Справа № 212/4187/22
2-о/212/105/22
26 вересня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., за участю заявника ОСОБА_1 , представника заявника - адвоката Ніколенка М.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі, у порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про встановлення факту перебування на утриманні померлого годувальника,
25 серпня 2022 року заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ніколенко М.Є., звернулася до суду з заявою, у якій просила суд встановити факт перебування на утриманні померлого годувальника - свого чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_2 , з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 1994 року. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . За життя чоловік заявниці перебував на обліку у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримував пенсію, яку повністю віддавав дружині і вона витрачала її на оплату квартири, комунальні послуги, придбання одягу, продуктів харчування, ліків та на інші потреби сім'ї. ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності з дитинства. Розмір пенсії її чоловіка складав більше 9000 грн., яка значно більше ніж пенсія заявника і яка була основним джерелом існування заявника. При зверненні до Пенсійного фонду заявниці було відмовлено у задоволенні заяви про перехід на пенсію по втраті годувальника через відсутність документів, які б підтверджували перебування ОСОБА_1 на утриманні її померлого чоловіка, а саме через відсутність реєстрації місця проживання чоловіка разом із заявницею. Встановлення факту перебування на утриманні померлого ОСОБА_2 необхідно заявниці для реалізації права на перехід на пенсію по втраті годувальника.
Ухвалою судді від 29 серпня 2022 року відкрито провадження у справі у порядку окремого провадження, призначено судовий розгляд справи на 26 вересня 2022 року, витребувано докази та викликано свідків за клопотанням заявника.
21 вересня 2022 року на виконання ухвали суду від 29.08.2022 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надало витребувані судом докази, а саме довідку про розмір пенсії ОСОБА_2 за квітень 2022 рок.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити, суду пояснила, що після реєстрації шлюбу у 1994 році проживала з чоловіком разом, але реєстрації місць проживання подружжя було різне. У 2002 році її батьки подарували їй квартиру на 5-му Зарічному, і з того часу вона разом з чоловіком проживали до смерті чоловіка. При цьому ОСОБА_2 був зареєстрований за іншою адресою, у квартирі своїх батьків.
Представник заявника ОСОБА_3 підтримав заявлені вимоги, просив встановити факт перебування заявника на утриманні померлого чоловіка з підстав, викладених у заяві.
Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - у наданому суду клопотанні просила розглянути справу за її відсутності, повідомила про відсутність заяв та клопотань по справі.
Заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання, представник зазначеної особи до суду не з'явився, будь-яких клопотань та заяв до суду не надсилав, пояснення по справі з висловленням свого ставлення до заявлених вимог не висловив.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 223, ч.ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності представників заінтересованих осіб, неявка яких не перешкоджає розгляду справи.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожна окремо, суду пояснили, що вони тривалий час знають подружжя ОСОБА_6 і перебувають у дружніх стосунках. ОСОБА_7 працював на підприємстві «Арселор Міттал», де отримував заробітну плату приблизно 9-10 тисяч гривень, після виходу на пенсію він продовжував працювати та отримував пенсію у розмірі приблизно 9 тисяч гривень. ОСОБА_8 не працювала через інвалідність та стан здоров'я, отримувала пенсію у мінімальному розмірі. Подружжя ОСОБА_6 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд, заслухавши заявника та її представника, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про задоволення заявлених вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 19 березня 1994 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого відділом РАГС виконкому Довгинцівського району м. Кривий Ріг 19 березня 1994 року (а.с. 13).
Згідно із копією довідки про реєстрацію місця проживання особи № 11860 від 14.09.2020 ОСОБА_1 з 24.01.2017 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Згідно з копією паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Жовтневим РВ Криворізького МУ УВМС України в Дніпропетровській області 23.10.2001, ОСОБА_7 був зареєстрований з 28.06.1991 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 14).
Відповідно до копії довідки № 9 від 25.08.2022, виданої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Зарічний 4», ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 24.01.2017, та разом з нею постійно сумісно проживав без реєстрації місця проживання чоловік ОСОБА_7 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 перебувала на утриманні чоловіка та вели спільне господарство (а.с. 18).
