печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21761/22-к
25 серпня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_12,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_13
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_14
адвоката - ОСОБА_15
підозрюваного - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_16 про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020000000001258 від 24.12.2020,-
23.08.2022 у провадження слідчого судді ОСОБА_12 надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_16, за погодженням з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020000000001258 від 24.12.2020.
Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000001258 від 24.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході здійснення досудового розслідування за наявності передбачених чинним кримінальним процесуальним законодавством України підстав, 19.08.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Луганська, українцю, громадянину України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
За результатами проведення досудового розслідування встановлено, що протоколом позачергових Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесторг» (далі - ТОВ «Одесторг» або Товариство) від 12.08.2013 затверджено Cтатут вказаного товариства.
Наказом від 02.08.2018, на підставі протоколу позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «Одесторг» від 02.08.2018, ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ «Одесторг».
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора ТОВ «Одесторг», постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, у зв'язку з чим відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою.
ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «Одесторг», мав повний доступ до інформації про фінансовий стан зазначеного Товариства, кредиторські та дебіторські вимоги, грошові активи, в тому числі і ті, які розміщені на банківських рахунках, а також мав довірчі відносини с з одним з кінцевих беніфіцарних власників ОСОБА_2 .
Так, на початку квітня 2019 року, більш точної дати встановити на даний час не виявилось можливим, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом обману. Для цього він розробив злочинний план вчинення кримінального правопорушення, що полягав у тому, що ОСОБА_1 , маючи довірливі відносини з власниками Товариства, запропонує останнім розглянути питання щодо прийняття його до складу учасників товариства шляхом внесення ним до статутного капіталу не існуючої квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в подальшому здійснить продаж отриманої частку а коштами розпорядиться за своїм розсудом.
З метою реалізації зазначеного злочинного плану, в кінці березня 2019 року, ОСОБА_1 , будучі повністю обізнаний, що квартири за адрсеою: АДРЕСА_2 ніколи не існувало та не існує, а відомості про право власності на неї до Реєстру речових прав на нерухоме майно внесені протиправно при не встановлених обставинах, звернувся до учасника товариства щодо розгляду питання про внесення додаткового вкладу у статутний капітал Товариства у вигляді нібито зазначеної квартири та прийняття його до складу учасників ТОВ «Одесторг».
01.04.2019 учасник товариства, будучи введеним в оману стосовно дійсних злочинних намірів ОСОБА_1 , повністю довіряючи останньому, під час проведення позачергових загальних зборів товариства розглянув зазначене питання та прийняв рішення про його задоволення, про що був складений та підписаний протокол про залучення додаткових вкладів № 01-04-19 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Одесторг». Відповідно до умов вказаного рішення ОСОБА_1 повинен був внести додатковий вклад до статутного капіталу ТОВ «Одесторг» не пізніше 06.12.2019.
В подальшому, ОСОБА_1 , розуміючи що через деякий час учасник товариства або його представники можуть перевірити фактичну наявність вказаної квартири та у разі встановлення факту її відсутності, у прийнятті його до складу товариства буде відмовлено, не чекаючи кінцевої дати внесення майна до статутного капіталу, яка була визначена 01.04.2019 протоколом позачергових загальних зборів, 15.04.2019 перебуваючи у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 підписав виготовлений ним же завідомо підроблений акт № 1 приймання - передачі нерухомого майна, яке передається у власність ТОВ «Одесторг» у якості внеску (вкладу) до статутного капіталу. Відповідно до зазначеного акту ОСОБА_1 передає, а ТОВ «Одесторг» в особі директора ОСОБА_1 приймає у власність нерухоме майно: квартиру загальною площею 110 кв.м., житловою площею 66, 5 кв.м. яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в реєстрі речових прав на нерухоме майно 963435851101 (надалі - нерухоме майно або квартира). Нерухоме майно належить ОСОБА_1 на підставі акту приймання - передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 18.06.2015, видавник ТОВ «Берег Ріелтсервіс» та ОСОБА_1 ; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 108А, виданий 14.10.2014, видавник ТОВ «Берег-Ріелтсервіс» та ОСОБА_1 . Вартість нерухомого майна складає 2698 177 грн. Нерухоме майно приймається у власність ТОВ «Одесторг» у якості вкладу ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ «Одесторг». Справжність підписів ОСОБА_1 у зазначеному акті посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_17
Далі, в цей же день, на прохання ОСОБА_1 , учасник товариства доручає представнику ВЕЛГЕВОС ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД (адреса учасника: ЛІМАСОЛ, 3025, НАФАПЛІ, 15, 1-Й ПОВЕРХ, ОФІС 102, КІПР, розмір внеску до статутного капіталу: 24 283 593 грн, що відповідає 100 % голосів) ОСОБА_4 провести позачергові загальні збори учасників товариства ТОВ «Одесторг» з наступним порядком денним: - про затвердження результатів внесення додаткового вкладу третьою особою ОСОБА_1 ;- про затвердження грошової оцінки додаткового вкладу ОСОБА_1 ;- про прийняття ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ «Одесторг»;- про затвердження збільшеного розміру статутного капіталу ТОВ «Одесторг»;- про перерозподіл та затвердження розмірів часток учасників ТОВ «Одесторг» та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених додаткових вкладів; про проведення державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ «Одесторг».
За результатами розгляду вказаних вище питань 15.04.2019 складений та підписаний протокол № 15-04-19 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Одесторг» про наступне:-затверджено факт внесення ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ «Одесторг» додаткового вкладу у вигляді нерухомого майна: квартира загальною площею 110 кв.м., житловою площею 66, 5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в реєстрі речових прав на нерухоме майно 96343585110;затверджено за згодою сторін грошову оцінку вкладу ОСОБА_1 у розмірі 2 698 177 грн; прийнято ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ «Одесторг» із вкладом до Статутного капіталу у вигляді нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, яка за згодою сторін оцінена у розмірі 2 698 177 грн. Встановлено, що частка ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Одесторг» складає 2 698 177 грн;збільшено Статутний капітал ТОВ «Одесторг» та затверджено його у розмірі 26 981 770 грн, який сформовано у повному обсязі за рахунок грошових коштів та нерухомого майна, що внесені учасниками ТОВ «Одесторг»;з урахуванням внесення додаткового вкладу та збільшення Статутного капіталу, розподілено та затверджено розмір часток учасників товариства та їх номінальну вартість із урахуванням фактично внесених додаткових вкладів: ВЕЛГЕВОС ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД - 24 283 593 грн, 90 %, ОСОБА_1 2 698 177, 10 %;провести державну реєстрацію змін до відомостей ТОВ «Одесторг» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема: збільшення розміру статутного капіталу, включення до складу учасників ОСОБА_1 , уповноваження керівника ТОВ «Одесторг» з правом передоручення третім особам провести вищевказані зміни, передбачені даним протоколом. Підписи учасників позачергових загальних зборів товариства засвідчені нотаріально.
Далі, ОСОБА_1 , діючи умисно, протиправно, на виконання злочинного плану, розуміючи що учасник товариства або його представники у будь-який час можуть встановити факт відсутності квартири та звернутись до правоохоронних органів, що може стати підставою для притягнення останнього до кримінальної відповідальності, здійснив пошук особи (покупця) якій в подальшому здійснить продаж частки у ТОВ «Одесторг», у серпні 2019 року знайшов таку особу- раніше знайомого ОСОБА_5 .
У першій половині серпня 2019 року, більш точної дати встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , завірив останнього, що частка в Статутному капіталі товариства придбана ним на законних підставах надавши підтверджуючі документи.
Будучи введеним в оману щодо дійсних злочинних намірів ОСОБА_1 , в середині серпня 2019 року, ОСОБА_5 надав йому згоду укласти 23.08.2019 договір купівлі - продажу (відступлення) частки ТОВ «Одесторг» оформлення якого здійснити у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 10.
23.08.2019, діючи на виконання злочинного плану, направленого на заволодіння чужим майном - грошовими коштами в сумі 2 698 177 грн за продаж частки у статутному капіталі ТОВ «Одесторг», перебуваючи у приміщенні вказаного приватного нотаріуса, ОСОБА_1 , в інтересах якого за довіреністю, посвідченою цим же нотаріусом діяв ОСОБА_7 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_1 , підписав з ОСОБА_5 договір купівлі - продажу (відступлення) частки ТОВ «Одесторг».
Приватний нотаріус ОСОБА_6 цей правочин відразу посвідчила та зареєструвала в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань під номером 1763 перехід права за ОСОБА_5 .
Відповідно п. 5 вказаного договору (порядок розрахунків), строк оплати складає три роки з моменту укладення договору та Державної реєстрації змін до установчих документів товариства, але у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 запідозрив ОСОБА_1 у вчиненні протиправних дій та встановивши фактичну відсутність квартири за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 відмовився сплатити на користь останнього грошові кошти в розмірі 2 698 177 грн.
