Справа № 761/1077/21
Провадження № 2-ві/761/29/22
29 вересня 2022 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кириленка Олега Петровича про відвід головуючому судді Волошина В.О. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула-2016» до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Одеський коровай» про стягнення заборгованості, -
У вересні 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Волошина В.О. від розгляду вказаної справи.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2022 року питання про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Волошина В.О. від розгляду цивільної справи № 761/1077/21, провадження № 2/761/2994/2022, згідно з заявою ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула-2016» до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Одеський коровай» про стягнення заборгованості, передано до канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку проведення автоматизованого розподілу вказаної заяви між суддями в системі документообігу суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2022 року вирішення питання про відвід судді Волошина В.О. передано судді Пономаренко Н.В.
Заяву мотивовано тим, що головуючий по справі є упередженим, та не об'єктивним, оскільки суддя Волошин В.О., як вважає представник заявника, безпідставно виніс ухвалу від 13 вересня 2022р. про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті з порушенням прав відповідача на доступ до право суддя. Так представником заявника вказано, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва 13 вересня 2022р. закрито підготовче засідання та призначення справи до розгляду по суті, однак під час підготовчого провадження суддею не було вирішено по суті заявлені стороною відповідача у відзиві на позов клопотання про витребування у позивача оригіналів письмових доказів; про проведення письмового опитування учасників справи як свідків в порядку ст. 93 ЦПК України. Крім того сторона відповідача вказує на те, що нею подавалося до суду клопотання про проведення судового засідання 13 вересня 2022р. в режимі відеоконференції, однак вказане питання, на думку відповідача, залишилося поза увагою суду.
Згідно ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно положень ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За таких обставин, з врахуванням наведеного, а також тієї обставини, що участь сторін не визнавалась суддею обов'язковою, суддя вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.
Так, відповідно до положень ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як передбачено вимогами ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Разом із тим, слід зазначити, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
При цьому, аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.
Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факти порушення порядку у визначення складу суду.
При цьому, відповідно до положень національного законодавства, зокрема, вимогами ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, підставою для відводу судді Волошина В.О. заявником визначена незгода саме із зазначеними в заяві процесуальними діями судді Волошина В.О. як головуючого судді у даній справі.
За таких обставин, дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Волошина В.О. при вирішенні даної цивільної справи.
Розглянувши питання про відвід судді Волошина В.О. в порядку, визначеному ч.8 ст. 40 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, вважаю, що заявлений відвід задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відводу судді, передбачених вищенаведеними положеннями чинного процесуального законодавства України, не встановлено.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кириленка Олега Петровича про відвід головуючому судді Волошина В.О. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула-2016» до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Одеський коровай» про стягнення заборгованості, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: