саме, у лікаря чи біля самого закладу охорони здоров'я. Зазначив, що спочатку було складено протокол за порушення п.2.5 ПДР за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, однак в подальшому було складено рапорт згідно якого слід вірним вважати порушення п. 2.9А ПДР за керування в стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні адвокат Холмогорова Л., просила провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КупАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не зявився, повідомлявся належним чином про дату, місце та час,розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. В попередніх судових засіданнях ОСОБА_1 вину свою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП заперечив, зазначив, що не перебував в стані алкогольного сп'яніння, погодився на проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки. Але не погодився з результатами такого, тому наполягав на проходженні огляду у лікаря. Йому не було забезпечено можливість дочекатись свого адвоката, він просив почекати на його прибуття, однак з невідомих йому причин було складено одразу протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. Вважає що жодних порушень не вчиняв.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку:
Як вбачається з диспозиції ч. 1ст. 130 КУпАП, відповідальність по ній настає 1) у разі керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (п. 2.9 «а'ПДРУкраїни), 2) у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів (п. 2.9 «г'ПДРУкраїни), 3) а також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5ПДР).
Пунктом 2.5.ПДРУкраїни передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9 «а'ПДРУкраїни водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином для кваліфікації діяння за ч.1ст. 130 КУпАПнеобхідно встановити, що особа: -керувала транспортним засобом, при цьому будучи у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; -або передала керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, за умови, що тому, хто передає керування, відомо про такий стан; -або керувала транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Положеннями статті 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналогічні норми передбачені вищевказаними Інструкцією та Порядком, відповідно до яких встановлено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Крім того, відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: а )запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Із змісту положення ч. 5,6 ст. 266 КУпАП слідує, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, проведення огляду водія на стан сп'яніння, відмова від проходження огляду, чітко регламентовано.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що такий складено ОСОБА_1 , за його відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що в рядку «до протоколу додаються» зазначено:розписка; чек драгера (№3094).
Матеріали справи при цьому містять DVD диск, який досліджено в судовому засіданні у присутності всіх учасників провадження. Так, на вказаному диску, зафіксовано проходження ОСОБА_1 , огляду на стан алкогольного сп'яніння, на місці зупинки, за допомогою спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6810». До матеріалів справи додано чек за результатами проходження огляду, із результатом 1,30 проміле, та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Від підписання якого ОСОБА_1 , відмовився. При цьому вказаний акт не містить відомостей про присутність понятих при відмові від підпису такого. Вказаний акт огляду не містить дати та часу складання такого. На відеозаписі така процедура не зафіксована.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису що міститься на DVD, доданому до матеріалів справи, ОСОБА_1 із результатами проходження огляду не погодився, у зв'язку із чим, йому було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я, куди він і був доставлений працівниками поліції. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився. З відеозапису вбачається, що саме за відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відносно останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення.
При цьому слід зазначити, що на DVD диску відсутній запис щодо фіксації проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони або відмови від проходження такого. На відеозаписі №20211029070826000120 зафіксовано, як ОСОБА_1 , доставили до закладу охорони здоров'я. В наступному відеозаписі зафіксовано саме складання протоколу за порушення п. 2.5 ПДР.
Таким чином, суд не вважає що даний відеозапис може слугувати належним доказом, оскільки він не відтворює факт вчиненого адміністративного правопорушення, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, до матеріалів справи додано рапорти поліцейських, що містять суперечливі відомості. Зокрема згідно рапорту від 29.10.2021 поліцейського УПП в Закарпатській області рядового поліції О. Федчик, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, у вказані в протоколі дату та час, було виявлено водія ОСОБА_1 , що керував автомобілем із ознаками алкогольного сп'яніння. Вказаний громадянин пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки - результат позитивний - 1,30 проміле. З результатами огляду не погодився, виявив бажання пройти огляд у лікаря в мед. закладі, однак, відмовився проходити огляд у встановленому законодавством порядку. Згідно рапорту на останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, та правильним поліцейський просить вважати саме порушення ОСОБА_1 , п.2.9А ПДР, тобто керування т.з. в стані алкогольного сп'яніння.
