Справа №731/296/22
Провадження №3/731/186/22
30 вересня 2022 року смт. Варва
Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:
судді Савенка А.І.,
за участю секретаря Борсук А.В.,
розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого у Варвинській селищній раді Прилуцького району,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
29 серпня 2022 року, об 11 год. 55 хв., в смт Варва, по вулиці Миру, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - самохідною машиною Мотор Січ, б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнав та щодо обставин, викладених у протоколі, не заперечував. Крім того, просив, у разі накладення на нього адміністративного стягнення, відстрочити виплату штрафу на 10 місяців, оскільки він отримує мінімальну заробітну плату,.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушенням є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відповідно до диспозиції вказаної статті обставинами, які підлягають перевірці при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності, є факт відмови особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та факт керування вказаною особою транспортним засобом.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 329954, складеним 29 серпня 2022 року (а.с. 2), де зазначено особу водія, час, місце, обставини вчинення адміністративного правопорушення, вказано про відеофіксацію порушення;
- відеозаписом з бодікамери, на якому зафіксовано факт керування водієм самохідною машиною по дорозі загального користування та факт зупинки на вимогу працівника поліції. Крім того, водій повідомив, що напередодні ввечері вживав велику кількість алкоголю та відмовився від пропозиції поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я (а.с. 3).
У своєму рішенні від 29 червня 2007 року по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom, заяви № 15809/02 і № 25624/02) Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Статтею 266 КУпАП та пунктом 2.5 ПДР України на водіїв покладено додатково обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків.
В силу положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій, а доказами у справі є, зокрема, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Отже, оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п. 2.5. ПДР України, а саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Оскільки водій відмовився від огляду на стан сп'яніння, відповідні його дії та ознаки сп'яніння були зафіксовані засобами відеофіксації та у протоколі про адміністративне правопорушення працівником поліції, то це є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;
Статтею 29 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Так, відповідно до відеозапису самохідна машина має двигун внутрішнього згоряння, систему регулювання швидкості, коробку передач, важелі управління. Вказана самохідна машина має причеп для перевезення людей та вантажів, а рух здійснювався по дорозі загального користування.
Таким чином, оцінивши наявні докази по справі, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, суд не вбачає.
Обираючи вид та міру адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, зокрема його підвищену суспільну небезпеку, враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
До початку розгляду справи ОСОБА_1 подав заяву про відстрочення йому виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на 10 місяців. На обґрунтування заяви надав довідку про свої доходи, з якої вбачається, що він отримує мінімальну заробітну плату в розмірі 6 500,00 грн на місяць (а.с. 13).
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до положень статей 301, 304 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом. Питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Оскільки ОСОБА_1 отримує мінімальну заробітну плату, у зв'язку чим не має реальної можливості сплатити штраф у розмірі 17 000,00 грн протягом п'ятнадцяти календарних днів, суд приходить до висновку, що у нього існують обставини, які ускладнюють виконання постанови в частині сплати штрафу одним платежем, а тому заява ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає задоволенню у зв'язку з його скрутним матеріальним становищем.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з порушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 284, 301, 303, 304 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Відстрочити ОСОБА_1 виконання постанови в частині накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, на 10 (десять) місяців, з виплатою штрафу шляхом щомісячних платежів, по 1 700 (одній тисячі сімсот) гривень до останнього числа кожного місяця включно, починаючи з дня набрання постановою законної сили, тобто до 31 липня 2022 року.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.І. Савенко