Дата документу 20.09.2022 Справа № 336/10747/21
Єдиний унікальний № 336/10747/21 Головуючий у 1 інстанції: Дацюк О.І.
Провадження № 22-ц/807/1737/22 Суддя-доповідач: Поляков О.З.
20 вересня 2022 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого: Полякова О.З.,
суддів: Кухаря С.В.
Крилової О.В.
при секретарі: Бєловій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу, про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ФОП ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу, про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначала, що 16 квітня 2021 року вона придбала у відповідача комод-тумбу «Фантазія», який у подальшому зібрали та встановили працівники ФОП ОСОБА_1 10 липня 2021 року усі чотири шухляди комоду самовільно відчинились, комод нахилився вперед, і телевізор, який був встановлений на ньому, впав. Внаслідок падіння екран телевізора був пошкоджений. Оскільки не отримала належної відповіді на свої звернення, позивач самостійно звернулась до експерта для огляду пошкоджень комода і телевізора, понесла витрати.
На підставі викладеного позивач просила розірвати договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 на придбання комоду-тумби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », стягнути з ФОП ОСОБА_1 на її користь вартість комоду-тумби в сумі 4420 грн, вартість послуг зі встановлення комоду в сумі 350 грн, вартість відновлювального ремонту телевізора в сумі 12300 грн, вартість послуг з огляду пошкодженого телевізора в сумі 360 гривень, вартість експертизи в сумі 1238 гривень, 109,50 грн супутніх витрат, частину вартості пакету медіасервісу MEGOGO за період з 10 липня 2021 року по дату ухвалення рішення в сумі 564,46 грн, а також 50000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 13592,70 грн, на відшкодування моральної шкоди 2000 грн, а також судовий збір в дохід держави в сумі 992,40 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2022 рокута ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, оскільки факт заподіяння позивачу матеріальної шкоди діями відповідача не підтверджений. На думку скаржниці, позивач не довів факт її протиправної поведінки, внаслідок якої ОСОБА_2 завдано моральної шкоди.
07 вересня 2022 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , у якому вона заперечує проти апеляційної скарги, оскаржуване рішення просить залишити без змін.
У судовому засіданні представник скаржниці - адвокат Лупінос Є.А. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 116,117).
Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності учасників, які не з'явились.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.
Так, суд першої інстанції встановив, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 купила у ФОП ОСОБА_1 два комоди: комод Фантазія 5 шухляд та комод-тумба TV Фантазія, що підтверджено товарним чеком № 1 від 16 квітня 2021 року на доплату в сумі 6620 грн (а.с.4)
13 липня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до ФОП ОСОБА_1 із заявою, в якій описала обставини падіння телевізора та вказала про згоду на проведення експертизи комода (а.с.12).
20 липня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до ФОП ОСОБА_1 із заявою, в якій просила повернути їй сплачені за комод кошти та компенсувати завдані збитки (а.с.13).
Листом від 21 липня 2021 року ФОП ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 про готовність оглянути комод та, за можливості, усунути недоліки (а.с.16).
19 жовтня 2021 року судовим експертом Запорізького НДЕКЦ МВС України надано висновок № ЕД-19/108-21/10758-ТВ, відповідно до якого розмір матеріального збитку, який був нанесений внаслідок пошкодження телевізора LG 49UN74006LB, складає 12300 грн (а.с. 32-45).
Відповідно до копії квитанції № 26 від 08 вересня 2021 року ОСОБА_2 сплатила 1238,20 гривень за проведення експертного дослідження (а.с. 29).
Частково задовольняючи позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив того, що належними та допустимими доказами в достатній мірі доведено, що виготовлений відповідачем комод-тумба має дефекти та саме ці дефекти були причиною того, що в ході експлуатації шухляди комоду мимовільно відчинились, після чого комод нахилився вперед, а розташований на ньому телевізор впав, внаслідок чого був розбитий екран. Встановивши причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженням телевізора та дефектами комоду-тумби, виробленої відповідачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми вартості ремонту телевізора.
Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики усфері захисту прав споживачів.
Відповідно до визначень, викладених у статті 1 цього Закону, виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги. Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Робота - діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.
За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (частина четверта статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Частиною шостою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
Обов'язок по проведенню експертизи щодо якості продукції згідно з положенням статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» покладається на продавця (виконавця, виробника).
Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже, виконавець робіт несе перед споживачем відповідальність за відшкодування збитків, завданих у зв'язку із наявністю недоліків у роботі. Зі змісту вказаних норм випливає презумпція вини виконавця робіт (завдавача збитків), згідно з якою особа, яка допустила недоліки у роботі, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв'язку із наявністю вини самого споживача, дій третіх осіб чи внаслідок дії непереборної сили.
В той же час позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність виконавця робіт є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Також позивач несе тягар доведення перед судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 133/49/18, провадження № 61-9594св20.
