Справа №243/6301/20
Провадження №1-кп/243/202/2022
29 вересня 2022 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні кримінальне провадження за №12019050510002244 від 05.11.2019 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Слов'янська Донецької області, громадянки України, ФОП, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що згідно постанови № 14 від 11.07.2019 року окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 47, ОСОБА_5 було призначено та покладено обов'язки голови дільничої виборчої комісії № 141194 одномандатного виборчого округу № 47 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
Під час виконання своїх обов'язків у ОСОБА_5 виник протиправний намір, спрямований на заволодіння коштами Державного бюджету України шляхом обману, використанням підроблених протоколу № 6 від 26 липня 2019 року засідання дільничної виборчої комісії № 141194 та постанови № 8 від 26 липня 2019 року «Про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги членам дільничної комісії виборної дільниці № 141194 територіального виборчого округу № 47 з проведення позачергових виборів народних депутатів України, які брали активну участь у роботі комісії».
Так, реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_5 , в період часу з 11.07.2019 року по 26.07.2019 року, точний час під час судового розгляду встановити не надалось можливим, в порушення вимог ст. 33, 47 ЗУ «Про вибори народних депутатів України», п.2 розділу ІІ «Порядку нарахування та виплати одноразової грошової винагороди членам окружних і дільничних виборчих комісій з виборів народних депутатів України» затвердженого постановою Центральною виборчої комісії від 12.07.2012 року № 108, достовірно знаючи про результати засідання ДВК № 141194, що
відбулось 26 липня 2019 року, стосовно виплати одноразової грошової винагороди членам виборчої комісії, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно підробила офіційні документи, а саме особисто написавши внесла в протокол № 6 від 26 липня 2019 року засідання дільничної виборчої комісії № 141194 та постанови № 8 від 26 липня 2019 року «Про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги членам дільничної комісії виборної дільниці № 141194 територіального виборчого округу № 47 з проведення позачергових виборів народних депутатів України, які брали активну участь у роботі комісії», після чого затвердила їх особистим підписом, підписом секретаря ДВК № 141194 ОСОБА_6 , та підписами інших членів ДВК № 141194, які підробила власноруч і затвердила печаткою ДВК № 141194.
Таким чином ОСОБА_5 підробила офіційні документи, а саме особисто написавши внесла в протокол № 6 від 26 липня 2019 року засідання дільничної виборчої комісії № 141194 та постанови № 8 від 26 липня 2019 року «Про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги членам дільничної комісії виборної дільниці № 141194 територіального виборчого округу № 47 з проведення позачергових виборів народних депутатів України, які брали активну участь у роботі комісії».
Продовжуючи реалізацію свого протиправного наміру, 26.07.2019 року, точний час в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, знаходячись в приміщенні окружної окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 47, що знаходилась за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, пл.Соборна, 2, складені та підписані протокол № 6 від 26 липня 2019 року засідання дільничної виборчої комісії № 141194 та постанови № 8 від 26 липня 2019 року «Про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги членам дільничної комісії виборної дільниці № 141194 територіального виборчого округу № 47 з проведення позачергових виборів народних депутатів України, які брали активну участь у роботі комісії», достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та фактичне підроблення нею офіційних документів, діючи умисно, з метою заволодіння коштами Державного бюджету України шляхом обману, подала до бухгалтерії окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 47 для нарахування та виплати їх та іншим членам ДВК одноразової грошової винагороди згідно вказаної постанови, таким чином ввівши в оману працівників бухгалтерії окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 47, шляхом надання неправдивих відомостей.
На підставі зазначених підроблених документів, а саме: протоколу № 6 від 26 липня 2019 року засідання дільничної виборчої комісії № 141194 та постанови № 8 від 26 липня 2019 року «Про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги членам дільничної комісії виборної дільниці № 141194 територіального виборчого округу № 47 з проведення позачергових виборів народних депутатів України, які брали активну участь у роботі комісії», безпідставно та незаконно з Державного бюджету України, нарахована та виплачена одноразова грошова винагорода голові ДВК ОСОБА_5 в сумі 3000 грн., секретарю ДВК ОСОБА_6 в сумі 500 грн., та членам ДВК ОСОБА_7 в сумі 800 грн., ОСОБА_8 в сумі 500 грн., ОСОБА_9 в сумі 800 грн., ОСОБА_10 в сумі 3100 грн., ОСОБА_11 в сумі 700 грн., ОСОБА_12 в сумі 300 грн., ОСОБА_13 в сумі 300 грн., ОСОБА_14 в сумі 500 грн., ОСОБА_15 в сумі 600 грн., ОСОБА_16 в сумі 500 грн.
Таким чином ОСОБА_5 , шляхом обману, з використанням підробленого протоколу протокол № 6 від 26 липня 2019 року засідання дільничної виборчої комісії № 141194 та постанови № 8 від 26 липня 2019 року «Про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги членам дільничної комісії виборної дільниці № 141194 територіального виборчого округу № 47 з проведення позачергових виборів народних депутатів України, які брали активну участь в роботі комісії», заволоділа грошовими коштами Державного бюджету України на свою користь в сумі 3000 грн. та на користь інших осіб в сумі 8600 грн., чим заподіяла шкоду Державному бюджету України на загальну суму 11 600 грн. 00 коп.
Дії ОСОБА_5 в ході досудового розслідування кваліфіковано:
- за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення офіційних документів;
- за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підроблених документів;
-за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Захисник ОСОБА_4 під час судового розгляду звернувся до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за кримінальним провадженням №12019050510002244 від 05.11.2019 року на підставі ст. 49 КК, у зв'язку із закінченням строків давності, та про закриття вказаного кримінального провадження.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 не заперечувала проти закриття кримінального провадження та просила звільнити її від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст. 49 КК України.
Підстави звільнення від кримінальної відповідальності та наслідки такого звільнення обвинуваченій були роз'яснені судом та є для неї були поністю зрозумілими.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні також не заперечував щодо клопотання захисника.
Вирішуючи клопотання захисника по суті, вислухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Згідно з п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, є обов'язковим.
Судом достовірно встановлено, що на час вчинення інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, тобто станом на період з 11.07.2019 року по 26.07.2019 року, вони в силу ст.12 КК України відносились до злочинів невеликої тяжкості.
Разом з тим в ході досудового слідства даного кримінального провадження, а саме 01.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII, згідно якого до ст. 12 КК України були внесені зміни щодо класифікації кримінальних правопорушень, та інкриміновані ОСОБА_5 злочини, передбачені ч. 1 ст.190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України стали визначатись як кримінальні проступки.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень вказаного вище Закону видно, що з дня набрання чинності цим Законом: у кримінальних провадженнях про злочини, визначені як кримінальні проступки, в яких до дня набрання чинності цим Законом особам повідомлено про підозру, але не прийнято процесуальне рішення, передбачене частиною другою статті 283 Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування здійснюється в порядку, встановленому главою 25 цього Кодексу, тим органом, що здійснював досудове розслідування.
Таким особам протягом 72 годин слідчим повідомляється про підозру у вчиненні кримінального проступку. У цих випадках строки дізнання обчислюються відповідно до частини третьої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України з моменту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку. Обрані до дня набрання чинності цим Законом запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою діють до моменту їх зміни, скасування чи припинення. Клопотання про скасування таких запобіжних заходів має бути внесено до суду слідчим або прокурором невідкладно, але не пізніше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку.
Як вбачається із змісту обвинувального акту зазначені вище вимоги органом досудового розслідування були дотримані та в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні саме кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
У зв'язку з чим суд зазначає, що відповідно до положень ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Положеннями ст. 49 КК України визначені строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
Системне тлумачення ст. 49 КК України вказує на імперативність цієї норми кримінального закону, а тому суд, встановивши наявність підстав для застосування положень зазначеної статті, зобов'язаний закрити кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Відповідно до п.1,2 ч.1 ст. 49 особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг.
Згідно до ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
У відповідності до ч.3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий
злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Положення ст. 49 КК України та ст. 285 КК України зобов'язують суд, за наявності відповідних підстав та згоди обвинуваченого, звільнити останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
При цьому під час вирішення питання щодо застосування положень ст.49 КК України вирішальною є позиція саме обвинуваченого.
Чинним законодавством не заборонено звільняти особу від кримінальної відповідальності та закривати кримінальне провадження за умови, що особа не визнає свою винуватість.
З наведеної ч. 8 ст. 284 КПК випливає, що єдиною умовою для закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності є лише згода обвинуваченого на це.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 1 Постанови «Про практику застосування судом України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законодавством матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.1 ст. 190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, які згідно обвинувального акту вона скоїла в період з 11.07.2019 року по 26.07.2019 року, тобто з того часу минуло більше 3 років, враховуючи, що від досудового слідства та суду обвинувачена не ухилялася, відсутні дані про обставини, що порушують перебіг строків давності, інших кримінальних правопорушень не вчинила, висловила згоду щодо звільнення її від кримінальної відповідальності на підставахст. 49 КК України (підстави звільнення від кримінальної відповідальності та наслідки такого звільнення обвинуваченій роз'яснені та є зрозумілими), звільнення від кримінальної відповідальності
в даному випадку є обов'язком суду, а тому суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 та вважає необхідним звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження за її обвинуваченням на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. ст.284 - 288, 369 - 372,376 КПК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019050510002244 від 05.11.2019 року відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 1 ст. 190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошено 29.09.2022 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_1