Справа № 584/1043/21
Провадження № 2/584/83/22
Іменем України
29.09.2022 Путивльський районний суд Сумської області
в особі : головуючого - судді Токарєва С.М.
при секретарі Зікрати Я.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.03.2021 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .
У зазначеному будинку зареєстровані і відповідачі у справі (колишня дружина позивача та син колишньої дружини від першого шлюбу), які з 2019 року по теперішній час у вказаному житлі не проживають, не оплачують комунальні послуги, не беруть участі в його утриманні, тобто в силу ч. 2 ст. 405 ЦК України є такими, що втратили право на користування цим житлом.
Посилаючись на вищевказане, просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування вказаним будинком, при цьому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 сплачену ним суму судового збору в розмірі 908 грн., а судовий збір в іншій частині просив покласти на нього.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач надав письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачі повідомлялися про час та місце розгляду справи належним чином, однак до суду не з'явилися, про причини своєї неявки суд не сповістили, відзив на позовну заяву, письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надали.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів, при заочному розгляді справи.
З'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.03.2021 позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 11-12).
Право власності позивача на вказане майно 23.03.2021 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 14).
В силу ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї та інших осіб.
Довідкою Князівського старостинського округу Новослобідської сільської ради Конотопського району Сумської області від 27.08.2021 № 218 та копією рішення Путивльського районного суду Сумської області від 28.08.2019, яке набрало законної сили 30.09.2019, підтверджено те, що у вказаному будинку, окрім інших осіб, зареєстровані: ОСОБА_2 , колишня дружина позивача, яка з 2019 року по теперішній час за вказаною адресою не проживає, та ОСОБА_3 , який з 2020 року по теперішній час за вказаною адресою не проживає (а.с. 7, 8).
З комісійного акту про підтвердження факту фактичного не проживання від 27.08.2021 вбачається, що ОСОБА_2 , 1983 року народження, з 2019 року по сьогоднішній час фактично не мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).
З комісійного акту про підтвердження факту фактичного не проживання від 27.08.2021 вбачається, що ОСОБА_3 , 2000 року народження, з 2020 року по сьогоднішній час фактично не мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
У постанові від 16.01.2012 у справі № 6-57цс11 Верховний Суд України дійшов правового висновку про те, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71,72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, оскільки відповідачі понад один рік у згаданому будинку не проживають, докази поважності причин їх відсутності у справі відсутні, тому їх слід визнати такими, що втратили право користування цим житлом.
В зв'язку з задоволенням позову слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн., а іншу частину судових витрат не розподіляти, враховуючи відповідне клопотання позивача.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 12, 89, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
1. Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , задовольнити повністю.
2. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану по АДРЕСА_1 , такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .
3. Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .
4. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Путивльським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі невручення заочного рішення суду у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд шляхом подачі відповідної заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Токарєв