Згідно з копією Акту від 25.08.2022, підписаного сусідами ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , підписи яких засвідчено головою правління ОСББ «Зарічний 4» ОСОБА_12 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживали з березня 2002 року однією родиною, мали спільний бюджет, вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 ; дружина ОСОБА_1 перебувала на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 , так як вона є інвалідом ІІІ групи з дитинства та отримує пенсію з інвалідності (а.с. 19).
Відповідно до копії довідки, виданої 15.09.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_7 , проживав за адресою: АДРЕСА_3 , знаходився на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, та отримував пенсію, розмір якої за квітень 2022 року складає 9927,09 грн.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з дитинства, шгрупа інвалідності ІІІ, що підтверджується копіями пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 , серія НОМЕР_4 , довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААБ № 592300 (а.с. 8, 12).
Згідно довідки про доходи № 4093690817071010, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності у розмірі 2200,00 грн. - у лютому 2022 року, у розмірі 2300,00 грн. щомісячно за період з березня по липень 2022 року (а.с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 30 квітня 2022 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровським відділом ДРАЦС у місті Кривому Розі Криворізького район Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 15).
Відповідно до копії рішення № 912490130882 про відмову в перерахунку пенсії від 03.06.2022 ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, оскільки довідка ОСББ «Зарічний 4» не може бути врахована як документ про перебування на утриманні померлого годувальника (а.с. 16).
Крім того, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у своєму листі від 23.06.2022 роз'яснило ОСОБА_1 , що у разі неможливості надати документи, які посвідчують перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку (а.с. 17).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається, зокрема, в разі смерті пенсіонера незалежно від тривалості страхового стажу.
Відповідно до п.п. 9 п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 із змінами та доповненнями, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Згідно із п. 2.11 вищевказаного Порядку, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку..
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
У постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року по справі № 210/343/19 та від 13 січня 2021 року по справі № 592/17552/18 вказано, що сам по собі факт отримання позивачем пенсії, який забезпечував її прожитковий мінімум, не має правового значення для вирішення справи про встановлення факту перебування на утриманні.
В постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц, вказано, що якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Враховуючи вищевикладені письмові докази, а також покази свідків, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстровану шлюбі з 19.03.1994, хоча і були зареєстровані за різними адресами, однак проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, розмір пенсії померлого ОСОБА_2 в розмірі 9927,09 грн. на місяць значно перевищував розмір пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2300 грн. на місяць і був основним та постійним джерелом засобів до існування ОСОБА_1 , яка була непрацездатним членом сім'ї - особою з інвалідністю.
На думку суду, факт отримання одним із подружжя значно більшого розміру доходу (пенсії), ніж інший з подружжя, який в силу наявності інвалідності не працює, достатньою мірою підтверджує ті обставини, що постійним і основним джерелом засобів до існування того з подружжя, хто отримує менший дохід, є пенсія іншого з подружжя.
Зі змісту рішення про відмову в перерахунку пенсії головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вбачається, що право на перерахунок пенсії ОСОБА_1 відсутнє, оскільки відсутній документ, що засвідчує факт перебування на утриманні померлого годувальника
Пункт 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прямо вказує, що у разі неможливості надати документи, які перелічені у ньому, факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Вищевказані обставини підтверджують, що встановлення факту перебування заявника на утриманні має юридичне значення для заявника і без встановлення цього факту заявник не зможе реалізувати своє право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника. Після встановлення цього факту, заявник має право повторно звернутися до компетентного органу Пенсійного фонду із заявою про перехід на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, додавши до такої заяви рішення суду про встановлення відповідного факту.
Додатково суд звертає увагу на неможливість одержання заявником певних належним чином оформлених документів (довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою), які посвідчують факт перебування на утриманні, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зареєстровані за різними адресами. Вказана обставина також підтверджує те, що встановлення факту перебування на утриманні має юридичне значення для заявника.
З огляду на зазначене, судом встановлено, що заявник постійно проживала зі своїм чоловіком та перебувала на його утриманні, у зв'язку із чим її заява про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 30 вересня 2022 року.
Суддя: О. В. Колочко