Разом із тим, відповідно до листа УПП в Закарпатській області ДПП вказано на те, що вірним слід вважати відомості щодо обставин вчинення правопорушення зазначені в рапорті поліцейського Федчик О.О. від 02.11.2021, а саме що 28.10.2021 о 23:03 в м. Ужгород, вул. Баб'яка, 26 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проведений у встановленому законодавством порядку за допомогою приладу «Драгер» (тест № 3094, результат - позитивний, 1.30 проміле), чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно листа, просять не брати до уваги рапорт від 29.10.2021 поліцейського Федчика О.О., що доданий до матеріалів адміністративної справи на арк. 7 та вважати вірними дані, які викладені в рапорті від 02.11.2021 вищевказаного працівника поліції, що доданий до матеріалів адміністративної справи на арк. 6.
Слід зазначити, що відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затвердженої наказом МВС України МОЗ України, 09.11.2015 № 1452/735 а саме п.7, передбачено що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст. 266 КУпАП…..У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я….
Зі змісту відеозаписів, що були дослідженні в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 , пройшов огляд на місці за допомогою спеціального технічного засобу, однак із результатам огляду він не погодився, при цьому погодився пройти огляд у лікаря нарколога.
З відеозапису також встановлено, що ОСОБА_1 , було доставлено до медзакладу для проходження огляду, однак відео переривається, відмова від проходження огляду у лікаря або до моменту його доставлення у медичний заклад не зафіксована. При цьому, працівник поліції у наступному відео, говорить про те, що ОСОБА_1 , був у лікаря, направлення на проходження огляду знаходиться у медзакладі, а лікар зафіксував відмову, оскільки ОСОБА_1 відмовився продути у трубку. Однак вказане заперечується ОСОБА_1 на відео, зазначає що пройде огляд. На одному із відео файлів, де зафіксовано складання протоколу, поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що відносно нього складається протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря. Вказане ОСОБА_1 , заперечує запевняючи, що готовий пройти огляд за кілька хвилин.
При цьому, в даному випадку дії ОСОБА_1 , з урахуванням рапорту поліцейського від 02.11.2022, кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП, саме як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Проте як з'ясовано у ході розгляду справи, водій з результатами огляду не погодився, а тому відповідно до вказаної Інструкції, ч.3 ст. 266 КУпАП, поліцейський мав направити ОСОБА_1 , на огляд у відповідний медичний заклад. Проте матеріали справи підтвердження вказаному не містять.
Крім того в матеріалах справи є розбіжності. Так, у чеку драгера алкотест 6810 містяться виправлення прізвища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та зазначено години «23:10» «28.10.2021р.», а в протоколі Серії ДПР 18 № 264484, який складається після тестування особи за допомогою газоаналізатора, вказано «23:45 год. 28.10.2021р.» та «29.10.2021р. 00:10 год.».
Також, у протоколі про адміністративне правопорушення Серії ДПР 18 № 264484 вказано місце складення протоколу м. Ужгород, вул. С.Мартина , 1, при цьому зазначено місце вчинення правопорушення м. Ужгород, вул. Бабяка, 26.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачає, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводить згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затверджена наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 р. № 1452/735 (надалі - «Інструкція) визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Таким чином, у випадку незгоди водія на сам факт застосування спеціального технічного засобу або незгоди з його результатами, у поліцейського виникає обов'язок у двогодинний строк доставити водія до закладу охорони здоров'я для огляду.
Слід констатувати, що незгода із результатами проходження огляду на місці, зафіксована на боді камеру, відео з якої долучено до матеріалів справи. При цьому, згідно відео ОСОБА_1 , вказує на те, що має намір пройти огляд у лікаря, аналогічні пояснення зафіксовані в самому протоколі про адміністративне правопорушення, більше того його доставили до медичного закладу, та в подальшому на нього було складено протокол за порушення саме п. 2.5 ПДР за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП та з урахуванням рапортів, додаткового доопрацювання, остаточно кваліфіковано як порушення вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за те що 28.10.2021 о 23:03 в м. Ужгород, вул. Баб'яка, 26 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проведений у встановленому законодавством порядку за допомогою приладу «Драгер» (тест № 3094, результат - позитивний, 1.30 проміле).