У такий спосіб ОСОБА_1 , діючи умисно, протиправно, вчинив усі дії до кінця, які мали наслідком заволодіння шляхом обману коштами потерпілого ОСОБА_5 у сумі 2 698 177 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до примітки 4 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром, за продаж (відступлення) частки товариства, але з причин які не залежали від його волі, ОСОБА_1 не отримав вказаних грошових коштів, тобто вчинив закінчений замах на вчинення злочину.
Слідчий вказує, що підозрюваному ОСОБА_1 інкримінується злочин, покарання за який передбачено позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_1 може виїхати за межі території України та переховуватися від органів досудового слідства та суду.
Відповідно до інформації УСР в Одеській області ДСР НП України від 10.08.2022 ОСОБА_1 за місцями свого проживання тривалий період часу не проживає.
Крім того, на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочинів, отримано не всі дані щодо місць проживання та перебування інших осіб, причетних до вчинення злочину. Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі ,буде намагатися знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають значення для кримінального провадження.
Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_1 має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, на даний час не встановлені можливі спільники ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, яка полягає у безальтернативному позбавленні волі, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків у кримінальному провадженні та інших співучасників злочину, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інші злочини, а тому жоден інший більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, крім виключного запобіжного заходу - тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження, який необхідно обрати підозрюваному ОСОБА_1 .
Прокурор доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Адвокат в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши, що підозра є необґрунтовано, а ризики надуманими. Також, адвокат звертав увагу на міцні соціальні зв'язки підозрюваного, наявність постійного місця роботи, необхідність забезпечувати батьків похилого віку та належну процесуальну поведінку, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний заперечував щодо задоволення клопотання та підтримав позицію свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Так, встановлено, що Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, являється особливо тяжким злочином та карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, з посиланням на матеріали кримінального провадження, що підтверджують ці обставини:
- показаннями свідка ОСОБА_8 - директора ТОВ «БЕРЕГ РІЕЛТ СЕРВІС» який пояснив, що товариство не мало господарських відносин з ОСОБА_1 , договір з останнім про купівлю - продаж квартири АДРЕСА_3 при будівництві житла не укладався, акт прийому - передачі квартири також не підписувався, грошові кошти за придбанку квартиру не отримувало.
- показаннями свідка ОСОБА_5 який пояснив, що на пропозицію ОСОБА_1 він придбав в нього частку у ТОВ «ОДЕСТОРГ». Про те, що вказана частка фактична складалась з квартири за адресою:
АДРЕСА_2 якої фактично не існує, йому відомо не було, ОСОБА_1 йому про це не казав.
- показаннями свідка ОСОБА_9 - представник компанії ВЕЛГЕВОС ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_2 , який пояснив, що ОСОБА_1 звернувся до учасника товариства з питанням щодо входу до складу засновників та запропонував внести у Статутний капітал внесок у вигляді квартири, якої фактично не існувало.
- висновком експерта № 113/21 від 14.09.2021 за результатами проведення судової будівельно -технічної експертизи - встановлений факт відсутності квартири АДРЕСА_4 .
- висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 36982/21-71 від 19.04.2022.
- іншими доказами в кримінальному провадженні в їх сукупності.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів та підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах, враховуючи процесуальну позицію підозрюваного та захисника з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року.
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбаченого у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також, спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.
Судовим розглядом встановлено, що вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, враховуючи, що в противагу вказаним ризикам сторона захисту не навела переконливих аргументів, які б спростовували вказані ризики.
Варто зазначити, що за встановлених обставин під час судового розгляду встановлено, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.
При визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі завданої шкоди кримінальним правопорушенням, оскільки внесення застави, саме в такому розмірі 2 698 177, 00 грн. на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням вказаних обставин, що виправдує мету застосування запобіжного заходу.
Питання щодо доведеності вини у ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19.10.2022 року включно.
Підозрюваного ОСОБА_1 , в залі суду взяти під варту.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 2 698 177 (два мільйони шістсот дев'яносто вісім тисяч сто сімдесят сім) грн. 00 коп., зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, в разі внесення застави, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися з міста Одеси та Одеської області без дозволу слідчого, прокурору або суду;
- утримуватися від спілкування свідками у вказаному кримінальному провадженні зокрема з ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця робот;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, паспорт громадянина України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 19.10.2022 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_1 він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Проголошення повного тексту ухвали відбудеться 29.08.2022, о 12-10 год.
Слідчий суддя ОСОБА_12