Ухвала від 21.09.2022 по справі 308/12265/22

Справа № 308/12265/22

1-кс/308/3778/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 , погодженого прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_7 , про обрання відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Хмельницький, Хмельницької області, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , проживаючого на даний час у АДРЕСА_2 , військовослужбовця Державної прикордонної служби України, старшого солдата, з середньою - спеціальною освітою, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.405 КК України,

- запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.405 КК України, у кримінальному провадженні № 62022140160000171 від 12.09.2022 року.

Із внесеного клопотання, погодженого з прокурором вбачається, що відповідно до наказу Начальника НОМЕР_1 прикордонного загону № 415-ОС від 13.08.2021 на виконання наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 712-ОС від 22.07.2021, ОСОБА_4 зарахувати до списків особового складу підрозділу та на всі види забезпечення, як військовослужбовця строкової служби, який прибув з Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України.

На підставі наказу Начальника НОМЕР_1 прикордонного загону № 227-ВВ від 17.08.2022, старшого солдата ОСОБА_4 , який перебуває у розпорядженні начальника НОМЕР_1 прикордонного загону, до відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), у зв'язку з службовою необхідністю, з 17 серпня по 15 вересня 2022 року, закріпити за військовослужбовцем стрілецьку зброю під час перебування у відрядженні.

Таким чином, з моменту зарахування 13.08.2021 ОСОБА_4 до списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону, останній набув статус військовослужбовця Державної прикордонної служби України.

Вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. Статті 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначають, що військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.

У зв'язку із збройною агресією російської федерації та вторгнення її збройних сил на територію України, у відповідності до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102 ІХ від 24.02.2022, в Україні із 05.30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2021 № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 год. 26.03.2022 строком на 30 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України № 259/2022 від18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.04.2021 № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 год. 25.04.2022 строком на 30 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 год. 25.05.2022 строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 № 2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 год. 23.08.2022 строком на 90 діб.

Згідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У такий спосіб, з моменту затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 на території України почав діяти правовий режим воєнного стану.

Слідчий зазначає, старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем строкової військової служби, перебуваючи у розпорядженні начальника НОМЕР_1 прикордонного загону, до відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), у зв'язку з службовою необхідністю, з 17 серпня по 15 вересня 2022 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи підлеглим молодшому сержанту ОСОБА_8 , вчинив злочин проти встановленого порядку проходження військової служби.

11.09.2022 близько 01.00 год., черговий водій ВІПС «Солотвино» молодший сержант ОСОБА_8 на виконання наказу заступника начальника 27 загону з прикордонної служби підполковника ОСОБА_9 вибув у складі групи реагування на ділянку державного кордону у АДРЕСА_3 , у зв'язку із надходженням від старшого офіцера відділу організаційно - мобілізаційної роботи та повсякденної діяльності штабу підполковника ОСОБА_10 доповіді про перебування ряду військовослужбовців строкової служби, у т.ч. старшого солдата ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння.

По прибуттю до місця проходження служби групою реагування було виявлено ряд військовослужбовців, серед яких був старший солдат ОСОБА_4 із явними ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим групою реагування, до складу якої входив молодший сержант ОСОБА_8 , вказаним військовослужбовцям, у т.ч. старшому солдату ОСОБА_4 запропоновано вибути до медичного закладу для проведення медичного освідування на предмет виявлення факту перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння.

На вимоги групи реагування, у т.ч. молодшого сержанта ОСОБА_8 , старший солдат ОСОБА_4 поводив себе агресивно, провокував конфлікт, штовхався, виражався нецензурно на адресу молодшого сержанта ОСОБА_8 та інших членів групи реагування, на жодні зауваження не реагував. В ході конфлікту старший солдат ОСОБА_4 погрожував молодшому сержанту ОСОБА_8 розправою та у подальшому наніс молодшому сержанту ОСОБА_8 , удар лівою рукою по обличчю та один удар правою рукою по обличчю.

Після локалізації виниклого конфлікту силами групи реагування старшого солдата ОСОБА_4 було доставлено до КНП «Хустська ЦРЛ» для медичного освідування на предмет виявлення факту перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, де ОСОБА_4 у присутності двох свідків відмовився від огляду.

В результаті протиправних злочинних дій, старший солдат ОСОБА_4 вчинив фізичне насильство по відношенню до начальника молодшого сержанта ОСОБА_8 а також здійснив погрозу розправою відносно начальника молодшого сержанта ОСОБА_8 , які виразились у нанесенні двох ударів останньому по обличчю, що в результаті призвело спричинення побоїв ОСОБА_8 , та морального приниження.

