Справа № 177/537/22
Провадження № 1-кп/177/87/22
Іменем України
28.09.2022 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання прокурора Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120220417200000322 від 11.04.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого,
адвоката ОСОБА_5 ,
Криворізьким районним судом Дніпропетровської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки ризики, визначені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, на даний час не відпали та продовжують існувати, а більш м'який запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду.
Прокурор клопотання підтримав, з підстав, наведених у ньому та просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, адвокат ОСОБА_5 , просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та застосувати домашній арешт, щоб надати можливість працювати та забезпечувати сім'ю. Вказували, що прокурором не доведено наявність ризиків, визначених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого до ОСОБА_3 згідно з ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.04.2022, який продовжено Криворізьким районним судом Дніпропетровської області, востаннє 01.08.2022, спливає 29.09.2022. Водночас, з об'єктивних причин, розгляд кримінального провадження завершити неможливо.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Як визначено ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому числі: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні.
За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 у разі доведення його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, враховуючи обставини події, дані щодо особи обвинуваченого, у своїй сукупності свідчать про існування ризику можливого переховування від суду, з метою уникнення відповідальності.
Обґрунтованим та доведеним прокурором суд вважає ризик можливого впливу на свідка, що залишився недопитаним, дані якого відмові обвинуваченому. Доведеним суд вважає й ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи характеризуючі дані про особу обвинуваченого.
При вирішенні вказаного клопотання, суд не бере до уваги посилання обвинуваченого ОСОБА_3 про наявність сім'ї та перебування на його утриманні дітей, як безумовної підстави для заміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній притягався до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 125 та ст. 390-1 КК України, що вчинені стосовно членів сім'ї. Тому, з урахування обставин справи, існуючих ризиків, суд вважає, що наявні соціальні зв'язки не є достатнім стримуючим фактором для запобігання вищевказаним ризикам, зокрема ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від суду та впливу на свідка.
Суд звертає увагу на існуючу обстановку в Україні, зокрема те, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на даний час продовжено. Військова агресія проти України суттєво обмежує можливість виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та погіршує криміногенну обстановку.
Вказане підвищує ризик можливого ухилення від явки до суду, у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, що перешкоджатиме розгляду справи в розумний строк та виконання завдань визначених ст. 2 КПК України.
На даній стадії судового розгляду, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, оцінці судом підлягають характер, тяжкість та наслідки інкримінованого кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також особі обвинуваченого, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому суд вважає виправданою необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
На переконання суду, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі домашній арешт, враховуючи введений в Україні воєнний стан, проживання обвинуваченого не за зареєстрованим місця проживання, не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження, тому суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно, з вищевказаних підстав, не підлягає до задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Суд зауважує, що ухвалою слідчого суді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.04.2022 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 , відповідно до ст. 182 КПК України визначено розмір застави, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення. Як передбачено ч. 7 ст. 182 КПК України, обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, останній зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 177, 180, 183, 199, 331, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , - задовольнити.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, адвоката ОСОБА_5 , - відмовити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 120220417200000322 від 11.04.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26.11.2022 включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Подання апеляційної скарги на ухвалу про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та оголошено 29.09.2022 о 09 год. 30 хв.
Суддя: ОСОБА_1