Справа № 314/2303/22
Провадження № 3/314/1390/2022
27.09.2022 м. Вільнянськ
Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Свідунович Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП відсутній, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості суду не відомі,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 443818, складеним 09.09.2022, 09.09.2022 о 12 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , в загальному коридорі будинку ОСОБА_1 наносив удари в двері квартири АДРЕСА_3 , висловлювався на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.
У судове засідання, призначене на 09 годину 00 хвилин 27.09.2022, ОСОБА_1 не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьова проти України» (п. 41) констатував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що справа про адміністративне правопорушення буде розглянута у Вільнянському районному суді Запорізької області 27.09.2022, про що ОСОБА_1 під підпис було ознайомлено. Згідно даних, відображених в протоколі, вбачається, що ОСОБА_1 достеменно відомо про наявність у провадженні суду справи про адміністративне правопорушення щодо нього.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість бути присутнім в судовому засіданні, оскільки був обізнаний про складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, сповіщався про час і місце розгляду справи, що зафіксовано у самому протоколі, однак не вжив заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, причин неявки суду не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, тобто передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення, що включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є протиправне діяння у вигляді нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, шкідливі наслідки у вигляді порушення громадського порядку і спокою громадян, причинний зв'язок між діянням та наслідками, а також місце вчинення проступку, яке обов'язково має бути громадським.
Суб'єктивна сторона характеризується умисною формою вини.
Суб'єктом даного правопорушення може бути фізична особа, яка досягла 16-ти років.
Відсутність хоча б однієї з ознак виключає склад вказаного адміністративного правопорушення.
Наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути підтверджена доказами, тобто є будь-якими фактичними даними, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Однак, у порушення вимог ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення містить лише посилання на протиправне діяння у вигляді нецензурної лайки, погроз фізичною розправою, однак без вказівки, що місце вчинення правопорушення було громадським, а дії ОСОБА_1 порушували громадський порядок і спокій громадян.
Крім того, дані, відображені у протоколі, щодо місця вчинення правопорушення, не збігаються з письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 . Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 443818 від 09.09.2022, вбачається, що протиправне діяння у вигляді нецензурної лайки, погроз фізичною розправою ОСОБА_1 вчинено у загальному коридорі будинку АДРЕСА_2 , що за своєю суттю може вважатися громадським місцем, однак з письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 вбачається, що вищевказані дії ОСОБА_1 вчинив у приміщенні квартири АДРЕСА_3 вказаного будинку.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 443818, складений 09.09.2022, не є належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, інші докази також не підтверджують факт вчинення останнім дрібного хуліганства.
Таким чином, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у дрібному хуліганстві не доведена, а, отже, зважаючи на все вищевикладене, в його діях не вбачається складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294, суд -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом 10 днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя Н.М. Свідунович
27.09.2022