Цією ж правовою позицією керувався і суд першої інстанції, проте, на думку колегії суддів, суд помилився, визначивши причинно-наслідковий зв'язок між недоліками тумби і завдання шкоди позивачу внаслідок падіння телевізора.
При цьому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог щодо вартості послуг з огляду пошкодженого телевізора в сумі 360 гривень, 109,50 грн супутніх витрат, та частини вартості пакету медіасервісу MEGOGO в сумі 564,46 грн.
Так, з матеріалів справи вбачається, що судовий експерт Запорізького НДЕКЦ МВС України провів дослідження зокрема і комода-тумби «TV Фантазія», відповідно до якого встановив, що комод-тумба має дефекти, а саме - мимовільне відкриття висувних шухляд, після чого комод-тумба нахиляється вперед та фіксується на передніх пластикових прямокутних підп?ятках та ящиках, при цьому задні пластикові прямокутні підп?ятки піднімаються від підлоги.
З огляду на те, що недоліки зазначеної тумби є істотними, яки фактично унеможливлюють її використання за призначенням ,визначені в гарантійний термін, представник скаржниці підтвердив її вартість в сумі 4420 грн, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог у цій частині, оскільки вони є доведеними. Також з відповідача слід стягнути 350 грн, які були сплачені позивачем під час збирання та встановлення тумби.
Оскільки позивач за свої кошти замовляла проведення експертизи, якою встановлено дефекти тумби, в силу вимог ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів», позовні вимоги в частині відшкодування вартості експертизи в сумі 1238 грн також належить задовольнити.
Суд першої інстанції визнав доведеними позовні вимоги щодо відшкодування вартості ремонту телевізора, в тому числі, спираючись на пояснення свідків, допитаних у судовому засіданні. Проте колегія суддів зазначає, що чоловік та мати позивача є заінтересованими особами у цій справі, і їх пояснення не можуть бути взяті в основу для прийняття справедливого рішення у справі.
Колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між недоліками комоду-тумби та пошкодженням телевізора. Справа не містить жодних належних доказів, які б підтверджували, що саме на тумбі, в якій виявлено недоліки, стояв телевізор, відсутні причини його падіння.
Експертний висновок № ЕД-19/108-21/10758-ТВ від 19 жовтня 2021 року Запорізького НДЕКЦ МВС України, який суд першої інстанції взяв до уваги як підставу для задоволення вимог у частині відшкодування вартості ремонту телевізора LG 49UN74006LB, на думку апеляційного суду, визначає тільки факт самого пошкодження, і вартість такого ремонту, проте ніяким чином не підтверджує того, що саме діями відповідача завдано матеріальної шкоди позивачу.
Крім того, слід зазначити, що, відповідно до товарного чека № 1 від 16 квітня 2021 року, ОСОБА_2 купила у ФОП ОСОБА_1 два комоди: комод «Фантазія» з п'ятьма шухлядами та комод-тумбу «TV Фантазія». Нарікань на перший товар у позивача немає.
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відшкодування моральної шкоди може здійснюватися не тільки в силу договору, але й закону.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством (п.5 Постанови).
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації судом факту порушення (ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована 17.07.1997). Достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є визнаний судом факт порушення права (справедлива сатисфакція потерпілій стороні, справи «Савула проти України», № 12868/05, рішення від 10.12.2009р.; «Войтенко проти України», № 18966/02, рішення від 29.06.2004р.)
З урахуванням викладеного, дослідивши обставини справи, перевіривши докази, оцінивши їх на предмет достатності та взаємного зв'язку, враховуючи, що позивач зазнав певної матеріальної шкоди, витратив свій час і моральні зусилля для відновлення свого порушеного права як споживача у цій справі, колегія суддів доходить висновку про завдання позивачу моральної шкоди, розмір якої, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів визначає у 1000 грн.
Отже, колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що оскаржуване рішення на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на її користь вартості комоду-тумби в сумі 4420 грн, 350 грн на відшкодування послуги зі збирання та встановлення тумби, 1238 грн - на відшкодування витрат для проведення експертизи та 1000 грн - на відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 7 ч. 13, 141, 367, 369 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 381, 382, 384, п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2022 рокуу цій справі - скасувати, прийняти нову постанову, якою:
«Позов ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу, про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Розірвати договір купівлі-продажу від 16 квітня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на придбання комоду-тумби ТV«Фантазія» з чотирма висувними шухлядами.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість комоду-тумби ТV«Фантазія» в сумі 4420 (чотири тисячі чотириста двадцять) гривень, вартість послуги зі збору та встановлення тумби в сумі 350 (триста п'ятдесят) гривень, витрати на проведення експертизи в сумі 1238 (одна тисяча двісті тридцять вісім) гривень, а всього: 6008 (шість тисяч вісім) гривень.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000 (одну тисячу) гривень на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.»
Постанова набирає законної сили з дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 29 вересня 2022 року.
Головуючий:
Судді: