печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31904/20-к
09 серпня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2.,
при секретарі судових засідань ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві від 13.07.2020 про відмову у задоволенні клопотання від 20.03.2020 про проведення слідчих дій, у кримінальному провадженні № 62020100000000506 від 03.03.2020, -
29.07.2020 у провадження Печерського районного суду м. Києва в провадження слідчого судді ОСОБА_4 надійшла зазначена скарга.
26.07.2022 на підставі розпорядження №163 було здійснено повторний авторозподіл даної скарги, у зв'язку зі смертю судді ОСОБА_4
26.07.2022 в провадженні слідчого судді ОСОБА_5 надійшла в провадження дана скарга, яку було передано 28.07.2022.
Так, з матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує постанову слідчого від 13.07.2020 року, якою було частково відмовлено у задоволенні її клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій.
Відтак, ОСОБА_1 вважає зазначену постанову незаконною, а тому є необхідність у її скасуванні та зобов'язати вчинити дії.
Особа, що подала скаргу у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлена належним чином, направила до суду заяву про розгляд скарги у її відсутність, вимоги скарги підтримала та просила її задовольнити.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в межах заявлених вимог, приходить до наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Відповідно до положень ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
На стадії досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником можуть бути оскарженні рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, що встановлено п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Судовим розглядом встановлено, що Територіальним управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020100000000506.
10.07.2020 до Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві надійшло клопотання ОСОБА_1
13.07.2020 слідчий другого слідчого відділу слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві ОСОБА_6. виніс постанову, в якій зазначив, що клопотання долучено до кримінального провадження, доводи в клопотанні будуть перевірені слідчим шляхом подальшого досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Вимогами ч.5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, однак слідчим при винесенні постанови вказані вимоги проігноровані, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
За встановлених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства України, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого, які викладені в постанові та вважає, що вона винесена з урахуванням принципу законності кримінального провадження, встановленого ч.2. ст. 9 КПК України, що передбачає повне та всебічне дослідження обставин кримінального провадження, з дотриманням вимог ч. 5 ст. 110 КПК України.
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу, що скарга подана ще у 2020 році, однак станом на день розгляду у слідчого судді відсутні актуальні дані, чи здійснюється досудове розслідування чи передано провадження до суду, чи не змінився орган досудового розслідування.
Відтак, скарга не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 2,7, 9, 223, 220, 303, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві від 13.07.2020 про відмову у задоволенні клопотання від 20.03.2020 про проведення слідчих дій, у кримінальному провадженні № 62020100000000506 від 03.03.2020.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_2