Справа № № 585/1955/21
Номер провадження 1-кс/585/441/22
29 вересня 2022 року м.Ромни
Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2
підозрюваного ОСОБА_3
його захисника адвоката ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_6 , погодженого із прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Панфілова, Тургайської області, Казахстан, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, розлученого, проживає з співмешканкою, має сина віком 17 років, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201620010001134 від 04.10.2016 року,
Старший слідчий СВ Роменського РВП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201620010001134 від 04.10.2016 року.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 1201620010001134 від 04.10.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.
Клопотання слідчого обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
10.10.2016 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
13.10.2016 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Постановою старшого слідчого Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 оголошено в розшук ОСОБА_3 .
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 серпня 2022 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
28.09.2022 року ОСОБА_3 затримано у порядку ст. 209 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_3 до вчинення інкримінованої йому дії, а саме: витяг з ЄРДР за № 12016200100001134 від 04.10.2016 року; заявами потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; рапортами про виявлення кримінального правопорушення; протоколами огляду місця події; протоколами допиту потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; висновками експертиз; свідченнями підозрюваного ОСОБА_3 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
В обґрунтування необхідності тримання підозрюваного під вартою, слідчим викладено відомості про існування достовірного ризику, зокрема: перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_3 , може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки останній підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину та, усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, залиш місце мешкання, не виконав покладеного ст. 42 КПК України обов'язку щодо прибуття за викликом слідчого, а також відсутність в останнього міцних соціальних зв'язків, які б забезпечили його належну процесуальну поведінку, на переконання органу досудового розслідування існує досить високий ступінь ризику ухилення від органу досудового слідства та суду.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримав, обґрунтував та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту за адресою реєстрації в АДРЕСА_1 .
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим відділом Роменського РВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № № 1201620010001134 від 04.10.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.
10.10.2016 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
13.10.2016 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Постановою старшого слідчого Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 оголошено в розшук ОСОБА_3 .
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 серпня 2022 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
28.09.2022 року ОСОБА_3 затримано у порядку ст. 209 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, обґрунтовується зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно із доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_10 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних в межах досудового розслідування доказів:
1) витягом з ЄРДР за № 12016200100001134 від 04.10.2016 року;
2) заявами потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
3) рапортами про виявлення кримінального правопорушення;
4) протоколами огляду місця події;
5) протоколами допиту потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
6) висновками експертиз;
7) протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 .
Вищезазначені обставини, на думку сторони обвинувачення, обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих кримінальних правопорушень, з чим слідчий суддя погоджується.
Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
За вказаних вище обставин, слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_3 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.
Проаналізувавши зазначений у клопотанні ризик, з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі не є закінченим у розумінні глави 24 КПК України і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, що мають значення у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує таке.
На обґрунтування обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик, який виправдовує тримання ОСОБА_3 під вартою, слідчим наведено відомості про те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, перебуваючи на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України. Санкція вказаної статті відносить інкримінований злочин до нетяжкого, однак ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став та, повторно, вчинив нові умисні злочини проти власності, не виконав покладеного ст. 42 КПК України обов'язку щодо прибуття за викликом слідчого, у зв'язку з чим був оголошений в розшук та ухвалою суду надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). З огляду на наведене слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_3 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ. Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого затримання у невизначеному майбутньому, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
За таких обставин ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілого, свідків та дослідження їх судом.
На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність зазначеного у клопотанні ризику.
Також при вирішенні клопотання враховується, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні нетяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, не виконав покладеного ст. 42 КПК України обов'язку щодо прибуття за викликом слідчого, у зв'язку з чим був оголошений в розшук та ухвалою суду надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності застосування запобіжного заходу.
При застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею також враховується вік підозрюваного, сімейний стан, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, зокрема про те, що останній не має сталих соціальних зв'язків, які б були для останнього стимулюючим фактором для запобігання ризику, не має визначенного місця проживання, за місцем реєстрації був відсутній близько 5 років.
Застосовуючи тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 , не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п.110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі», тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, яка - незважаючи на презумпцію невинуватості - переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
Частина 4 статті 183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави, а саме: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Вказані обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення, який спричинив загибель людини, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваного, також дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Також слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні достатньою мірою обґрунтовано неможливість запобігання заявленого у клопотанні ризику, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки такі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Доводи захисника ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_3 щодо можливості застосування до останнього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, зважаючи на наявність у останнього визначеного місця проживання - місце реєстрації: АДРЕСА_1 , не знайшли свого підтвердження доказами у судовому засіданні та спростовуються матеріалами справи, оскільки ОСОБА_3 не має визначеного місця проживання, а за вказаним місцем реєстрації останній був відсутній протягом п'яти років, вказаний будинок належить його матері, а у суду відсутня згода на визначене місце відбування домашнього арешту від власника будинку.
Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 необхідно для забезпечення його належної процесуальної поведінки та ненастання ризиків.
Крім того, слідчий суддя враховує, що строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою визначити в межах строку досудового розслідування на 9 днів, який обраховувати з часу фактичного затримання особи, з 28.09.2022 року з 13 год. 30 хв., та до 06 жовтня 2022 року, до 13 год. 30 хв. включно.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Враховуючи обставини злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 , його майновий та сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, наявність обгрунтованого ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на обов'язки -прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду; утриматись від спілкування з свідками та причетними до кримінального правопорушення особами у даному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів, але не довше строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 208, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою визначити в межах строку досудового розслідування на 9 (дев'ять) днів, який обраховувати з часу фактичного затримання особи, з 28.09.2022 року з 13 год. 30 хв., та до 06 жовтня 2022 року, до 13 год. 30 хв. включно.
Визначити ОСОБА_3 заставу - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень, що в достатній мірі буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утриматись від спілкування з свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів, але не довше строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Сумського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя Роменського
міськрайонного суду ОСОБА_1