Справа № 373/1963/21
Номер провадження 2/373/117/22
26 вересня 2022 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Реви О. І.
за участю:
секретаря судових засідань Хоменко Н.І.
розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 24.11.2021 звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь боргу в розмірі 9 000,00 грн та судових витрат.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16.03.2020 вона придбала у відповідача телевізор «LG 52LN476M» за 10 000,00 грн. Гарантійний термін на зазначений товар становив один рік. В кінці травня 2020 року телевізор вийшов із ладу, в зв'язку із чим вона віддала його на гарантійний ремонт ОСОБА_2 .
Оскільки телевізор не було відремонтовано, 19.03.2021 відповідачем було написано розписку, якою він зобов'язався повернути їй до 19.05.2021 за телевізор 9 000,00 грн. Однак, станом на день подання позову відповідач свої зобов'язання не виконав, борг не повернув, у зв'язку з чим позивач звернулась до суду.
Ухвалою суду від 27.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, оскільки за інформацією ЦНАП виконавчого комітету Переяславської міської ради, що викладена у листі № 20-07-865 від 29.11.2021 та ЦМУ Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області від 20.01.2022 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим по м. Києву та Київській області не значиться.
Позивач та її представник - адвокат Панченко Т.А. в судове засідання не з'явились повторно. 26.09.2022 вона подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить їх задовольнити. Інших доказів, що підтверджували позовні вимоги, представник позивача суду не надала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений судовими повістками, які направлялись за останнім відомим місцем проживання відповідача та яка ним була зазначена особисто у розписці, а саме: АДРЕСА_1 . Повістки були повернуті до суду без вручення адресату із відмітками «За закінченням терміну зберігання» та «Адресат відсутній за вказаною адресою». Одночасно із направленням судових повісток відповідач був повідомлений про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України», що підтверджено роздруківками із сайту, які долучені до матеріалів справи. На підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач ОСОБА_2 з опублікуванням оголошення про виклик вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 16.03.2020 відповідно до товарного чеку ОСОБА_2 продано за 10 000,00 грн телевізор «LG 52LN476M» з гарантією з 16.03.2020 по 16.03.2021.
19 березня 2021 року ОСОБА_2 було написано розписку, згідно якої він зобов'язався повернути до 19.05.2021 за телевізор 9 000,00 грн. Оригінал розписки знаходиться у матеріалах справи.
24.11.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 коштів у розмірі 9 000,00 грн.
З вищевикладеного вбачається, що написання відповідачем боргової розписки було пов'язано з неможливістю ним здійснити гарантійний ремонт придбаного у нього позивачкою телевізора відповідно до договору купівлі-продажу. При цьому, розписка була складена за домовленістю сторін на забезпечення зобов'язання по ремонту телевізора.
Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини з приводу боргу, який за домовленістю сторін був замінений позиковим зобов'язанням, тому ці правовідносини повинні регулюватися положеннями ст. 1053 ЦК України, відповідно до якої за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.
Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики, що врегульовано ст. 1047 цього Кодексу, відповідно до якої договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, ? незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За своїм змістом новація ? це угода про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв'язку сторін, оскільки замість зобов'язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов'язання.
З огляду на зазначене суд доходить висновку про наявність правових підстав вважати заміну боргу відповідача перед позивачем позиковим зобов'язанням за договором позики, а тому відповідач зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти за розпискою.
Відповідно до положень статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Такий висновок суду також ґрунтується на висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 28.09.2018 (справа № 483/1953/16-ц).
За приписами цивільного законодавства, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Однак позивачем до матеріалів справи долучено оригінал розписки від 19.03.2021, що сприймається судом як доведення ним факту права вимоги за борговою розпискою.Отже, наявність боргової розписки у позивача підтверджує наявність боргу.
Таким чином, встановлено, що відповідач свої договірні зобов'язання не виконав і не повернув позивачу кошти у сумі і у строк, вказаний ним у розписці.
За таких обставин позовні вимоги позивача про стягнення коштів підлягають задоволенню в частині стягнення суми боргу з відповідача за розпискою від 19.03.2021.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати. Таким чином, оскільки позивачем при зверненні до суду було понесено судові витрати у розмірі 908,00 грн, вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 545, 1047, 1053 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за розпискою від 19.03.2021 у розмірі 9 000 (дев'ять тисяч) гривень 00 коп. та судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остання відома адреса місця проживання АДРЕСА_3 .
Суддя: О. І. Рева