іменем України
27 вересня 2022 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/550/22
Головуючий у першій інстанції - Роздайбіда О. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/972/22
Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді - Шитченко Н.В.,
суддів - Мамонової О.Є., Висоцької Н.В.,
із секретарем Зіньковець О.О.,
заявник: ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
місце ухвалення судового рішення - м. Бахмач,
час проголошення ухвали суду - 14 год. 45 хв.
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася із заявою, в якій просила встановити факт спільного проживання з листопада 2008 року із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що з листопада 2008 року проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю, маючи спільний побут. У період фактичних шлюбних відносин народився спільний син ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 помер.
Заявниця зазначала, що зверталася до Управління виконавчої дирекції ФCCУ в Чернігівській області із заявою про отримання одноразової виплати у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку, однак їй було відмовлено через відсутність документального підтвердження, що вона є членом сім'ї потерпілого, що, у свою чергу, стало підставою для подання заяви про встановлення даного юридичного факту.
Ухвалою Бахмацького районного суду від 10 серпня 2022 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишено без розгляду та роз'яснено заявниці, що вона має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невірне застосування норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, указуючи про наявність спору про право, не взяв до уваги те, що за обставинами справи має місце лише спір про факт, у разі підтвердження якого жодного спору про право не виникне, оскільки ОСОБА_1 , як член сім'ї потерпілого, а саме, як дружина, має право на відповідну страхову виплату.
Скаржниця зазначає, що за позицією управління виконавчої дирекції ФССУ заперечується лише те, що ОСОБА_1 являється членом сім'ї потерпілого, оскільки нею не надано жодних письмових доказів на підтвердження викладених в заяві обставин. Указує, що мотивом усної відмови Фонду стала відсутність у неї на момент звернення відповідних доказів, які підтверджували б той факт, що вона є членом сім'ї померлого ОСОБА_2 , а не взагалі відсутність у неї права на грошову виплату.
Наголошує, що наразі відсутні особи, права яких можуть бути порушені встановленням даного юридичного факту, тобто, інші особи, які б могли бути відповідачами в разі звернення до суду в позовному провадженні, відсутні. На думку заявниці, не може бути відповідачем у даній справі і ФССУ, оскільки він, як державний орган, повинен виконати свої дискреційні повноваження - здійснити передбачену законодавством страхову виплату, а не оспорювати чи не визнавати вказаний юридичний факт, оскільки кошти, якими розпоряджається Фонд, є державними, і за наявності підстав спрямовані на проведення відповідних страхових виплат.
Звертає увагу суду, що кількість спадкоємців або членів сім'ї померлого не впливає на розмір виплати, яка має чітко визначений законом розмір і залежить лише від прожиткового мінімуму.
У наданому відзиві управління виконавчої дирекції ФССУ в Чернігівській області, не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін. Доводи відзиву зводяться до правильності висновку районного суду про наявність у даному випадку спору про право з огляду на додані ОСОБА_1 до заяви документи та правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, відповідно до положень ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду.
До початку судового засідання заінтересованою особою подано заяву про розгляд справи у відсутності представника.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Дійшовши висновку про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, районний суд виходив з того, що з поданої заяви вбачається спір про право, який може вирішуватися лише в порядку позовного провадження. Районний суд, проаналізувавши зміст заяви, дійшов висновку, що заінтересована особа відмовила ОСОБА_1 у страховій виплаті у зв'язку з тим, що остання не відноситься до кола осіб, які, відповідно до норм законодавства, мають право на отримання такої виплати.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 звернулася із заявою, в якій просила встановити факт проживання разом з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (а.с. 2-8), указуючи, що встановлення даного факту необхідно їй для отримання одноразової виплати у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, яка виплачується сім'ї померлого.
Звернення ОСОБА_1 з даною заявою зумовило надання Управлінням виконавчої дирекції ФССУ в Чернігівській області усної відмови у призначенні та виплаті одноразової допомоги сім'ї потерпілого, померлого внаслідок нещасного випадку на виробництві, у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з тих підстав, що заявниця не надала належних документів на підтвердження того, що являється членом сім'ї потерпілого.
Ухвалою Бахмацького районного суду від 19 травня 2022 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 (а.с. 62).
У наданих до районного суду письмових поясненнях заінтересована особа - Управління виконавчої дирекції ФССУ в Чернігівській області зазначило, що встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_2 належить виключно до компетенції суду, посилаючись при цьому на вимоги ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, відповідно до яких у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для призначення якої подаються відповідні документи, зокрема, й копії документів, що підтверджують родинні зв'язки померлого потерпілого (а.с. 73-75).
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідний порядок застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Перелік юридичних фактів, які встановлюються в порядку окремого провадження, передбачений ч.ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України.
У п. 1 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5 роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: 1) згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Законодавцем визначено, що у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Верховний Суд у своїй постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 указав, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).
Заявниця, скеровуючи заяву до суду, у якості заінтересованої особи зазначила Управління виконавчої дирекції ФССУ в Чернігівській області, оскільки саме указаний орган наділений повноваженнями призначити та виплатити одноразову допомогу у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідно до ч. 6 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Управління виконавчої дирекції Фонду відмовило ОСОБА_1 у призначенні їй одноразової допомоги у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, надавши усну відповідь про неможливість призначення та виплати такої допомоги у зв'язку з ненаданням підтверджуючих документів про те, що заявниця являється членом сім'ї потерпілого ОСОБА_2 , що, на переконання колегії суддів, свідчить про оспорювання/невизнання даною установою наявності у заявниці законного права для призначення та виплати останній відповідної грошової допомоги.
По суті доводи поданої до суду заяви ОСОБА_1 зводяться до необхідності встановлення обставин проживання з потерпілим ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, тобто, встановлення того факту, що вона являється членом сім'ї померлого для подальшої реалізації нею права на отримання одноразової допомоги. Про відсутність законних підстав для призначення та виплати одноразової допомоги у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві через відсутність підтверджуючих документів повідомило ОСОБА_1 й управління виконавчої дирекції ФССУ в Чернігівській області. Суд першої інстанції правильно указав, що доведення та встановлення факту проживання заявниці із ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу може відбуватись лише в порядку позовного провадження із залученням відповідачів - осіб, які оспорюють/не визнають та перешкоджають в реалізації права. Наявний між учасниками спір про право є окремим предметом доказування та має здійснюватися шляхом подання до суду відповідного позову.
Зважаючи на наведене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що районний суд правильно указав про наявність правових підстав для залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України, оскільки із заяви про встановлення юридичного факту вбачається спір про право.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час вирішення питання про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду вірно застосовані норми чинного цивільного процесуального права, ухвала постановлена з додержанням вимог закону, і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2022 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 вересня 2022 року.
Головуюча: Н.В. Шитченко
Судді: Н.В. Висоцька
О.Є. Мамонова