№ 207/5795/21
№ 2/207/119/22
28 вересня 2022 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Погребняк Т.Ю.
при секретарі Морозові В.В.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
23 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивачка зазначила, що з відповідачем вона перебуває у шлюбі з 19 травня 2006 року, шлюб зареєстрований Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 229. Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні відносини між подружжям фактично припинилися і на теперішній час вони проживають окремо, у кожного своє особисте життя. ОСОБА_1 вважає, що подружні стосунки припинені остаточно і відновлені бути не можуть, причиною стало те, що зникли почуття взаємної поваги та розуміння, подружжя має різні погляди на сімейне життя, тому просить шлюб розірвати.
В наданій до суду письмовій заяві позивачка ОСОБА_1 зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, просить розглянути справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в наданій суду письмовій заяві просить суд розглянути справу без його участі, зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти розірвання шлюбу.
Суд, взявши до уваги позицію позивачки та відповідача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 19 травня 2006 року Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 229 (арк.с. 8). Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.с. 10) та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк.с. 9). Як зазначила позивачка і проти чого не заперечував відповідач, шлюбні відносини між подружжям фактично припинилися, і на теперішній час вони проживають окремо. ОСОБА_1 вважає, що поновлення з відповідачем подружніх стосунків неможливе, наполягає на розірванні шлюбу. Причиною фактичного припинення подружніх стосунків згідно позовної заяви стало те, що зникли почуття взаємної поваги та розуміння, подружжя має різні погляди на сімейне життя, тому просить шлюб розірвати.
З письмової заяви відповідача вбачається, що він не заперечує проти розірвання шлюбу та обставин, викладених позивачкою в позовній заяві.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу стане примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. В позовній заяві позивач не просить відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України, - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що добровільність шлюбу є основною з його засад і грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд вважає, що розірвання шлюбу буде відповідати як інтересам позивачки так і відповідача, а збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, тому позов необхідно задовольнити.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263 - 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 19 травня 2006 року Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 229 - розірвати.
Залишити без змін прізвище ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий у справі Погребняк Т.Ю.