Справа № 645/2735/21 Номер провадження 22-ц/814/1738/22Головуючий у 1-й інстанції Ульяніч І.В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
28 вересня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Прядкіної О.В.,
суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,
розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 17 листопада 2021 року, прийнятого під головуванням судді Ульяніч І.В. в м.Харкові, зі складанням повного тексту 26 листопада 2021 року,-
У квітні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до районного суду з даним позовом. Зазначав, що 21 липня 2017 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , укладено договір про іпотечний кредит №НАН0GК0040300006, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 577 037,50 грн. строком до 21 липня 2027 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Додатковою угодою до цього ж договору збільшено строк для повернення кредиту до 21 грудня 2027 року.
Зважаючи на те, що позичальник не дотримується умов кредитного договору, своєчасно не повертає кредит та не сплачує проценти за користування ним, АТ КБ "ПриватБанк" просили достроково стягнути з ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит від 21 липня 2017 року №НАН0GК0040300006 заборгованість у сумі 536 931,69 грн., що складається з заборгованості за кредитом (тілом кредиту) 452 888,23 грн., процентів за користуванням кредитом у сумі 84 043,46 грн.
Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 17 листопада 2021 року позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором НАН0GK0040300006 від 21 липня 2017 року у розмірі 95 624 грн., з яких: 12 423,08 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 83 201,58 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1 433 гривень 60 копійок.
Рішення суду мотивовано невиконанням банком всіх умов, передбачених законодавством для дострокового стягнення заборгованості.
Рішення оскаржили АТ КБ «ПриватБанк», в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині відмови у стягненні частини заборгованості за тілом кредиту та відсотками та ухвалити в цій частині нове рішенням, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити.
Вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги, те що банк перед подачею позовної заяви до суду направляв боржнику вимогу про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.
Розпорядженням Верховного суду України від 25.03.2022 року №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Харківського апеляційного суду.
Справу передано на розгляд до Полтавського апеляційного суду.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 21 липня 2017 року АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 уклали договір про іпотечний кредит №НАН0GК0040300006, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 577037,50 грн. для придбання об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 строком до 21 липня 2027 року. Процентна ставка за користування кредитом становила 22,9% річних. Сторони визначили, що погашення кредиту здійснюються шляхом сплати ануїтетних платежів.
29 липня 2020 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору про іпотечний кредит № НАН0GК0040300006, якою строк кредиту збільшується на 5 календарних місяців, а термін повернення кредиту становить 21 грудня 2027 року. Розмір щомісячних платежів, терміни та порядок їх сплати починаючи з 01.08.2020 року визначено в Графіку погашення кредиту у новій редакції (Додаток № 1). Всі інші умови договору залишаються без змін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ КБ «ПриватБанк» зазначали, що у зв'язку з тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, то відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Районний суд, частково задовольняючи позовні вимоги, встановив наявність порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо внесення чергового платежу для погашення кредитної заборгованості та взяв до уваги те, що банком не було виконано умову договору щодо надсилання вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, а тому, задовольнив вимоги лише в частині наявної простроченої заборгованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати ти проценти.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено дотримання порядку дострокового повернення кредиту за вимогою банку, у зв'язку з чим стягнув з ОСОБА_1 прострочені заборгованість за тілом кредиту та процентами за договором іпотечного кредиту №НАН0GК0040300006 від 21.07.2017 року.
Як передбачено п.5.3.3 вказаного договору у разі порушення його умов на вимогу Кредитора позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит з одночасною сплатою відсотків за користування кредитними коштами, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених умовами договору.
Проте,така вимога не надавалась позивачем суду першої інстанції, а тому не могла бути ним оцінена.
Відповідно до ч.3,6 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Виходячи з наведеного, не можуть бути прийняті до уваги посилання в апеляційній скарзі на повідомлення від 01.03.2021 року, надіслане відповідачу 12.03.2021 року з вимогою погашення заборгованості у термін не пізніше 5 календарних днів та у разі несплати заборгованості вимагали повернути суму кредиту у повному обсязі (а.с. 78).
Звертає на себе увагу також те, що зазначене повідомлення надіслане на адресу АДРЕСА_2 , хоча відповідач має постійну реєстрацію в м.Харкові.
Даючи оцінку вказаному документу (вимога-повідомлення), колегія суддів виходить також з висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 р. у справі № 638/13683/15-ц, в якій Велика Палата відступила від висновків, викладених в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц, на яку посилався позивач в апеляційній скарзі.
Зокрема, Верховний Суд вказав, що установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, суд має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування щодо обов'язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
Частина 4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Проте, позивач зазначеного порядку не дотримався.
Таким чином, доводи апеляційної скарги в частині оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення .
Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 17 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29.09.2022 року.
Головуючий суддя О.В. Прядкіна
Судді: С.Б. Бутенко
О.І. Обідіна