Таким чином, старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем строкової військової служби, який перебуває у розпорядженні начальника НОМЕР_1 прикордонного загону, до відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), у зв'язку з службовою необхідністю, з 17 серпня по 15 вересня 2022 року, у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив насильницькі дії відносно начальника та виразив погрози розправою щодо начальника у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби, в умовах воєнного стану - вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 405 КК України.

Слідчий вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; допитами свідків та потерпілого; медичними документами з медичного закладу; іншими матеріалами даного кримінального провадження

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. На думку сторони обвинувачення, в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зазначає, що злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування чи суду. У сторони обвинувачення є підстави вважати, що підозрюваний буде здійснювати тиск та вплив на свідків з метою дачі ними завідомо неправдивих показів чи відмови від дачі показів. ОСОБА_4 може впливати на ще невстановлених та недопитаних про обставини кримінального правопорушення свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів які будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз

На підставі наведеного просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити та обрати відносно ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62022140160000171, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.405 КК України.

У рамках даного кримінального провадження 15.09.2022 року повідомлено про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.405 КК України.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 2ст. 131 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), зазначив: «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії).

Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжкого злочину і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованому йому правопорушенні повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду особи на стан сп'яніння від 11.09.2022 року, протоколом допиту ОСОБА_4 від 12 вересня 2022 року, протоколом допиту ОСОБА_11 від 13 вересня 2022 року, протоколом допиту ОСОБА_12 від 13 вересня 2022 року, протоколом допиту ОСОБА_13 13 вересня 2022 року, протоколом допиту ОСОБА_14 від 13 вересня 2022 року, протоколом допиту ОСОБА_15 від 13 вересня 2022 року, протоколом допиту ОСОБА_8 від 13 вересня 2022 року, протоколом допиту ОСОБА_16 від 13 вересня 2022 року .

Також при обранні відносно ОСОБА_17 запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою, слідчий суддя враховує наступне.

Згідно Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

24.02.2022 військовослужбовці Збройних Сил російської федерації, шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин території України, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.

У зв'язку із відкритою військовою агресією російської федерації проти України, 24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено воєнний стан на всій території України.

Слідчий суддя зазначає, що злочини проти встановленого порядку несення військової служби у період воєнного стану на території України посягають не тільки на безпеку держави, а й на національну безпеку загалом, яка відповідно до Закону «Про основи національної безпеки України» визначається як рівень захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якого забезпечується сталий розвиток суспільства.

Слідчий суддя також враховує, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 передбачає виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Окрім цього, слідчий суддя бере до уваги й ті обставини, що підозрюваний перебуваючи на волі може незаконно вливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, оскільки останній знайомий з ними, йому відомі дані про їх особу, місце їх проживання (перебування), з метою зміни їх показів на його користь, шляхом умовлянь, шантажу чи погроз, тим самим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, що спростовує доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Зазначені обставини в своїй сукупності, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити спроби незаконно впливати на свідків чи потерпілих у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Оцінюючи доводи прокурора про наявність ризику можливого вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя констатує, що його можливе настання прокурором жодним доказом не доведено.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, злочин вчинено умисно, суспільне ставлення до даного виду кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України.

Приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, слідчий суддя вважає, що матеріали внесеного клопотання містять достатньо обставин, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що внесене слідчим клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам закону та підлягає до задоволення.

На думку слідчого судді, з огляду на вказані вище обставини, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_4 .

Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання сторони обвинувачення, оскільки прокурором в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_4 на свободу, а тому доводи захисника стосовно недоведеності неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, слід визнати непереконливими.

Крім того, оскільки злочин, в якому підозрюється ОСОБА_4 , вчинений із застосуванням насильства, слідчий суддя відповідно до пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України не вбачає підстав для визначення підозрюваному застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Хмельницький, Хмельницької області, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , проживаючого на даний час у АДРЕСА_2 , військовослужбовця Державної прикордонної служби України, старшого солдата, з середньою - спеціальною освітою, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.405 КК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 14 год. 50 хв., 21.09.2022 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується 21 жовтня 2022 року о 14 год. 50 хв.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1

Попередній документ
106522927
Наступний документ
106522929
Інформація про рішення:
№ рішення: 106522928
№ справи: 308/12265/22
Дата рішення: 21.09.2022
Дата публікації: 24.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (23.02.2023)
Дата надходження: 23.09.2022
Предмет позову: Апел.скарга адв.Шкорка і.М. в інт Моргіна К.Д. на ухв. від 21.09.2022 р.про тримання під вартою
Розклад засідань:
20.09.2022 10:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
12.10.2022 11:00 Закарпатський апеляційний суд
23.02.2023 09:00 Закарпатський апеляційний суд
21.03.2023 09:00 Закарпатський апеляційний суд