Окрім того, в судових засіданнях ОСОБА_1 , повідомляв, що із результатами огляду на місці він був не згідний та хотів пройти огляд у лікаря. При цьому також стверджував що від проходження огляду на стан сп'яніння у мед закладі не відмовлявся.
Працівник поліції, яким складено протокол, у рапорті від 02.11.2021, просить вважати вірним суть правопорушення (фабулу) саме керування ОСОБА_1 ТЗ в стані алкогольного сп'яніння, а не за відмову від проходження медичного огляду. З даного приводу у судовому засіданні, допитаний в якості свідка ОСОБА_3 , який підтвердив, що відповідний рапорт ним було написано та правильним слід рахувати фактичні обставини та відповідну кваліфікацію правопорушення зазначені в рапорті від 02.11.2021.
Таким чином, проведення огляду водія на стан сп'яніння, відмова від проходження огляду, чітко регламентовано. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності інкримінується вчинення правопорушення передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння. Разом із тим, посадовою особою при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано вказаних норм.
За змістом ст. 10 КУпАП наявність умислу є необхідною у всіх випадках, коли особа притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що може бути зроблено тільки навмисно, вина у формі умислу полягає в усвідомленні особою протиправного характеру вчиненої дії або бездіяльності, тобто їх незаконності, передбаченні її шкідливих наслідків та бажанні їх або свідомого допускання настання цих наслідків.
Згідно ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Керуючись ст.252КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст.7КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч. 1 ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Статтею 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Кодексом України про адміністративні правопорушенняпередбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом вживалися заходи щодо усунення недоліків, допущених при складенні та оформленні адміністративного протоколу та матеріалів справи, а саме було повернуто матеріали справи до органу поліції.
Оцінивши всі докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що при складенні протоколу відносно ОСОБА_1 працівниками поліції не дотримано процедури фіксації проходження особою огляду на стан сп'ягніння та відмови від проходження такого, що у свою чергу дає підстави дійти висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Вказані вище недоліки ставлять під сумнів правильність процедури здійснення освідування ОСОБА_1 працівниками поліції. Крім того, в протоколі та акті огляду наявні виправлення в результатах проведеного тесту, наявні розбіжності в часі вчинення адміністративного правопорушення в протоколі та результатах тесту, а також в постанові, яку було скасовано судом. Вказані вище обставини в протоколі та матеріалах справи не узгоджуються між собою, та розбіжності в матеріалах справи, на які вказує сторона захисту не були спростовані в судовому засіданні особою якою складено протокол.
Наведені факти свідчать про неналежність і недопустимість письмових доказів у справі, які не тільки не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в цій справі, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться їй у провину, але й оформлені в такий спосіб, який викликає сумніви в достовірності вказаних доказів.
Правова позиція по справі самого ОСОБА_1 , є його засобом захисту та підлягає ретельній перевірці під час судового розгляду з огляду на вільне визначення своєї позиції до вчиненого, правильного розуміння обставин події, шляхом безпосереднього дослідження доказів судом, а обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
При цьому необхідно зауважити, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог ч. 2ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається саме на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначену ст. 255 КУпАП.
Із врахуванням положень і тлумаченьст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
За таких обставин, суд вважає, що суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Таким чином, надані органом поліції матеріали суд визнає недостатніми для підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого правопорушення, а отже, керуючись фундаментальним принципом презумпції невинуватості та вимогами п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з причини відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.
В той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov. Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності , враховуючи що суддя не наділений повноваженням збирати докази винуватості особи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому провадження в даній справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу вказаного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247,130 КпАП України, суддя, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош